Справа № 274/1700/20
Провадження № 2/0274/1150/20
10.03.2020 року суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні та спідкуванні з дітьми,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить визначити способи його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження вважає, що вказана позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинні бути зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують ці обставини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставами для подання зазначеного позову стали ті обставини, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо участі відповідача, як батька у вихованні дітей, зокрема відповідачка ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Тобто умовою для пред'явлення позову про визначення участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, являється наявність рішення органу опіки та піклування, яке приймається на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Позивачем зазначених вимог закону не дотримано, до матеріалів позовної заяви не долучено рішення органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними позивача, а також доказів того, що відповідач ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви усі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, в порушення вказаних вимог позивач, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на певні письмові докази, додав до позовної заяви лише їх копії без зазначення наявності у нього чи іншої особи оригіналу такого доказу.
Отже, вказані недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні та спідкуванні з дітьми.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М.Вдовиченко