Справа №295/2864/20
1-кс/295/1023/20
Іменем України
05.03.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому зазначив, що У провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020060020001015 від 04.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2020 близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_5 , перебував у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , що знаходиться на території гаражного кооперативу «Промінь», за адресою: м. Житомир, вул. Індустріальна, 14, разом із своїм знайомим ОСОБА_7 , де між ними стався конфлікт.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел та бажаючи настання смерті останнього, ОСОБА_5 , невстановленим предметом ззовні схожим на ніж, який тримав у правій руці, наніс два удари в грудну клітку, а саме в область серця ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з пораненням сердця, проте з причин, які не залежали від його волі не довів свій злочин до кінця.
Своїми умисними діями, що виразились у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі - ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
04.03.2020 о 07 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 фактично затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, та 05.03.2020 року о 17 годині 13 хвилин ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України
Підставою для внесення клопотання стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а також встановлення ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування/суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити. Слідчий додав, що знаряддя вчинення злочину не виявлено і підозрюваний у разі відмови у задоволенні клопотання може його знищити. Прокурор, в свою чергу, просив не визначати розмір застави підозрюваному, оскільки останнім вчинено злочин, поєднаний із насильством.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт із застосуванням заборони його підзахисному залишати визначене місце проживання у нічний період доби. Надав відповідні письмові заперечення. Звертав увагу на невірну кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, відсутність судимостей у його підзахисного, а також на ту обставину, що ОСОБА_5 не переховувався від органу досудового розслідування. При обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 просив врахувати, що підозрюваний є інвалідом другої групи, має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, а також ряд тяжких захворювань та травм.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що не мав наміру вбити потерпілого і саме останній наніс йому першим удар болгаркою для полірування. За словами ОСОБА_5 , він не мав сварок із потерпілим та не переховувався від слідства, а всю ніч після скоєного ходив по місту та розмірковував над тим, що сталось. У вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу поклався на розсуд слідчого судді.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши й дослідивши клопотання та копії доданих до нього матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, оформлених протоколами процесуальних дій, зокрема допиту свідка, проведення слідчого експерименту тощо.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Окрім цього, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , наявність вагомих доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан підозрюваного, а також з огляду на існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки останнього було затримано не на місці вчинення злочину, а через певний проміжок часу в іншій місцевості, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення підозрюваному розміру застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком на 60 діб, а саме до 07 год. 30 хв. 02 травня 2020 року.
Рахувати строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання - із 07 год. 30 хв. 04.03.2020 року.
Строк дії ухвали встановити до 07 год. 30 хв. 02 травня 2020 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя