справа № 278/228/20
10 березня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, оскільки остання у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання.
Враховуючи положення ст. 274 ЦПК України розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також останній не заперечував щодо заочного розгляду справи. Підстави неявки в судове засідання відповідача суду невідомі, хоча вона була завчасно та належним чином повідомлена про день та час слухання справи. Отже, зважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, та враховуючи той факт, що позивач не заперечує проти заочного порядку розгляду, суд вважає за можливе провести слухання справи відповідно до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 10.10.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 2 090, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним ба банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманого кредиту, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.12.2019 року склала 12 911, 43 гривень.
За розрахунком, наданим банком, така заборгованість складається з: 2 444, 14 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2 444, 14 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 358, 98 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 9 017, 29 гривень - нарахована пеня; 500, 00 гривень - штраф (фіксована частина); 578, 85 гривень - штраф (процентна складова).
Зазначені правовідносини врегульовані та відповідають наступним нормам матеріального права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Мало того, тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України). Кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Статтею 61 Конституції України установлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне стягнення суперечить вимогам закону, зокрема ст. 61 Конституції України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення пені.
Відтак, до задоволення підлягає вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 2 444, 14 гривень, заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 2 444, 14 гривень, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 358, 98 гривень та штрафу (фіксованої частини та процентної складової) в розмірі 1 091, 02 гривень, а всього - 6 338, 28 гривень.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне. Позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. На даний час кредитний договір є діючим, оскільки позичальником не дотримано зобов'язань по поверненню грошових коштів. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов'язань у причинно-наслідковому зв'язку потягнуло за собою появу вищевказаної заборгованості.
Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, на підставі приписів ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати за розгляд даної цивільної справи в сумі 2 102, 00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 10.10.2011 року в сумі 6 338 (шість тисяч триста тридцять вісім) гривень 28 копійок.
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 102, 00гривень.
Повне рішення складено - 10 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.О. Грубіян