дата документу :
Справа №359/284/19
Провадження №2/359/241/2020
04 березня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі судового засідання Алфімовій І.М.
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-
встановив:
В січні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням - службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
У квітні 2019 року відповідач звернулась з зустрічним позовом до позивача в якому просить усунути перешкоди у користуванні вищевказаною квартирою.
Відповідно до ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
З журналів судових засідань вбачається, що відповідач ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом та її представник ОСОБА_3 двічі поспіль не з'явились у судові засідання, які проводились 17.01.2020 року, та 04.03.2020 року. Ця обставина свідчить про те, що його неявки мають ознаку повторності. Відповідач та її представник завчасно у встановленому порядку були повідомлені про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується розпискою представника відповідача ОСОБА_3 від 11.12.2019 року та телефонограмами від 17.01.2020 року адресованими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, позивач за зустрічним позовом та її представник належним чином повідомлялися про день та час розгляду справи.
В матеріалах цивільної справи відсутня заява ОСОБА_2 та її представника про розгляд цивільної справи в їх відсутність.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, п роцесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з п.1 ст.6 цієї Конвенції кожному забезпечується право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Встановлено, що провадження у цивільній справі було відкрито ще в січні 2019 року та триває більше одного року. Чергове відкладення судового засідання призведе до невиправданого затягування розгляду цивільної справи понад розумний строк, що є прямим порушенням права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що припинення порушення цього права є додатковою, але не менш вагомою підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на це суд вважає, що зустрічний позов, пред'явлений ОСОБА_2 належить залишити без розгляду без з'ясування обставин справи.
Керуючись ст.158, п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи в частині первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її оголошення.
Суддя В.В.Журавський