Справа № 165/3296/19
Провадження № 2-а/165/8/20
10 березня 2020 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Мартинюка Назара Ігоровича, Головного управління національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
29 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Мартинюка Н.І. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 листопада 2019 року був зупинений поліцейським Мартинюком Н.І., який повідомив, що він рухаючись в с. Древині Іваничівського району Волинської області та керуючи автомобілем марки «MERSEDES VITO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.2.9 ПДР, а саме під час руху транспортного засобу розмовляв по телефону, тримаючи його у руці. 20 листопада 2019 року поліцейським було винесено постанову серії ДПО18 №324945 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначає, що дійсно, під час руху в його руці перебував мобільний телефон, однак він не розмовляв по телефону, а спілкувався з дружиною, яка була пасажиром в керованому ним транспортному засобі. Достатньо доказів, які б вказували на наявність його вини у вищевказаному правопорушенні відповідач не надав. Оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а поліцейський складаючи постанову діяв упереджено та незаконно, просить суд скасувати постанову ДПО18 №324945 від 20 листопада 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Ухвалою суду від 08 січня 2020 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача Головне управління національної поліції у Волинській області.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності та просив задоволити позов (а.с.24).
Представник Головного управління національної поліції у Волинській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву чи інших клопотань до встановленого судом строку не подав (а.с. 29).
Інспектор СРПП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Мартинюк Н.І. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву чи інших клопотань до встановленого судом строку не подав (а.с. 30).
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про підставність позову.
У оскаржуваній постанові серії ДПО18 №324945 від 20 листопада 2019 року зазначається, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «MERSEDES VITO», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в с. Древині Іваничівського району Волинської області, користувався засобами зв'язку тримаючи їх у руках, а саме розмовляв по мобільному телефону, тим самим порушив п. 2.9 ПДР України. За вищезазначене порушення позивача ОСОБА_1 було притягнуто за ч.2 ст.122 КУпАП до покарання у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.3).
З такими твердженнями позивач ОСОБА_1 не згідний, в позові зазначає, що порушень ПДР України не допускав, натомість вказав на упередженість поліцейського - відповідача Мартинюка Н.І .
Жодних доказів на спростування таких тверджень позивача, відповідачами надано не було.
Відповідно до ст.280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні.
Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не долучили жодних доказів, які б підтвердив правомірність винесеної поліцейським постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.2 ст.122 КУпАП, хоча обов'язок доказування правомірності свого рішення КАС України покладає саме на них.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин, твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог ПДР України заслуговують на увагу, як і твердження того що постанова є незаконною, оскільки не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутністю належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне скасувати постанову інспектора СРПП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Мартинюка Н.І. серії ДПО18 №324945 від 20 листопада 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.2, ст.6, ст.9, ст.72, ст.73, ст.75, ст.77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст.244, ст.245 КАС України, на підставі ч.2 ст.122 КУпАП, - суд,
ухвалив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову інспектора СРПП Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області Мартинюка Назара Ігоровича серії ДПО18 №324945 від 20 листопада 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк