Справа № 366/3061/19
Провадження № 2/366/135/20
(заочне)
10 березня 2020 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Слободян Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Мартовицької Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 256,92 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного 21.01.2013 між сторонами кредитного договору № б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на сайті, складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 31.10.2019 має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 41 256,92 грн.
11.12.2019 у справі було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про день і час розгляду справи.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з"явився. У позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача у випадку його неявки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 14.01.2020, 10.02.2020 та 10.03.2020 не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом надіслання рекомендованої поштової кореспонденції за місцем постійної реєстрації, поштова кореспонденція повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній».
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази: копії анкети - заяви позичальника від 21.01.2013, витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.10.2019 та інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № б/н від 21.01.2013 відповідачка отримала у позивача (АТ КБ «ПриватБанк») кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Договір складається із анкети - заяви клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.
Підписана відповідачем заява, разом з вказаними документами, становлять між банком та клієнтом договір, про що зазначено у заяві з підписом ОСОБА_1 .
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, підтвердила факт отримання загальної інформації про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».
З наданого банком розрахунку вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови договору, не сплачувала нараховані банком відсотки, не погашала взяту суму кредиту, унаслідок чого у неї, станом на 31.10.2019, утворилась заборгованість у розмірі 41 256,92 грн., яка складається з:
- 164,55 грн. - заборгованість за кредитом;
- 35 780,48 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 2871,08 грн. - заборгованість за пенею;
- 500 грн. штраф (фіксована частина);
- 1940, 81 грн. штраф (процентна складова), які позивач просив стягнути з відповідача.
Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідачка не спростувала докази, надані банком щодо цього факту.
Проте, суд вважає, що вказана сума пені не підлягає стягненню з таких підстав.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у заміні невиконаного обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до статті 61 Конституції України «ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той же час, згідно Умов та правил надання банківських послуг, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
А тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 2871,08 грн.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та 11 жовтня 2017 року № 6-1374 цс17.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним 21.01.2013 між сторонами, то з неї на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути заборгованість в розмірі 38 385, 84 грн., (за виключенням суми пені), а також сплачений позивачем судовий збір (мінімальний, який передбачений законом, сплачений позивачем).
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 530 ч.1, 549, 629, 634 ч. 1, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 280 354,355 ЦПК України, суд
Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )на користь АТ КБ «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 21.01.2013 в сумі 38 385, 84 грн. (164,55 грн. - заборгованість за кредитом, 35 780,48 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1940,81 грн. - штраф (процентна складова)), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (10.03.2020).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ЦПК України.
Суддя Н.П.Слободян