Справа № 373/17/20
Номер провадження 2/373/225/20
(заочне)
10 березня 2020 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Керекези Я.І., з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/17/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.03.2016 в розмірі 43435 грн. 17 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 15450 грн. 33 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 5717 грн. 58 коп., заборгованості за пенею - 13056 грн. 42 коп., штрафу - 9210 грн. 84 коп. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп., сплачений при подачі заяви до суду.
Посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 09.03.2016 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 16350 грн. 42 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого станом на 21.11.2019 утворилася вищезазначена заборгованість перед банком.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою від 22.01.2020 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином шляхом оголошення на веб сайті судової влади, відзиву, будь-яких заяв чи заперечень не направила.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відповідності до ст. ст. 280, 281 ЦПК України та вирішити її на підставі наявних доказів.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія анкети-заяви (а.с. 7) про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг, з якої вбачається, що відповідач підписала вищезазначену анкету-заяву 17.08.2011.
09.03.2016 між сторонами була підписана Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт (а.с.8), відповідно до положень якого Банк надав Позичальнику терміновий кредит в сумі 16350 грн. 42 коп. на термін 12 місяців з 09.03.2016 по 31.03.2017, із сплатою 0,833 % в місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом.
Крім того, представником позивача подано до суду копії наступних документів: розрахунок заборгованості відносно ОСОБА_1 станом на 21.11.2019, який підписаний від імені представника банку без зазначення прізвища, імені та по батькові останнього та його посади (а.с. 6); Витяг із Умов і правил надання банківських послуг ( а.с. 9-32).
Будь-яких інших документів суду не надано, ніяких клопотань з цього приводу заявлено не було.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частина друга ст.1054 та частина друга ст.1050 ЦК України передбачає право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту у разі порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту.
Відповідно до положень Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 09.03.2016, укладеної між сторонами, Банк надав Позичальнику терміновий кредит в сумі 16350 грн. 42 коп. на термін 12 місяців з 09.03.2016 по 31.03.2017, із сплатою 0,833 % в місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно п.2.5 укладеної угоди Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, процентів, винагороди відповідно до Генеральної угоди та Умов і правил.
В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України, при порушенні Позичальником термінів погашення заборгованості, зазначених в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах більше ніж на 31 день по зобов'язанням, термін яких не настав. Сторони погодили, що строком повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення заборгованості за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення вважається простроченою, позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 10710 грн. 84 коп. (п.2.2 Генеральної угоди). Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафу підлягають задоволенню, як такі, що базуються на вимогах чинного законодавства та випливають із зобов'язань за Генеральною угодою, укладеною між сторонами по справі.
Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником обов'язку щодо погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах і правилах за кожен день прострочки.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені та комісії, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 03.09.2014, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів банку та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
Умови та Правила надання банківських послуг не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом.
Додана до позову роздруківка витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача із саме цими за змістом Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку.
Крім того, у анкеті-заяві не ідентифіковано, що Умови та Правила надання банківських послуг, додані до позову, є чинними на момент підписання відповідачем анкети-заяви і що саме з ними він був ознайомлений.
Таким чином, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Також, Велика Палата Верховного Суду в даному рішенні зауважила, що, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність сплати відповідачем пені та комісії в розмірі 6327 грн. 54 коп.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 15450 грн. 33 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 5717 грн. 58 коп., штрафу в розмірі 9210 грн. 84 коп., тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
В задоволені решти позовних вимог слід відмовити в зв'язку з недоведеністю.
Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України підлягає частковому стягненню.
21.05.2018 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.207, 549, 551, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. ст10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 09.03.2016 в розмірі 30378 (тридцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 75 копійок, а саме: заборгованість за кредитом - 15450 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень гривень 33 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом 5717 (п'ять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 58 копійок, штраф - 9210 (дев'ять тисяч двісті десять) гривень 84 копійок.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 15 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.1д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат НОМЕР_2;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; проживаюча по АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя: Я. І. Керекеза