< Справа № 375/338/20 Провадження № 2-о/375/6/20
05.03.2020 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Литвина О.В.,
за участі секретаря - Юрченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Рокитне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рокитнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
05.03.2020 заявник звернувся до суду через свого представника адвокта Чорненьку О.І. із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_2 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.04.1959 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Будьоновським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції ДНР від 22.11.2019.
Зазначає, що він звертався до Рокитнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 ним було пред"явлено документ, який виданий на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Викладене, власне, і зумовило необхідність його звернення до суду для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території.
Відповідно до до положень ч.2 ст.317 ЦПК України в тім, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, заявник та її представник, представник заінтересованої особи в судове засідання не викликалися.
За викладеного, суд ухвалює проводити розгляд справи у відсутності сторін окремого провадження та на підставі ст. 247 ЦПК України не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що остання обгрунтована та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.ст. 315, 317 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представником до суду за межами такої території.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.04.1959.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в м. Донецьк, що є непідконтрольною територією України і що доводиться свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Будьоновським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції ДНР від 22.11.2019.
У зв"язку з тим, що батько заявника помер на тимчасово окупованій території, документом, що засвідчує його смерть, є довідка про причину смерті від 22.11.2019 та свідоцтво про смерть, видане Будьоновським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції ДНР від 22.11.2019. Вказаний документ виданий на тимчасово окупованій території, де органи державної влади України не здійснюють своїх повноважень і які не мають юридичної сили для органів державної влади та інших органів на підконтрольній території держави Україна.
Така позиція суду випливає також зі змісту Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування Закону України від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території» в тім, що відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Поряд з цим, відповідно до практики ЄСПЛ, Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій територій, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Це стосується реєстрації смертей, народжень, шлюбів.
Поряд з цим у своєму листі ВССУ зазначив, що, враховуючи ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку при розгляді справ в порядку статті 257-1 ЦПК.
Так, згідно з п. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правови йрежим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
За приписами п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно із ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Своєю відмовою № 21.19-68 від 11.02.2020 Рокитнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 по причині видачі свідоцтва про смерть останнього на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади України не здійснюють своїх повноважень.у проведені державної реєстрації смерті.
Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території, видані діючими сьогодні медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до частини 3 статті 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст.4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режимна тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме:
1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей;
2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини;
3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.
Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затверджених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, тимчасово окупованою територією визначається зокрема і місто Донецьк.
За викладеного суд приходить до висновку, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк, зважаючи, що на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України і в тому числі заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, та органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Статтею 17 ч.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , породжує юридичні наслідки для заявника, тоді як чинним законодавством України не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, наявність якого у свою чергу надасть йому право оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 ..
Заява таким чином підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , слід допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», ст.ст.12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території, а саме у м. Донецьк, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Зобов"язати Рокитнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) провести державну реєстрацію смерті 22.11.2019 на тимчасово окупованій території, а саме у м. Донецьк, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати свідоцтво про його смерть.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення через Рокитнянський районний суд Київської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не зупиняє його виконання.
Суддя О.В. Литвин
Рішення набрало законної сили "_____"_________________________20_____