провадження № 274/439/19
В И Р О К провадження № 1-кп/0274/257/20
10.03.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретарів судового засідання . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/439/19 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демчин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , монтера колії ВП "Козятинська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна Залізниця" ПАТ "Українська залізниця", проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі
прокурорів . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7
представника потерпілої . . ОСОБА_8
захисника . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_9
обвинуваченого . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,
24 листопада 2018 року водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки "ЗАЗ-11027", номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та рухався ним по проїзній частині автодороги сполученням між населеними пунктами с. Мирославка та с. Демчин Бердичівського району Житомирської області в напрямку с. Демчин.
Рухаючись близько 18 год. 47 хв. між населеними пунктами с. Мирославка та с. Демчин Бердичівського району Житомирської області за межами населеного пункту по прямій горизонтальній ділянці, в задовільних умовах дорожнього руху, на відстані 1200 м від населеного пункту с. Мирославка Бердичівського району Житомирської області водій ОСОБА_4 проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог пунктів 2.3 "б", 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху проїзної частини, де лівою передньою частиною керованого ним транспортного засобу здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , спричинивши тому тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого уламкового перелому кісток склепіння і основи черепу, травматичного субарахноїдального крововиливу в мозок та мозочок, крововиливу в корені легень, розриву печінки, забійних ран чола, верхньої та нижньої губи, стегна та правої гомілки, саден в ділянці колінних суглобів та гомілок, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя, що спричинили смерть останнього.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5, 2.3 "б", 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 24.11.18 він був на роботі та близько 17 години зі співробітниками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виїхали додому. Він має стаж керування з 2011 року. З 2014 року по довіреності придбав автомобіль "Таврія", який періодично проходив техогляд. Автомобіль був технічно справним, нарікань на його роботу не було, не було скарг і на стан здоров'я. ОСОБА_15 живе в Мирославці, запропонував хлопцям випити після роботи. Заїхали в магазин, купили пиво, цигарки, воду, шоколадку. Під'їхали до домоволодіння ОСОБА_15 , той виніс горілку, більше літра, підійшов сусід. Пили всі, крім нього і ОСОБА_16 , поки хлопці пили, він грався з собакою. Горілку не допили, залишалося ще з пів-літри, які забрали з собою. Десь о 18.30-18.40 поїхали додому в с. Демчин. Він був за кермом, на передньому пасажирському сидінні був ОСОБА_17 , ОСОБА_16 за ОСОБА_17 , а ОСОБА_18 - за ним. Ще в селі увімкнув ближнє світло фар і не перемикав його. На вулиці була мряка, місцями був туман. Опадів не було, але дорога була вологою. Дорога між селами асфальтована, дорожня розмітка, дорожні знаки відсутні, дорога не освітлюється. Їхав зі швидкістю 60-70 км/год., за метрів 300 розминувся з зустрічним автомобілем та далі їхав по середині дороги, за 1,5-2 м від лівого краю проїзної частини, так як там краща дорога, всі так їздять. Від керування його ніхто та ніщо не відволікали. За метрів 10 перед собою побачив велосипедиста, який рухався назустріч. Одночасно йому крикнув ОСОБА_16 , щоб подивився. Він не встиг загальмувати, сталося зіткнення між передньою лівою частиною його автомобіля з переднім колесом велосипеду. Велосипедист з велосипедом вдарилися об лобове скло його автомобіля, перелетіли через машину. Велосипедист, який був у камуфляжному одязі, впав на асфальт, велосипед чорного кольору відлетів на обочину. Він зупинив автомобіль, з ОСОБА_17 вискочили з автомобіля, підбігли до потерпілого. Той помирав, був весь у крові. Він спробував пульс, не було, серце не билося, потерпілий не дихав. Якби потерпілий був живий, вони б викликали швидку, поліцію. Знає, що мав залишатися на місці ДТП, але перелякався. Сіли в автомобіль, поїхали у село. Поїхав не додому, а до домоволодіння матері, залишив машину. ОСОБА_16 і ОСОБА_18 пішли до дому. А він з ОСОБА_17 пішли до нього, взяли з собою недопиту горілку, яку і випили. Він випив десь грам 200. Прийшовши додому, розповів про подію жінці. В подальшому зустрічався з дружиною загиблого, вибачався, відшкодовував збитки. Позовні вимоги визнає повністю, домовилися з потерпілою, збирає гроші, планує купити житло для дітей загиблого, буде відшкодовувати завдану шкоду. У скоєному кається, просить не позбавляти волі.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_7 , пояснила, що загиблий був її чоловіком. Чоловік пройшов війну, був учасником бойових дій, працював провідником, був єдиним годувальником сім'ї, вона залишилася з дітьми, не маючи можливості їх забезпечити. Чоловік на час подій був у двотижневій відпустці. Чоловік придбав собі велосипед "Формула", чорного кольору, дуже дивився за ним, всюди на ньому їздив, велосипед був у ідеальному стані. На велосипеді були катафоти, для відбивання світла, чоловік мав ліхтарик, коли їздив. Чоловік їздив завжди обережно, по обочині. 24.11.18 впав перший сніг, вона була на роботі. Ввечері снігу, туману не було. Чоловік поїхав в с. Демчин віддати передачу. В подальшому обвинувачений відшкодовував їй збитки - 8000 грн. на наступний день, 3000 грн. - на 40 днів. )протягом судового розгляду були ще відшкодування. Під час виступу у судових дебатах потерпіла вказала, що чоловіка вже не повернеш, обвинувачений дійсно відшкодовує збитки, вони домовилися про наступне відшкодування, тому вона просить не позбавляти його волі, звідти він не зможе їй допомагати, щось відшкодовувати.
Як показав свідок ОСОБА_19 , у суботу 24.11.18 їх викликали на роботу, працювали до 16 години у селі Скраглівка. Їхали додому, у с. Скраглівка стали біля магазину, ОСОБА_20 і ОСОБА_15 пішли в магазин. ОСОБА_20 ніс пиво. Він з ОСОБА_15 зробили по пару ковтків. Поїхали до "столярки", там поруч проживає ОСОБА_15 , який виніс неповну півторалітрову пляшку горілки, випили після роботи. Пили на капоті, зі стаканчиків, запивали пивом. Пив він, ОСОБА_15 , ОСОБА_18 і ще підходив сусід ОСОБА_15 . ОСОБА_16 не п'є, сидів у машині. ОСОБА_20 то підходив, то відходив, з ними не пив. Пили з півгодини, горілка ще залишилася, менше половини. Поїхали до себе додому в село Демчин. Їхали на "Таврії" ОСОБА_20 , машина була справна. За кермом весь час був ОСОБА_20 , він сидів на передньому пасажирському сидінні, ззаду були ОСОБА_16 і ОСОБА_18 . Рафальський заснув. В автомобілі не розмовляли, від керування ОСОБА_20 ніхто не відволікав. На вулиці вже було темно, стояла мряка. Їхали по дорозі з ОСОБА_21 в ОСОБА_22 зі швидкістю км 60. Дорога асфальтована, покриття було вологим, дорога шириною метрів 6-8, має по одній смузі руху у кожному з напрямків, дорожня розмітка відсутня. Рухалися по середині дороги, ближче до лівого краю. За метри 4 перед ними він помітив велосипедиста, який їхав їм назустріч. ОСОБА_16 щось крикнув. Він відчув удар, розбилося лобове скло. Перед контактом ні автомобіль, ні велосипедист напрямок руху не змінювали. Вона вдарили велосипедиста лівою частиною бампера у передню частину велосипеду, велосипедист перелетів через автомобіль і впав. ОСОБА_20 натиснув на гальма, автомобіль зупинився посередині дороги, так як і їхали за метри 1,5-2 від лівого краю та за метри 4 від правого краю проїзної частини, за метрів 10 від велосипедиста. Вони з ОСОБА_20 вибігли, підбігли до потерпілого, у якого голова була у крові, він пробував пульс на шиї потерпілого, ОСОБА_20 слухав, чи той ще дихає. Велосипедист був вже мертвим. Велосипед лежав на лівому узбіччі, десь за півметра від проїзної частини. Ні тіло, ні велосипед не переміщали. Вони перелякалися, хтось сказав, можливо і він, що може втікати. Сіли у автомобіль та поїхали в ОСОБА_22 . По дорозі не розмовляли, за кермом залишався ОСОБА_20 . Зустрічних транспортних засобів не було. Приїхали до домоволодіння, де жила мати обвинуваченого, залишили автомобіль. По дорозі додому ОСОБА_20 запропонував випити горілку, яка залишалася. Випили з горла, не закушували, не запивали. ОСОБА_20 пішов додому і він пішов додому, прийшов додому після 18 години.
Свідок ОСОБА_23 пояснив суду, що 24.11.18 вони працювали, в тому числі з обвинуваченим ОСОБА_20 , до 16 години у селі Скраглівка. Повертаючись додому на справній синій "Таврії" ОСОБА_20 , заїхали у "Струмок" в с. Мирославка, він, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 і обвинувачений. ОСОБА_15 і ОСОБА_20 пішли у магазин, повернулися хвилин через 5-10, принесли 3 скляні півлітрові пляшки пива. Поїхали до пилорами, де поруч проживає ОСОБА_15 . Всі вийшли з автомобіля, Серьогін дістав пиво. Поблизу був пеньочок, хлопці пили пиво, спілкувалися, точно пили ОСОБА_15 і ОСОБА_17 , за інших не скаже, стаканчиків не бачив. Він не вживає спиртне, тому пішов у машину. Пробули десь з півгодини. ОСОБА_15 залишився, бо він там живе, решта сіли у машину та поїхали до себе в село Демчин. ОСОБА_20 був за кермом, ОСОБА_17 - на передньому пасажирському сидінні, він - за Серьогіним, а ОСОБА_18 - за водієм. Їхали мовчки, не розмовляли, водія ніхто не відволікав. На вулиці сутеніло, стояла мряка, асфальт був вологим. Дорога двостороння, по одній смузі в кожному напрямку, дорожня розмітка відсутня. Їхали прямо, за метри два від лівого краю проїзної частини, бо справа біля обочини вибоїни, з середньою швидкістю, на його думку це десь 70-80 км/год, напрямок руху різко не змінювали. Їхали з увімкненим ближнім світлом фар, поза межами населеного пункту, дорога не освітлювалася. Він дивився у бокове вікно, в якийсь момент подивився прямо і за 5 метрів зліва від автомобіля, на зустрічній смузі, ближче до лівої обочини побачив силует людини на велосипеді. Крикнув до водія: "Куди ти їдеш?", маючи на увазі, що той їде на людину. В секунді стався удар лівою передньою стороною автомобіля, лівою фарою, зі сторони водія розбилося лобове скло. ОСОБА_20 загальмував, вони ще метрів 20 проїхали і з'їхали на праву обочину. Обвинувачений і ОСОБА_17 вибігли з машини, побігли до збитої людини. Він також вийшов з машини, пішов у їхньому напрямку, але близько не підходив. ОСОБА_20 з ОСОБА_17 нахилялися до потерпілого, який був у камуфляжному одязі, дивилися, кричали, що велосипедист мертвий. Велосипед лежав трохи далі на лівому узбіччі, за метрів 5-10 від тіла. Ні тіла, ні велосипед ніхто не чіпав. Всі полякалися, сіли у автомобіль та поїхали на село. За кермом продовжував бути ОСОБА_20 . Поїхали поставили машину за хатою у домоволодінні, де колись жила мати обвинуваченого, типу сховати машину. Звідти порозходилися по домівках. Він пішов у одну сторону, інші - в іншу. Чи брав хтось щось з автомобіля - не бачив. Протягом дня, вечора не бачив, щоб ОСОБА_20 вживав алкоголь, запаху від обвинуваченого не чув, поведінка того була звичайною. Вдома був близько 18.30.
З показань свідка ОСОБА_24 вбачається, що це було 24 листопада, вони були на роботі. Після роботи поїхали в село Мирославку. За кермом був обвинувачений ОСОБА_20 , машина була справна. Заїхали в магазин, ОСОБА_20 і ОСОБА_15 купили пива. Поїхали до місця проживання ОСОБА_15 , повиходили, розклалися на машині, випили по 100 г. Горілку виносив ніби ОСОБА_15 в пластмасовій пляшці. Пили з пластмасових стаканчиків, запивали пивом. Пили він, ОСОБА_15 , ОСОБА_17 і ще підходив сусід ОСОБА_15 . Обвинувачений в цей час був в стороні, грався з собакою, розмовляв по телефону. ОСОБА_16 сидів в машині, не вживає алкоголь взагалі. ОСОБА_20 підходив інколи до них, але не бачив, щоб той пив. В якийсь момент він відчув слабкість, сів у автомобіль на заднє сидіння за водієм і заснув. На той час вже сутеніло. Прийшов до тями вже вдома після 21 години, дружина запитувала, що вони натворили, приїхала поліція. Додому його доставили хлопці. Він взяв паспорт і його повезли до поліції, де допитували, він розповів, що пам'ятав. Саму ДТП не бачив, не пам'ятає. Потім ОСОБА_20 розповідав, що вони їхали на село, їхали нешвидко, видимість була погана, раптово з'явився велосипедист, не встиг загальмувати.
Допитана свідок ОСОБА_25 пояснила, що обвинувачений є її чоловіком. В той день вона була вдома. Зранку чоловік поїхав на роботу, пошкоджень на автомобілі не було. Ввечері, після 18 години чоловік зайшов в хату, дав дітям шоколадку. Чоловік перебував у стані алкогольного сп'яніння, вона чула від нього запах алкоголю, рукав був в крові. Чоловік сказав, що збив насмерть людину, що за ним зараз приїде поліція і почав телефонувати ОСОБА_26 . На запитання, де машина, повідомив, що сховав, що зараз знаходиться вдома, сказали очікувати. На другий день пішли до потерпілої, просили пробачення, занесли 8000 грн., потім ще 3000 на поминальний обід. Розуміють, що потрібно відшкодовувати збитки, збирають гроші. Чоловік розповідав, що випив горілку біля хати матері, де залишив машину. Коли приїхала поліція, вона показала, де хата матері, розповіла, де живуть інші хлопці. Чоловік ніколи не керував автомобілем у стані сп'яніння, ніколи не притягувався до відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується:
-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.11.18 зі схемою та ілюстративною таблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння злочину - на відстані 1200 м. від закінчення населеного пункту "Мирославка" на автодорозі в напрямку до с. Демчин Бердичівського району зафіксовано місцезнаходження осипу, уламків скла, пластику від автомобіля (на зустрічній як для напрямку у с. Демчин смузі руху), трупу чоловічої статі, пошкодженого велосипеду відсутність на місці пригоди автомобіля, що вказує на місце та перебіг ДТП (т. 1, а.п. 9-32);
-даними протоколу огляду місця події від 24.11.18 з фототаблицею до нього, під час якого з 21 год. 30 хв. на території домогосподарства АДРЕСА_2 виявлено та вилучено пошкоджений автомобіль "Таврія" синього кольору, н.з. НОМЕР_1 , в сарайному приміщенні виявлено та вилучено лобове скло автомобіля (т. 1, а.п. 34-45);
-даними листа Житомирського обласного центру з гідрометеорології № 24-03-16/1-121 від 23.01.19, відповідно до якого встановлено погодні умови в Бердичівському районі 24.11.18 близько 18 год. 47 хв.: хмарно з проясненнями, вітер південний, південно-західний, середня швидкість вітру 1-2 м/с, максимальна - 6 м/с, температура повітря 2,5-4,5° морозу, відносна вологість повітря 74-100%, з 16.30 до 17.20 відмічався слабкий серпанок (помутніння атмосфери внаслідок наявності в ній мікроскопічних капель води), який о 17.40 перейшов у помірний серпанок, з 17.40 до 18.20 спостерігався слабкий туман, з 17.18 до 19.05 спостерігалася мряка, з 17.18 до середини дня 25.11.18 відмічалася слабка ожеледь, метеорологічна дальність видимості 10 км - 500 м (т. 1, а.п. 52);
-даними висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/1112 від 22.12.18, під час якої встановлено, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилися в технічного працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , не встановлено ознак технічного характеру, що могли б призвести до раптової відмови систем, вузлів, агрегатів і деталей, які впливають на безпеку дорожнього руху та могли б знаходитись в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події, що підтверджує спосіб скоєння злочину та відсутність причинного зв'язку між технічним станом автомобіля і ДТП (т. 1, а.п. 88-101);
-даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 3/1113 від 26.12.18, під час якої встановлено, що первинний контакт досліджуваних автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , та велосипеда відбувся між передньою лівою частиною переднього бампера автомобіля з передньою частиною переднього колеса велосипеда. В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , та повздовжньою віссю колеса велосипеда складав близько 169±5°. Місце наїзду (зіткнення) віссю автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , та велосипеда розташоване на проїзній частині автодороги між селами Мирославка та Демчин Бердичівського району перед початком утворення осипу лакофарбового покриття темно-сильного кольору та дрібних частин прозорого скла (позиція № 1 на схемі до протоколу ОМП), який зафіксовано по ширині проїзної частини в безпосередній близькості до її лівого краю у повздовжньому напрямку на відстані 1200 м від закінчення населеного пункту Мирославка, що підтверджує місце та спосіб скоєння злочину - наїзд на велосипед на зустрічній смузі руху практично на лівому краю проїзної частини (т. 1, а.п. 109-125);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 47 від 21.01.19, згідно з яким смерть ОСОБА_10 настала від травми із залученням декількох ділянок тіла, яка супроводжувалась відкритою черепно-мозковою травмою, вдавленим уламковим переломом кісток склепіння та основи черепа, травматичним субарахноїдальним крововиливом в мозок та мозочок, крововиливом в корені легень, розривом печінки, забійними ранами чола, верхньої та нижньої губи, стегна та правої гомілки, що визвала травматичний шок. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого уламкового перелому кісток склепіння і основи черепу, травматичного субарахноїдального крововиливу в мозок та мозочок, крововиливу в корені легень, розриву печінки, забійних ран чола, верхньої та нижньої губи, стегна та правої гомілки, саден в ділянці колінних суглобів та гомілок. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що спричинила смерть і знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер та розташування, виникли в результаті удару частинами рухаючогося автомобіля, в момент первинного контакту потерпілий був повернутий до травмуючого автомобіля передньою поверхнею тіла. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути за обставин та в термін, вказані в ухвалі, тобто 24.11.18 близько 18 год. 47 хв. під час наїзду автомобілем. При проведенні судово-токсикологічної експертизи (висновок № 2653 від 19.11.18) крові трупа ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,85‰, що при житті викликає легке алкогольне сп'яніння (т. 1, а.п. 129-131). Таким чином підтверджено час та спосіб скоєння злочину - внаслідок наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_4 ;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.12.18 зі схемою до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_4 розповів та на місцевості показав, як саме він рухався на автомобілі "Таврія" 24.11.18 по автодорозі між селами Мирославка та Демчин (по зустрічній смузі руху), на якій відстані виявив велосипедиста (т. 1, а.п. 132-134);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.12.18 зі схемою до нього, під час якого свідок ОСОБА_19 розповів та на місцевості показав, як саме вони рухалися на автомобілі "Таврія" під керуванням ОСОБА_4 24.11.18 по автодорозі між селами Мирославка та Демчин (по зустрічній смузі руху), на якій відстані він помітив велосипедиста (т. 1, а.п. 135-138);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.12.18 зі схемою до нього, під час якого свідок ОСОБА_23 розповів та на місцевості показав, як саме вони рухалися на автомобілі "Таврія" під керуванням ОСОБА_4 24.11.18 по автодорозі між селами Мирославка та Демчин (по зустрічній смузі руху), на якій відстані він помітив велосипедиста (т. 1, а.п. 139-141);
-даними висновку судової автотехнічної експертизи № 65/68/19-25 від 18.01.19, згідно з яким покази водія ОСОБА_4 в частині місця зіткнення, а саме в повздовжньому напрямку є технічно обґрунтованими. Встановити ґрунтовність показів водія ОСОБА_4 щодо розташування місця зіткнення по ширині проїзної частини не представляється за можливе. Технічна можливість у водія автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 уникнути виїзду керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу руху і, як наслідок, зіткнення з велосипедистом ОСОБА_10 полягали лише у чіткому виконанні ним (водієм ОСОБА_4 ) вимог пунктів 2.3.б), 10.1 та 11.3 ПДР України, для чого перешкод технічного характеру не вбачається (технічно справний транспортний засіб, задовільні дорожні умови). З технічної точки зору в діях водія автомобіля "ЗАЗ 11027", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам вказаних вище пунктам Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці з технічної точки зору велосипедист ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог розділу 6 "Вимоги до велосипедистів" Правил дорожнього руху України. З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди в даних умовах дорожнього руху слід вважати технічно необґрунтовані дії водія ОСОБА_4 , які суперечили вимогам пунктів 2.3.б), 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України (т. 1, а.п. 149-153).
Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежним доказом дані листа філії "Бердичівська ДЕД" ДП "Житомирський ОАД" № 08 від 22.01.19 (т. 1, а.п. 54), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, лист не містить.
Відповідно до виписки № 223 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 освідувано в Бердичівській ЦМЛ 24.11.18 о 23.00, діагноз алкогольне сп'яніння (т. 1, а.п. 171).
Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), судом до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.
Суд виключає з обвинувачення, визнаного судом доведеним посилання органу обвинувачення на те, що ОСОБА_4 керував під час події автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, оскільки перебування у такому стані жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, підтверджено виключно перебування ОСОБА_4 у стані сп'яніння після події, свідки підтверджують факт вживання спиртного ОСОБА_4 після події, органом обвинувачення таке вживання не спростовано, що викликає сумнів у перебуванні обвинуваченого у стані сп'яніння до вживання алкоголю після події, а всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , суд не встановив, суд не визнає такою обставиною вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, з підстав наведених вище.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 3, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вагітну дружину, за місцем проживання характеризується позитивно, працює монтером колії, за місцем роботи також характеризується позитивно, трудовий колектив просить суд не позбавляти волі обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, тяжкості наслідків, що настали від дій обвинуваченого, приймаючи до уваги санкцію статті, суд приходить висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Проте, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, частково добровільно відшкодував завдану шкоду, приймаючи до уваги позицію сторін при призначенні покарання, особливо потерпілої, яка просить не позбавляти волі обвинуваченого, і саме позиція потерпілої перш за все підлягає врахуванню при визначенні міри покарання, відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням.
Обговоривши питання щодо можливості незастосування додаткової міри покарання у виді позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами, суд враховує, що обвинувачений хоча і вчинив необережний злочин, але після його скоєння залишив місце пригоди, вжив спиртні напої, тобто умисно, свідомо не виконав обов'язки учасника дорожнього руху, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його як водія, і на думку суду вимагає призначення додаткової міри покарання.
Враховуючи наведене, на думку суду, саме призначене обвинуваченому покарання сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повній мірі (за виключенням частково відшкодованого) в межах судового розгляду, оскільки позовні вимоги повністю визнані обвинуваченим, а заподіяна шкода і причинний зв'язок її настання з діями обвинуваченого доведено разом з висунутим обвинуваченням дослідженими доказами.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів при проведенні судових експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого як під час досудового слідства, так і судового розгляду, відсутність клопотань учасників з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки підлягає реальному виконанню.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити:
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 (ід.н. НОМЕР_3 ) 15076 (п'ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 173000 (сто сімдесят три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Речові докази у провадженні після набрання вироком законної сили: автомобіль "ЗАЗ-11027", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишено на зберігання на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ; пошкоджений велосипед марки "Formula", фрагменти пластику оранжевого кольору із поворотника автомобіля, множинні фрагменти пластику сірого та чорного кольору, фрагменти лакофарбового покриття, пластиковий предмет, зовні схожий на захисний підкрильник, змиви на дерев'яних ватних аплікаторах, чохол з шкірозамінника чорного кольору, трап'яний чохол із сидіння водія, сколи фарби лакофарбового покриття з капоту автомобіля, лобове скло від автомобіля, даних про місцезнаходження яких матеріали провадження не місять, останнє відоме місцезнаходження - у слідчого СВ Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_27 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2288 грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової експертизи технічного стану транспортного засобу та судової транспортно-трасологічної експертизи (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир); банк отримувача: Казначейство України; МФО 899998; код ЗКПО: 38035726; рахунок № 311 111 150 060 02; код класифікації доходів: 24060300).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1430 грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта при проведенні Житомирським відділенням Київського НДІСЕ судової автотехнічної експертизи.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.18 на автомобіль "ЗАЗ-11027", реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкоджений велосипед марки "Formula", фрагменти пластику оранжевого кольору із поворотника автомобіля, множинні фрагменти пластику сірого та чорного кольору, фрагменти лакофарбового покриття, пластиковий предмет, зовні схожий на захисний підкрильник, змиви на дерев'яних ватних аплікаторах, чохол з шкірозамінника чорного кольору, трап'яний чохол із сидіння водія, сколи фарби лакофарбового покриття з капоту автомобіля, лобове скло від автомобіля - скасувати.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.
Зарахувати ОСОБА_4 до строку основного покарання у виді позбавлення волі час його затримання як підозрюваного з 25 листопада 2018 року до 26 листопада 2018 року у відповідності день затримання одному дню позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1