Справа № 357/11617/19
1-кс/357/504/20
Категорія 197
03 березня 2020 року
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3 ,
підозрюваний - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишневе Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною середньої освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні № 42019110360000052 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,
згідно клопотання, старший слідчий Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 просив: застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 - строком на 60 днів, з можливістю визначення застави в розмірі не менше трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630 600 грн.
Мотивував його тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, який є тяжким злочином.
На даний час, існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі вчинятиме спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній не має постійного джерела доходу, не працевлаштований. Підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивних відомостей кримінального правопорушення перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків, які безпосередньо стали очевидцями вчинення даного злочину, в тому числі, які були залучені до його викриття, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ряду тотожних діянь, вчинених групою осіб за попередньою змовою.
Сторона захисту заперечувала проти застосування до ОСОБА_4 будь-якого із визначеного КПК України запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризиків, які зазначені у клопотанні слідчого ОСОБА_6 не існує, вони є надуманими і такими, що не підтверджені належними доказами.
Згідно ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, в першу чергу, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
В разі, якщо встановлено наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя встановлює в межах клопотання про застосування запобіжного заходу чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст. 177 КПК України та чи можна запобігти йому/їм більш м'яким запобіжним заходом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» у вчиненні злочину означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 42 рішення від 05 березня 2015 року у справі «Котій проти України», заява № 28718/09). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184, рішення Великої Палати від 28 листопада 2017 року у справі «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13).
Слідчий суддя, зазначає, що 03 березня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні, та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу вчиненим за попередньою змовою групою осіб (а.с. 18-20), за таких обставин.
У невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14 червня 2019 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи обізнаними із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами. Діючи з корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вчинення умисних злочинів, пов'язаних з оплатною передачею, без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї і бойових припасів, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і бойових припасів, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також бойових припасів до зброї,основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, домовилися про вчинення спільних дій, спрямованих на збут вогнепальної зброї та бойових припасів до неї на території міста Біла Церква та Білоцерківського району.
Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 12 серпня 2019 року при невстановлених обставинах ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виконуючи розподілені ролі, без передбаченого законом дозволу, придбали пістолет моделі «STALKER-917-UK» із серійним номером НОМЕР_1 та набої до нього, які зберігали без передбаченого законом дозволу.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відповідно до розробленого злочинного плану, усвідомлюючи наявність у них вогнепальної зброї, яка зберігається без передбаченого законом дозволу, у серпні 2019 року запропонував ОСОБА_9 придбати вказану вогнепальну зброю, а саме пістолет «STALKER-917-UK» із серійним номером НОМЕР_1 і боєприпаси до нього.
В подальшому, 12.08.2019 близько 14 години ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , без передбаченого законом дозволу, з метою досягнення єдиного злочинного результату, виконуючи відведену загальним планом роль перебуваючи поблизу будинку № 23 по вул. Гоголя в місті Біла Церква Київської області, діючи з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, збув без передбаченого законом дозволу ОСОБА_9 , за грошові кошти в сумі 9 000 гривень пістолет, що є стрілецькою гладкоствольою вогнепальою зброєю, яка виготовлена шляхом переробки стартового пістолету турецького виробника ATAK ARMS LTD (ZORAKI) моделі «STALKER-917-UK» калібру 9 мм. РАК. моделі «STALKER-917-UK» із серійним номером НОМЕР_1 та сім набоїв - бойових припасів стрілецької гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм. РА, які виготовлені шляхом переспорядження капсульованих гільз від шумових набоїв турецького виробника Yavascalar моделі «YAS» калібру 9 мм. РАК із використанням пороху та куль з твердого полімеру.
Крім того, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 08.10.2019 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виконуючи розподілені ролі, без передбаченого законом дозволу, придбали 9 мм. самозарядний пістолет, системи «Макарова», виготовлений шляхом переробки саморобним (кустарним) способом сигнально-шумового пістолета «Макарова ПМ Р-411», російського виробництва під набої калібру 9х18 ПМ та набої до нього, які зберігали без передбаченого законом дозволу.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому роль щодо пошуку джерел збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, по взаємній згоді з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи про наявність у них вогнепальної зброї, яка зберігається без передбаченого законом дозволу, у жовтні 2019 року запропонував ОСОБА_9 придбати вказану вогнепальну зброю, а саме придбати 9 мм. самозарядний пістолет, системи «Макарова», виготовлений шляхом переробки саморобним (кустарним) способом сигнально-шумового пістолета «Макарова ПМ Р-411», російського виробництва під набої калібру 9х18 ПМ і боєприпаси до нього.
В подальшому, 08.10.2019 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою досягнення єдиного злочинного результату, виконуючи відведену загальним планом роль, перебуваючи поблизу будинку № 46 по вул. Героїв Небесної Сотні в місті Біла Церква Київської області, діючи з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, збув без передбаченого законом дозволу ОСОБА_9 , за грошові кошти в сумі 9 000 гривень нарізну короткоствольну вогнепальну зброю - 9 мм. самозарядний пістолет, системи «Макарова», виготовлений шляхом переробки саморобним (кустарним) способом сигнально-шумового пістолета «Макарова ПМ Р-411», російського виробництва під набої калібру 9х18 ПМ та дев'ять 9 мм. пістолетних набоїв зразка 1951 року з кулею «ПСТ» зі стальним сердечником (57-Н-181С), калібру 9х18 ПМ.
Крім того, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 07.11.2019 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , виконуючи розподілені ролі, без передбаченого законом дозволу, придбали пістолет моделі «CARRERA GT 50» калібру 9 мм. РАК, який зберігали без передбаченого законом дозволу.
В подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , відповідно до розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому роль щодо пошуку джерел збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, по взаємній згоді з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи про наявність у них вогнепальної зброї, яка зберігається без передбаченого законом дозволу, у листопаді 2019 року запропонував ОСОБА_9 придбати вказану вогнепальну зброю, а саме пістолет моделі «CARRERA GT 50» калібру 9 мм. РАК.
В подальшому, 07.11.2019 близько 16 години ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , спільно та по взаємній згоді, з метою досягнення єдиного злочинного результату, виконуючи відведену загальним планом роль перебуваючи поблизу Торгового центру «Епіцентр», що за адресою: вул. Леваневського, 83, м. Біла Церква Київської області, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, без передбаченого законом дозволу збув ОСОБА_9 , за грошові кошти в сумі 30 000 гривень пістолет, який є гладкоствольною вогнепальною зброєю, яка була перероблена із промислово-виготовленого стартового пістолету моделі «CARRERA GT 50» калібру 9 мм. РАК.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість повідомлення про підозру підтверджується: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25 жовтня 2019 року (а.с.21-29), протоколом про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 23 жовтня 2019 року (а.с.30, 31), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23 жовтня 2019 року (а.с.32), протоколом про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 18 листопада 2019 року (а.с.33), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 13 серпня 2019 року (а.с.34), протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16 серпня 2019 року (а.с.35-40), висновком експерта № 99/6 від 12 вересня 2019 року (а.с.41), висновком експерта № 125/6 від 30 жовтня 2019 року (а.с.42), висновком експерта № 142/6 від 05 грудня 2019 року (а.с.43).
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Водночас, при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя має врахувати і положення ст.178 КПК України, за якою при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується та ін.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, який відповідно до ст.12 КК України віднесені до категорії тяжких. Санкція ч.1 ст.263 КК України, передбачає покарання у виді
позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (п. 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», заява № 37466/04).
Однак, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення від 12 лютого 2015 року у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії»).
Слідчий суддя констатує, що з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків, ризик його втечі та переховування від органів досудового слідства чи суду є високим.
Слідчий суддя констатує, що зважаючи на те, що показання свідків у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 та інших осіб має ключове значення, існує ризик, що ОСОБА_4 вчинятиме вплив на них з метою спонукання до зміни показів.
Водночас, слідчий суддя зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту (п. 28 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Плєшков проти України», заява № 37789/05).
В свою чергу, слідчий суддя визнає не доведеним ризик того, що ОСОБА_4 вчинятиме інші злочини, адже він раніше не був судимим за організацію злочинів за попередньою групою осіб і пов'язаних із носінням, зберіганням, придбанням, та збутом вогнепальної зброї, бойових припасів.
Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України і застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є об'єктивно необхідним.
Наведені обставини переконали слідчого суддю, що запобігти їм без тимчасової ізоляції ОСОБА_4 не є можливим.
Таким чином, щодо ОСОБА_4 належить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч.5 ст.182 КПК України).
Таким чином, зважаючи на ступінь тяжкості злочину у якому підозрюється ОСОБА_4 , який є корисним, слідчий суддя переконаний, що застава у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить виконання ним покладених на нього обов'язків і її належить встановити на рівні 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн.
Керуючись, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 369, 371-372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вишневе Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною середньої освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42019110360000052 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 01 травня 2020 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 .
Застосувати до ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Встановити термін дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, у разі внесення застави, до 01 травня 2020 року включно.
Роз'яснити, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваному з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
На підставі ст. 205 КПК України, дана ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 10 березня 2020 року.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1