Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
провадження №2-а/279/20/20
Справа № 2а-2328/2009
06 березня 2020 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Прокопчук І.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження адміністративну справу №2а-2328/2009 за позовом ОСОБА_1 до Коростенського міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Коростенської міської ради (Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради), третя особа Житомирська філія ВАТ «Укртелеком» Центр електрозв'язку №4 про стягнення невиплачених коштів,
Позивач 27.02.2009 року звернувся з позовом про стягнення з відповідача 70168,41 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 70168,41 грн.. Вказав, що є потерпілим від аварії на ЧАЄС 2-ої категорії, працює та проживає в смт.Народичі, яке віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення, отримує доплату за роботу в сумі 13,20 грн.. Відповідач в порушення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перераховував установі, в якій працює позивач, вказану компенсацію в розмірі, який не відповідає законодавчовстановленому. Просив стягнути недоотриману за період з січня 2002 року по вересень 2008 року доплату за роботу в зоні безумовного (обов'язкового) відселення в розмірі 70168,41 грн..
Справу розглянуто за правилами спрощеного письмового позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, оскільки УПСЗН виконавчого комітету Коростенської міської ради лише відшкодовувалась доплата, розмір якої нараховувався роботодавцем, який подавав до Управління розрахунок.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача компенсаційної виплати, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі: Закон) за роботу на території, що зазнала радіоактивного забруднення, за період з січня 2002 року по вересень 2008 відповідно до встановлених вказаним Законом розмірів - три мінімальні заробітні плати.
Позивач проживає та працює в смт Народичі Народицького району Житомирської області, територія якого згідно додатку №1 Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" знаходиться в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, отримує доплату, передбачену ст.39 Закону по місцю роботи.
Ст. 39 ч.1 абз.2 Закону передбачає доплату громадянам, які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Вищевказану доплату позивач отримував в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року , - в розмірі 13,20 грн. .
Відповідно до ст.99,ч.2 КАС України в редакції Закону на момент звернення позивача, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплата, про стягнення якої просить позивач, носить періодичний характер, виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання такої виплати за кожен конкретний часовий період - відповідний місяць відповідного року .
В межах вказаного строку знаходиться період з 01.02.2008 року.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 р. № 107-ІV, до ст.39 Закони були внесені зміни.
Конституційний суд України у п.4 свого рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа № 1-21/2005) роз'яснив, що згідно зі статтею 22 Конституції України (254к/ВР) закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", якими зупинялась дія вищевказаної статті та вносились до неї зміни .
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами, у разі якщо певні законодавчі акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду, визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись статтею 74 вищевказаного Закону, Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст.8 , 22 Конституції України, отримання позивачем доплати, передбаченої ст. 39 вищевказаного Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому при врегулюванні спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах його дії в зазначений позивачем часовий період та відповідно до практики Європейського Суду з прав людини без врахування повноти бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов'язань та порушувати приватновласницькі інтереси позивача в частині гарантованого йому Законом його законного сподівання на отримання відповідних коштів.
Як передбачають вищевказані норми Закону при обчисленні передбачених ними належних особі виплат враховується розмір мінімальної заробітної плати, який діяв в період з 01.02.2008 року по 30.09.2008 року.
Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.05, зазначені виплати проводяться за місцем основної роботи та по місцю проживання громадян і розпорядниками бюджетних коштів, визначених для даних цілей, визначено безпосередньо управління праці та соціального захисту населення, яке щомісячно відповідно до зробленого ним замовлення отримує бюджетні кошти.
Оскільки згідно ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачеві доплати в розмірах менших законодавчовстановлених, є неправомірними та порушують його права та законні інтереси.
Судом встановлено, що відповідачем третій особі для виплати позивачеві спірної доплати кошти перераховувались не в розмірі, визначеному ст.39 Закону, тому порушене право позивача, з врахуванням положень ст.245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, може бути поновлено шляхом визнання бездіяльності відповідача щодо перерахування третій особі коштів для виплати позивачеві спірної доплати в меншому законодавчо визначеному розмірі протиправою та його зобов'язання провести перерахування коштів відповідно до положень Закону для їх подальшої виплати позивачеві.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .
На підставі викладеного, керуючись ст.243-246 КАС України, ст. 8, 22 Конституції України, ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №797-12 від 28.02.1991 р. в ред. Закону №2001-12 від 19.12.1991 р. зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107/VI від 28.12.2007 року, Постановою КМУ №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
Позовні вимоги задовольнити частково .
Бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради по перерахуванню Житомирській філії ВАТ «Укртелеком» Центр електрозв'язку №4 для виплати ОСОБА_1 доплати за роботу у зоні безумовного (обов'язкового) відселення на територіях радіоактивного забруднення в період з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року в менших законодавчовстановленим розмірах визнати протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради перерахувати Житомирській філії ВАТ «Укртелеком» Центр електрозв'язку №4 для виплати ОСОБА_1 доплати за роботу у зоні безумовного (обов'язкового) відселення на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат в період з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" на відповідний час.
В решті вимог відмовити .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя Волкова Н.Я.
Копія згідно оригіналу