Справа № 362/639/20
Провадження № 1-кс/362/188/20
03 лютого 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
03.02.2020 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідування встановлено, що 08.09.2009 р. (точного часу не встановлено) на території господарства «Доронович» с. В. Солтанівка, Васильківського району Київської області, під час закупівлі зерна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом обману взяв гроші у громадянина ОСОБА_5 , та не виконавши договірних зобов'язань, зник в невідомому напрямку з грошима, завдавши ОСОБА_5 значної матеріальної шкоди.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, у значних розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
26.12.2009 р. СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області, винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:
Вина Кудрицького підтверджуються зібраними по кримінальному провадження доказами, а саме протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
У ході досудового розслідування ОСОБА_4 , у якості свідка, ухилявся від явки до органів досудового слідства. Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не представилося можливим.
26.12.2009 р. слідчим СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_4 .
Постановою від 28.12.2009 р. ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Посилання на один або кілька ризиків:
- перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.І ст.177 КПК України.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:
Застосування застави щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки останній, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з викладених в клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання доставлений не був.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100140000300 від 08.12.2012 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, приходить до наступного висновку.
Судом достовірно встановлено, що 08.09.2009 р. (точного часу не встановлено) на території господарства «Доронович» с. В. Солтанівка, Васильківського району, Київської області, під час закупівлі зерна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом обману взяв гроші у громадянина ОСОБА_5 , та не виконавши договірних зобов'язань, зник в невідомому напрямку з грошима, завдавши ОСОБА_5 значної матеріальної шкоди.
ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, у значних розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
26.12.2009 р. СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області, винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого.
Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. У пункті 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено таке: «слідчий суддя має сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку статті 206 КПК України».
Відповідно до ст. 20 КПК України, підозрюваний має право на захист, яке полягає у тому числі і в праві особисто подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Ст. 22 КПК України передбачено,змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відсутність у судовому засіданні обвинуваченого та захисників, унеможливило надати суду докази та відстояти правову позицію підозрюваного щодо розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, окрім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка згідно положень ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, гарантовано право на справедливий судовий розгляд, кожний обвинувачений у скоєнні кримінального злочину повинен мати можливість для підготовки свого захисту.
Основоположні права та свободи людини, зокрема й права на свободу та особисту недоторканність, проголошеного як у ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини, так і в ст. 29 Конституції України, та рішеннями Європейського суду. Органи обвинувачення повинні забезпечити дотримання конституційних прав і свобод людини, серед яких особливе місце займає право на свободу та особисту недоторканність, на рівні, якому вони гарантуються Конвенцією і практикою Суду. Звуженням прав людини і громадянина порушує вимоги ст. 22 Конституції, та суперечить вимогам ст. 5 Конвенції
Обов'язкова присутність особи відносно якої розглядається питання про обрання запобіжного заходу закріплена рішеннями Європейського суду, зокрема у справі «Ґраужініс проти Литви» (Grauzinis v Lithuania), 37975/97, 10 жовтня 2000 року, за яким суд дійшов висновку, що з урахуванням того, що стояло на кону з боку заявника - а йшлось про його свободу, а також проміжку часу між різними рішеннями та переоцінки підстав для тримання під вартою, присутність заявника на слуханнях в суді 3 і 17 липня 1997 року з питання попереднього ув'язнення було необхідним для того, щоб він мав можливість давати достатню інформацію та вказівки своєму адвокатові, окрім того, якщо їх розглядати в цілому, то це та подальші провадження не забезпечили заявнику можливості ефективно контролювати законність тримання під вартою, якого вимагає пункт 4 статті 5 Конвенції, тобто заявникові не були надані гарантії, які відповідають застосованому в цьому випадку виду позбавлення волі.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; - перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Оскільки суд повинен зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).
У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПКслідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні. Слід мати на увазі, що змінити або доповнити подане до слідчого судді, суду клопотання про застосування запобіжного заходу вправі лише прокурор.
Відповідно до пункту 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання); у випадку недотримання слідчим, прокурором вимог статті 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність клопотань з боку прокурора про зміну або доповнення поданого клопотання, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що громадянин ОСОБА_4 , станом на час надходження клопотання до суду, тобто 03.02.2020 р. та на час розгляду клопотання в суді копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вручено не було.
Вимогами КПК України закріплено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника.
Так, відповідно до правил ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи, що участь підозрюваного ОСОБА_4 в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковою, між тим він до суду не доставлений, матеріали клопотання на час звернення до суду не містять відомостей, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук; також слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу не доведено наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, слідчий суддя з метою гарантовання права на справедливий судовий розгляд та дотримання прав громадянина України приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», ст. ст. 3, 20, 22, 110, 177, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1