Провадження №2/359/742/2020
Справа №359/8266/19
Іменем України
05 березня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі судового засідання Івановій К.А.
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . У цьому будинку також зареєстровані його дочка ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_2 , шлюб між якими був розірваний 26 серпня 2015 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 з реєстрації за вказаною адресою не знявся, хоча проживає в іншому місці. Дії ОСОБА_2 ускладнюють позивачу здійснення правомочностей власника щодо вільного володіння, користування та розпорядження будинком. Тому ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні житловим будинком шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала та просила суд його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про поважні причини, які перешкодили йому з'явитися у судове засідання, суд не повідомив.
Тому, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.
Заслухавши пояснення представника позивача та допитавши свідка, а також дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №135017057 від 21 серпня 2018 року (а.с.6).
На підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації №196 від 20 травня 2016 року «Про перейменування об'єктів топоніміки у населених пунктах Київської області» вул. Мануїльського присвоєно назву - вул. Європейська.
В даному житловому будинку зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 , який є колишнім чоловіком дочки позивача. Вказана обставина підтверджуються копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.9), копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.10).
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є не порушним.
За змістом ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до ч.1 ст.319 та ч.1 ст.391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом довідок, виданих виконавчим комітетом Любарецької сільської ради Бориспільського району, від 31 серпня 2018 року та від 20 вересня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживає (а.с.7,8).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він є сусідом позивача. Свідок знайомий як з позивачем, так і відповідачем, але останній з 2013 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає з іншою жінкою, по цій самій вулиці в с. Любарці. Проте, за адресою свого зареєстрованого місця проживання не з'являється, навіть не відвідує дітей. Будь-яких перешкод у користуванні житлом а ні позивач, а ні його дочка не чинили ОСОБА_2 .
Встановлено, що позивач є власником спірного житлового будинку, його дочка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем та у зв'язку з цим, останній був вселений до належного позивачеві будинку, який як власник цього нерухомого майна надав право відповідачу користуватись ним.
На даний час ОСОБА_2 не пов'язаний спільним побутом з позивачем, після розірвання шлюбу з дочкою позивача вибув із зазначеного житлового будинку, має інше житло, у якому проживає.
Згідно з положенням ЦК України власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
За змістом глави 32 ЦК України сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідно до ч.2 ст.406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Викладене у повній мірі узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 16 листопада 2016 року у справі №709цс16 та від 15 травня 2017 року у справі №6-2931цс16.
З огляду на це, суд вважає за допустиме визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції, що міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.1,2), вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок. Пред'явлений ним позов задоволений. Тому з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.156 ЖК України, ч.2 ст.405 ЦК України, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст заочного рішення складено 10 березня 2020 року.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський