Справа № 161/16840/19
Провадження № 2/161/1160/20
27 лютого 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Козлюк З.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
07.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що він є жителем будинку АДРЕСА_1 , в якому відповідачем було встановлено загальнобудинковий лічильник газу (далі - лічильник) без необхідної згоди співвласників багатоквартирного будинку. Крім того, такий лічильник було встановлено в металевій шафі, а тому його показників фактично не видно, що позбавляє споживачів здійснювати контроль за споживанням природного газу і правильності його обліку відповідачем. При цьому, встановлений лічильник, судячи з його вигляду, не є новим, такий міг бути у вжитку, а відтак існують підстави стверджувати, що його показники штучно могли бути перенесеними на будинок АДРЕСА_1 . Також, на даний час між АТ «Волиньгаз» та квартировласниками вказаного будинку не врегульовані договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, встановлених у квартирах, та саме з вини відповідача такі договорі наразі не укладені. Разом з тим, відповідач при знятті показників лічильника жодного разу не запрошувало мешканців будинку, несвоєчасно надавало розрахунки на оплату за спожитий природний газ та не надавало інформацію про фактичний розподіл спожитого газу між споживачами. Отже, у даному випадку, встановлений відповідачем загальнобудинковий лічильник газу в будинку АДРЕСА_1 , є таким, що не відповідає нормативно-технічним вимогам до нього, у зв'язку з чим просить суд: визнати неправомірними дії АТ «Волиньгаз» зі встановлення такого лічильника та при справлянні плати за газ з квартировласників зазначеного будинку, що не мають квартирних лічильників; зобов'язати АТ «Волиньгаз» встановити усім співвласникам будинку АДРЕСА_1 квартирні лічильники, які їх не мають, за власні кошти; зобов'язати відповідача провести перерахунок плати за спожитий газ з січня 2019 року по час розгляду справи в суді по суті, виходячи з норм спожитого газу, усім співвласникам будинку АДРЕСА_1 , в яких не встановлено індивідуальні лічильники обліку газу, надавши повну інформацію про проведений перерахунок та продовжуючи нараховувати плату за такими нормами.
23.12.2019 року ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд: визнати неправомірними дії відповідача АТ «ОГС «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 , як такого, що не відповідає законодавчо-нормативним вимогам і не може братися до уваги при визначенні об'ємів споживання природного газу побутовими споживачами будинку, а також дії щодо визначення об'ємів (обсягів) спожитого газу побутовими споживачами будинку та розгляді заяв і скарг громадян з цього питання; як наслідок вказаного, зобов'язати АТ «Волиньгаз» встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам цього будинку згідно з чинним законодавством за рахунок виділених на їх встановлення коштів; зобов'язати відповідача провести перерахунок об'ємів (обсягів) спожитого газу квартировласникам будинку, виходячи із норм споживання газу, встановлених КМУ, за весь період застосування для розрахунків вузла обліку газу, що не відповідає законодавчо-нормативним вимогам та передати їх газопостачальнику ТзОВ «Волиньгаз Збут» для проведення перерахунків плати за послуги з газопостачання (а.с. 80).
03.02.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить визнати неправомірними дії відповідача АТ «ОГС «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 , без згоди співвласників та як такого, що не відповідає законодавчо-нормативним вимогам і не може братися до уваги при визначенні об'ємів споживання природного газу побутовими споживачами будинку, а також дії щодо визначення об'ємів (обсягів) спожитого газу побутовими споживачами будинку та розгляді заяв і скарг громадян з цього питання; як наслідок вказаного, зобов'язати АТ «Волиньгаз» встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам цього будинку згідно з чинним законодавством за рахунок виділених на їх встановлення коштів; зобов'язати відповідача провести перерахунок об'ємів (обсягів) спожитого газу квартировласникам будинку, виходячи із норм споживання газу, встановлених КМУ, за весь період застосування для розрахунків вузла обліку газу, що не відповідає законодавчо-нормативним вимогам та передати їх газопостачальнику ТзОВ «Волиньгаз Збут» для проведення перерахунків плати за послуги з газопостачання (а.с. 96).
22.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого АТ «ОГС «Волиньгаз» заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного. Так, загальнобудинковий лічильник газу в будинку АДРЕСА_1 було встановлено у грудні 2017 року та станом на вказаний час згода співвласниками будинку на встановлення такого лічильника не вимагалася. При цьому, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений індивідуальним лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Також, у разі незгоди власника квартири, він може встановити квартирний лічильник газу окремо на квартиру за власні кошти. Тому, вимога позивача про визнання неправомірними дії АТ «Волиньгаз» зі встановлення лічильника та при справлянні плати за газ з квартировласників зазначеного будинку, що не мають квартирних лічильників задоволенню не підлягає. Крім того, не підлягає задоволенню вимоги про зобов'язання АТ «Волиньгаз» щодо встановлення усім співвласникам будинку АДРЕСА_1 квартирних лічильників, які їх не мають, за власні кошти та про проведення перерахунку плати за спожитий газ, оскільки товариство не брало на себе зобов'язання щодо постачання природного газу, так як з 01.07.2015 року ліцензія на постачання природного газу Товариству анульована. Із зазначеного слідує, що позивач не сплачував вартість спожитого природного газу на рахунки відповідача. В свою чергу, АТ «Волиньгаз» забезпечило комерційний облік природного газу шляхом встановлення єдиного будинкового вузла обліку природного газу шляхом встановлення єдиного будинкового вузла обліку природного газу. Враховуючи наведене, в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (а.с. 39-43).
03.12.2019 року позивачем було подано до суду відповідь на відзив з якого слідує наступне. Так, ОСОБА_1 зазначає, що ним фактично оспорюється порядок встановлення загального будинкового вузла обліку природного газу в будинку АДРЕСА_1 , а також його неналежний стан, який позбавляє особисто контролювати обсяги споживання газу. Тому, виходячи з того, що відповідачем не доведено терміну встановлення засобу обліку газу в грудні 2017 року, а сам вузол не відповідає законодавчо визначеним нормам, просить визнати дії АТ «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового лічильника обліку газу неправомірними. При цьому, відповідач приховує від споживачів обсяги споживання газу по будинку АДРЕСА_1 , а виставлені до оплати об'єми спожитого газу є значно завищеними. Із зазначеного слідує, існування необхідності встановлення усім співвласникам будинку АДРЕСА_1 квартирні лічильники, які їх не мають, за власні кошти, а також здійснення перерахунку плати за газ, виходячи із норм споживання за період незаконного використання вузла обліку газу в будинку (а.с. 65-67).
20.12.2019 року відповідачем було подано до суду заперечення на відповідь на відзив у якому він зазначає, що лічильник газу, встановлений в будинку АДРЕСА_1 , повністю відображає обсяг спожитого газу та такий знаходиться в шафі, яка не обладнана оглядовим вікном, оскільки такий обладнаний засобом дистанційної передачі даних, за допомогою якого відображаються обсяги спожитого природного газу. Разом з тим, до компетенції Оператора ГРМ встановлення для яких потреб та в якому обсязі використовувати природний газ кожному окремому споживачу не належить, а незадоволення окремих мешканців будинку із обсягами спожитого природного газу не може бути предметом заявлених позовних вимог до АТ «Волиньгаз». Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 69-71).
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, які викладені у його позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову з підстав, які викладені у відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 , є побутовим споживачем природного газу за об'єктом споживання в квартирі АДРЕСА_2 .
Сторонами також визнано, що розподіл природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 здійснює оператор газорозподільної системи АТ «ОГС «Волиньгаз».
Судом також встановлено, що на будинку АДРЕСА_3 АТ «ОГС «Волиньгаз» забезпечило комерційний облік природного газу шляхом встановлення єдиного будинкового вузла обліку природного газу шляхом встановлення єдиного будинкового вузла обліку природного газу.
Предметом розгляду даної справи є позовна вимога ОСОБА_1 визнати неправомірними дії відповідача АТ «ОГС «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
За наслідками задоволення вищевказаної вимоги, позивач просить зобов'язати АТ «Волиньгаз» встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам цього будинку та зобов'язати відповідача провести перерахунок об'ємів (обсягів) спожитого газу квартировласникам будинку, виходячи із норм споживання газу, встановлених КМУ, за весь період застосування для розрахунків вузла обліку газу, що не відповідає законодавчо-нормативним вимогам та передати їх газопостачальнику ТзОВ «Волиньгаз Збут» для проведення перерахунків плати за послуги з газопостачання.
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 18 ЗУ «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року.
Згідно з главою 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об'єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об'єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (далі -Тимчасове положення).
Відповідно до Тимчасового положення ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.
Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.
У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Так, свою вимогу про визнання неправомірними дії відповідача АТ «ОГС «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вказаний лічильник було встановлено без надання згоди співвласників будинку, а його стан є неналежним.
Судом встановлено, що 18.12.2017 року АТ «Волиньгаз» за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, 17, було встановлено вузол обліку газу з лічильником ВК G16T, зав. № 34912441, який, після введення в експлуатацію через несправністю було замінено на лічильник Elster ВК G16T, зав. № НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується Актом введення в експлуатацію вузла обліку газу від 18.12.2017, складеним ПАТ «Волиньгаз» (а.с. 103).
Нарахування обсягів спожитого природного газу по загальнобудинковому ВОГ здійснювалося з 01.01.2018 року із показника лічильника 365,6 м.куб., що підтверджується відповідним звітом відповідно до показань коректора ТКБ № 37194 лічильника газу Elster ВК G16T, зав. № 34493230, за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, 17 (а.с. 104).
Так, ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21.12.2017 року № 22-60 VIII, який набув чинності 19.01.2018 року, ст. 2 Закону було доповнено частиною 2 наступного змісту: «з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З наведеного слідує, що на час встановлення АТ «Волиньгаз» загальнобудинкового лічильника газу 18.12.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , згода співвласників багатоквартирного будинку на встановлення такого роду лічильника необхідна не була.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неналежної якості загальнобудинкового лічильника газу через його частковий знос, як такий, що був у використанні, а також метод його встановлення, який позбавляє мешканців будинку перевіряти і контролювати обсяги надходження, розподілу та споживання природного газу виходячи з наступного.
Відповідно до положень глави 1 розділу Х Кодексу ГРС (редакції, чинній на момент встановлення загальнобудинкового лічильника), приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного вузла обліку газу (ВОГ) інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
Передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.
Як вбачається з паспорта лічильника газу та паспорту GPRS модему для побутових лічильників газу ТКБ, загальнобудинковий лічильник газу, встановлений за адресою: АДРЕСА_1 , обладнаний засобом дистанційної передачі даних, за допомогою якого відображаються обсяги спожитого природного газу (а.с. 72-76).
Відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2002 року № 620 (в редакції постанови КМУ від 27.01.2016 року № 46), визначається порядок проведення розрахунків між постачальниками, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу у разі використання загальнобудинкових вузлів обліку природного газу, які складають, зокрема, з лічильника природного газу та засобу дистанційної передачі даних, а також забезпечується можливість обліку усього відпущеного природного в багатоквартирних будинках.
Таким чином, загальнобудинковий лічильник газу, встановлений за адресою: АДРЕСА_1 , обладнаний засобом дистанційної передачі даних, за допомогою якого відображаються обсяги спожитого природного газу, в повній мірі забезпечує можливість обліку усього відпущеного природного в багатоквартирному будинку з урахуванням поданих показників мешканців, квартири яких обладнані індивідуальними лічильниками.
У матеріалах справи також міститься звіт по лічильнику газу Elster BK T G16, зав. 34493230, з якого вбачається, що з моменту експлуатації внаслідок його встановлення за адресою: АДРЕСА_1 , показник вказаного приладу на початок 01.01.2018 року становив 365,6 м.куб. (а.с. 104).
Той факт, що такий лічильник був у використанні не свідчить про його неналежне функціонування, а доводи позивача про перенесення показників лічильника при встановленні його на будинку АДРЕСА_1 в повній мірі спростовуються вищевказаним звітом, оскільки облік газу по вказаному будинку почав обліковуватися з урахуванням наявних на ньому показників.
Також суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що металева шафа, в якій знаходиться спірний загальнобудинкових вузол обліку природного газу, не обладнана оглядовим вікном, оскільки наявність такого вікна є не обов'язковим.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у нього перешкод в доступі до загальнобудинкового лічильника газу, встановленого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки і контролю обсягів надходження, розподілу та споживання природного газу не може братися до уваги в контексті розгляду позовної вимоги про визнання неправомірними дії відповідача АТ «ОГС «Волиньгаз» зі встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання АТ «Волиньгаз» встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам цього будинку згідно з чинним законодавством за рахунок виділених на їх встановлення коштів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року.)
З наведеного слідує, що обов'язок АТ «Волиньгаз» встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам за рахунок виділених на їх встановлення коштів визначений граничним терміном до 01.01.2021 року.
Тобто, у даному випадку, з урахуванням вищевказаних законодавчих норм випливає, що у разі відмови позивача від нарахування йому плати за спожитий газ виходячи з загальнобудинкового лічильника газу, останній має право встановити індивідуальний лічильник обліку газу за власні кошти, оскільки обов'язок АТ «Волиньгаз» щодо встановлення такого покладається граничним терміном до 01.01.2021 року.
Також, суд вважає за наступне наголосити на наступному.
Позовна вимога позивача встановити індивідуальні квартирні лічильники газу квартировласникам будинку АДРЕСА_1 спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов'язків третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 може звернутися до суду лише для захисту свого порушеного права, в інакшому випадку, бути уповноваженим третіми особами на захист їх прав та законних інтересів.
Під час розгляду даної справи позивачем не надано, а судом в ході розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_1 уповноважений іншими мешканцями будинку АДРЕСА_1 на звернення до суду з вимогою, яка стосується виникнення, зміни чи припинення їх прав та обов'язків.
Підсумовуючи зазначене, з урахуванням того, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок об'ємів (обсягів) спожитого газу квартировласникам будинку АДРЕСА_1 , є похідною від інших позовних вимог, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Волиньгаз» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів», враховуючи, що в задоволенні його позову відмовлено, суд вважає за необхідне судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.
На підставі Закону України «Про ринок природного газу», Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення в повному обсязі складено 10 березня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська