Справа № 296/1645/20
1-кс/296/642/20
Іменем України
26 лютого 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2019 року за №12019060000000174, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 КК України.
До слідчого судді звернувся старший слідчий відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Житомирської області, капітан поліції ОСОБА_5 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2019 року близько 13 години 58 хвилин ОСОБА_4 , керував технічно справним автомобілем Tesla Model X реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , яким в якості пасажирів перевозив ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом на 75км + 278м автодороги Київ - Чоп, зі сторони м. Києва у напрямку м. Житомира, поблизу с. Йосипівка Брусилівського району Житомирської області, водій ОСОБА_4 , під час руху поза межами населеного пункту по прямій горизонтальній асфальтованій ділянці дороги, в задовільних умовах дорожнього руху, в умовах достатньої видимості, в порушення вимог пунктів 1.5., 2.3.б), 10.1, 12.1, 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час об'їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для інших учасників дорожнього руху, в результаті чого передньою правою частиною керованого ним автомобіля Tesla Model X реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , допустив зіткнення з задньою правою кутовою частиною рами автомобіля ЗИЛ 433362 реєстраційний номером НОМЕР_3 , який знаходився попереду у нерухомому стані на правому узбіччі.
В результаті указаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Tesla Model X реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5., 2.3.б), 10.1., 12.1, 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 , тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
За результатами досудового розслідування 26.02.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вказані обставини підтверджуються: протоколом огляду місця ДТП від 07 червня 2019 року, висновком транспортно-трасологічної експертизи № 3/534 від 05.09.2019, комісійної автотехнічної експертизи №26884/19-52/29444/19-52/3/932 від 11.02.2020р. та експертизи механізму і обставин ДТП № 520/20-25 від 19.02.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ініціатор клопотання зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
В обґрунтування існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та не можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , сторона обвинувачення вказує, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених в останньому, та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця ДТП від 07 червня 2019 року, висновком транспортно-трасологічної експертизи № 3/534 від 05.09.2019, комісійної автотехнічної експертизи №26884/19-52/29444/19-52/3/932 від 11.02.2020 та експертизи механізму і обставин ДТП № 520/20-25 від 19.02.2020р.
Згідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Тобто у розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Разом з тим, слідчим суддею враховується, що згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа ті інші обставини.
Так, органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням та його ставлення до вчиненого правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце проживання, працює водієм ТОВ «ЕСО-Автотехнікс», раніше не судимий, у добровільному порядку відшкодовує шкоду завдану потерпілим, слідчий суддя приходить до висновку, що міра запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії обов'язків впродовж двох місяців з моменту оголошення ухвали, тобто до 26.04.2020р.
В разі невиконання покладених судом обов'язків відносно підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов'язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебувають матеріали досудового слідства.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1