1кп/359/381/2020
359/1312/20
про призначення судового розгляду
05.03.2020 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_7
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
1.Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. В порядку статті 315 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду.
2.У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор вказав, що під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.02.2020 року №757/5369/20к до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.03.2020 року. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор у клопотанні зазначив про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконного впливу на потерпілого і свідків. Крім того, прокурор в судовому засіданні усно заявив про існування ще одного ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Представник потерпілих ОСОБА_7 підтримала клопотання прокурора та зазначила, що ризик незаконного впливу на потерпілих дійсно існує, тому що потерпілі протягом усього слідства відчували психологічний тиск з боку сім'ї та колег обвинуваченого. Так, неодноразово дружина телефонували потерпілим та наполегливо пропонувала відшкодувати завдану шкоду, хоча розмір шкоди ще не узгоджений. Крім того, до лікарні приходили невідомі особи, можливо колеги обвинуваченого, з метою вплинути на позицію потерпілих під час слідства. Представник потерпілих вважає таку поведінку маніпулятивною і такою що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, вважають що ним не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Обвинувачений в судовому засіданні зазначив про визнання вини у вчиненні злочину та підтвердив, що дійсно під час досудового розслідування було декілька спроб добровільно відшкодувати завдану злочином шкоду, у зв'язку із чим його дружина телефонувала потерпілим. Крім того, він підтвердив що його колеги відвідували потерпілих у лікарні і намагалися допомогти їм будь-яким чином. Захисник та обвинувачений просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема особисте зобов'язання.
Потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, просила обрати більш м'який запобіжний захід. Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, проте у заяві від 02.03.2020р. просила проводити судове засідання без її участі та повідомила, що претензій до обвинуваченого не має.
Розглянувши клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.02.2020 року №757/5369/20к до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.03.2020 року.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч 3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як до 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст.. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 05.03.2020 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. В обвинувальному акті викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований злочин.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_4 ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, виховує та утримує двох неповнолітніх дочок, одна з яких дитина - інвалід, перебуває на військовій службі та працює у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів», позитивно характеризується за місцем служби, приймав участь в зоні проведення АТО, неодноразово був заохочений вищим командуванням. На думку суду, прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. В свою чергу, з урахуванням пояснень обвинуваченого та представника потерпілих, а також долучених до клопотання матеріалів, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику незаконного впливу на потерпілих і недопитаних у справі свідків, хоча останній є мінімальним. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Суд вважає, що прокурором не доведено недостатністі застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику незаконного впливу на потерпілих і недопитаних у справі свідків. Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що до обвинуваченого можна застосувати менш суворий запобіжний захід, який не пов'язаний з обмеженням права на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до ст.. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на те, що прокурором не доведено обставин, передбачених пунктом 3 частини першої ст.. 194 КПК України, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою, на особисте зобов'язання, зобов'язавши його виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду ; не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх законними представниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , із потерпілої ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.Крім того, цивільний позов прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України, Центрального госпіталь МВС України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, а також цивільний позов прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Бориспільської міської ради Київської області та Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні слід прийняти до розгляду.
4.На підставі ч. 3 ст. 314, ст.. 314-1 КПК України слід доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 314, 315, 316 Кримінального процесуального кодексу України, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Судовий розгляд буде проведено 27.03.2020р. об 10.30 год. у відкритому судовому засіданні суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 у приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72. Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, на особисте зобов'язання, зобов'язавши його виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду ; не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх законними представниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , із потерпілої ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Письмово під розпис повідомити ОСОБА_4 покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.
Прийняти до розгляду цивільний позов прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі МВС України, Центрального госпіталь МВС України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.
Прийняти до розгляду цивільний позов прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Бориспільської міської ради Київської області та Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.
Доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Копію ухвали про призначення судового розгляду видати учасникам судового провадження.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 06.03.2020.
Суддя ОСОБА_1