Іменем України
10 березня 2020 року
Київ
справа №820/2054/17
адміністративне провадження №К/9901/29835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови Державної служби України з питань праці Чернеги Романа Тарасовича на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі №820/2054/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці (далі також - Держпраці), третя особа: Голова Державної служби України з питань праці Чернега Роман Тарасович (далі також - голова Держпраці Чернега Р.Т.), про визнання протиправним та скасування наказу,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ голови Держпраці Чернеги Р.Т. від 12 травня 2017 року №18-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » - догани за неналежне виконання службових обов'язків.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваним наказом його було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, адже в ньому відсутні посилання на конкретні докази (факти) неналежного виконання ним посадових обов'язків. Позивач стверджує, що оскаржуваний наказ виданий з порушенням вимог законодавства оскільки прийнятий на підставі необґрунтованих та помилкових висновків дисциплінарної комісії, якими, не встановлено, яке саме порушення допустив позивач, та чи дійсно таке порушення вчинено позивачем.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Держпраці при проведенні дисциплінарного провадження та накладенні за його результатами на позивача дисциплінарного стягнення за неналежне виконання посадових обов'язків у вигляді оголошення догани, а в оскаржуваному наказі відсутні порушення відповідачем вимог статті 77 Закону України «Про державну службу». Суд вказав, що наказ голови Держпраці Чернеги Р.Т. від 12 травня 2017 року №18-кт прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Держпраці Чернеги Р.Т. від 12 травня 2017 року №18-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
Задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що допущені відповідачем порушення при проведені дисциплінарного провадження призвели до безпідставного прийняття оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на позивача. Судом враховано, що приймаючи оскаржуваний наказ №18-кт, відповідачем не вжито заходів щодо об'єктивного встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не з'ясовано чи проведена графологічна експертиза в рамках кримінального провадження (щодо підробки підпису), не відібрано у позивача пояснення щодо предмета дисциплінарного провадження загалом, внаслідок чого не розглянуті аргументи та доводи позивача стосовно відсутності фактичного підґрунтя для притягнення його до відповідальності. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів того, що ОСОБА_1 підписав та був обізнаний про наявність документів з різним змістом (направлення), не надано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі Голова Держпраці, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі №820/2054/17.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам вчинення позивачем виявлених під час проведення перевірки порушень, які підтверджені належними доказами та свідчать про неналежне виконання останнім службових обов'язків у період виконання обов'язків начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, що слугувало підставою для прийняття спірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи Держпраці про те, що наказ, яким визначено голову комісії ОСОБА_1 не містить інформації про внесення змін до складу комісії (стосовно зміни голови комісії на ОСОБА_2 ), водночас, на підставі наказу оформляється направлення на проведення заходу державного нагляду. Вказане свідчить про підміну наказу. Такі доводи підтверджуються, зокрема, поясненнями посадових осіб, які увійшли до складу комісії по перевірці ТОВ «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд - 753» (далі також - Товариство). Крім того, скаржником зазначено, що апеляційний суд порушив принцип змагальності та рівності усіх учасників адміністративного процесу вказавши, що саме Дисциплінарна комісія повинна довести, що підпис на направленні від 28 листопада 2016 року №01.01-94/03.02/2916, де головою комісії визначений ОСОБА_2, належить ОСОБА_1 .
Від позивача відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 листопада 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу Голови Держпраці передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Данилевич Н.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н. Л., у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 був державним службовцем, обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, відповідно до Наказу Держпраці з 26 листопада 2015 року № 128-кт.
На виконання наказів голови Державної служби України з питань праці № 112-кт від 28 листопада 2016 року та № 113-кт від 01 грудня 2016 року ОСОБА_1 з 28 листопада 2016 року по 01 грудня 2016 року виконував обов'язки начальника Головного управління Держпраці у Харківській області.
03 квітня 2017 року начальником Головного управління Держпраці у Харківській області Жерновим Є.С. на ім'я голови Державної служби України з питань праці Чернеги Р.Т. подано лист № 01.01-57/3130 з пропозицією розглянути питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача, у зв'язку із виявленням в матеріалах перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753» документів у різних редакціях.
На підставі вказаного листа 10 квітня 2017 року головою Державної служби України з питань праці прийнято наказ №13-к «Про дисциплінарне провадження щодо першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_1 », яким відкрито дисциплінарне провадження.
Під час проведення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що при вивчені документації у матеріалах планової перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753» виявлено два примірники документів перевірки у різних редакціях, а саме: два направлення на проведення перевірки від 28 листопада 2016 року № 01.01-94/03.02/2916 та два акти перевірки суб'єкта господарювання від 23 грудня 2016 року № 19-03.02-5206/2224. У вказаних направленнях та актах вказані різні голови комісії. Так, в одному примірнику направлення на проведення перевірки визначено склад комісії під головуванням начальника відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, транспорті, зв'язку та на виробництві і на об'єктах підвищеної небезпеки - ОСОБА_2 , а в іншому примірнику направлення головою комісії є виконуючий обов'язки начальника Головного управління - ОСОБА_1 В акті, підписаному головою комісії ОСОБА_2 виявлено 76 пунктів порушень, а в акті підписаному головою комісії ОСОБА_1 виявлено 57 пунктів порушень. У порівнянні з першим актом перевірки, в другому примірнику акта відсутні недоліки, які є підставою для заборони експлуатації великої кількості ліфтів. Саме другий акт перевірки прийнятий суб'єктом господарювання до виконання. Разом з тим, обидва направлення на проведення перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753», підписані виконуючим обов'язки начальника Головного управління ОСОБА_1, оформлені на підставі наказу «Про організацію всебічної перевірки у ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд-753» від 28 листопада 2016 року №01.01-07/1404. Наказ від 28 листопада 2016 року № 01.01-07/1404, яким визначено голову комісії ОСОБА_1 , не містить інформації про внесення змін до складу комісії, а саме стосовно зміни голови комісії, що у свою чергу свідчить про підміну наказу. У ході перевірки також встановлено, що функції із реєстрації наказів з основної діяльності Головного управління виконує заступник начальника відділу з питань гігієні праці Управління з питань праці Головного управління Євтушенко О. В. , які не відносяться до її посадових обов'язків та здійснюються останньою у зв'язку з відсутністю у Головному управлінні діловода.
Щодо виявлених порушень на ім'я голови дисциплінарної комісії ОСОБА_1 надано письмове пояснення, відповідно до якого останнім зазначено, що акт перевірки Товариства був підписаний ним особисто, як головою комісії. Про інший варіант акту перевірки Товариства ОСОБА_1 нічого не відомо. Одночасно зазначено, що всі матеріали перевірки вилучені Харківською місцевою прокуратурою №2 в рамках кримінального провадження №42017221080000025 в межах якого проводится графологічна експертиза.
ОСОБА_2 пояснив, що перевірка Товариства проведена комісією у складі голови комісії - ОСОБА_2 та членів комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . За результатами перевірки Товариства був складений акт від 23 рудня 2016 року №19-03.02-5206/2224, що підписаний ОСОБА_2 та іншими членами комісії.
Також, посадовими особами Головного управління, які увійшли до складу комісії по перевірці Товариства, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надано пояснення у яких зазначено про факт зміни голови комісії. Водночас, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у наданих поясненнях вказали, що ними було перепідписано акт перевірки Товариства.
Зазначені висновки були викладені в Інформаційній довідці по матеріалам дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , протоколі № 2 Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної служби України з питань праці від 11 травня 2017 року, у Висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав притягнення його до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо ОСОБА_1 .
За наслідками проведеного дисциплінарного провадження, Дисциплінарна комісія дійшла висновків про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та 11 травня 2017 року внесла подання з пропозицією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» - неналежне виконання, під час виконання обов'язків начальника Головного управління, покладених на нього службових обов'язків.
Наказом Голови Державної служби з питань праці від 12 травня 2017 року № 18-кт до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погодившись із зазначеним наказом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі також - Закон №889-VІІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За приписами пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно із частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною шостою указаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до частин першої - третьої статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Відповідно до статті 69 Закону №889-VІІІ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно із частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частина п'ята зазначеної статті встановлює, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Приписи частини шостої статті 74 Закону №889-VІІІ забезпечують державному службовцю право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку
Водночас, статтею 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За приписами статті 76 Закону №889-VIII перед прийняттям рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Відповідно до статті 77 Закону №889-VIII про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
У рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб'єктом призначення або керівником державної служби на такого державного службовця дисциплінарного стягнення у виді догани. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року після його вчинення.
Поряд з цим, обов'язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з'ясування певних обставин та інше.
Перевіряючи обставини справи суди встановили, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
Щодо суті порушень, за вчинення яких, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.
Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Зі змісту подання Голови дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , як і з Висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав притягнення його до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо ОСОБА_1 слідує, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, полягала в неналежному виконанні ОСОБА_1 , під час виконання покладених на нього службових обов'язків начальника Головного управління Держпраці у Харківській області (з 28 листопада 2016 року по 01 грудня 2016 року), за що, відповідно до пункту 11 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8, він несе відповідальність.
Відповідно до пунктів 10, 11 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року №8, начальник Управління Держпраці несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління Держпраці завдань і здійснення ним своїх повноважень; зокрема, очолює Управління Держпраці, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Управління Держпраці у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями; здійснює керівництво Управлінням Держпраці, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; підписує накази Управління Держпраці.
Як установили суди попередніх інстанцій, суть указаних порушень зводилась до наступного.
Під час проведення планової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753» було винесено два направлення на проведення перевірки від 28 листопада 2016 року №01.01-94/03.02/2916 та два акти перевірки суб'єкта господарювання від 23 грудня 2016 року № 19-03.02-5206/2224. У вказаних, направленнях та актах вказані різні голови комісії ОСОБА_2, а в іншому ОСОБА_1 . В актах виявлено різну кількість порушень. У порівнянні з першим актом перевірки, у другому примірнику акту відсутні недоліки, які є підставою для заборони експлуатації великої кількості ліфтів. Саме другий акт перевірки прийнятий суб'єктом господарювання до виконання. Обидва направлення на проведення перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753» підписані виконуючим обов'язки начальника Головного управління ОСОБА_1 Наказ від 28 листопада 2016 року № 01.01-07/1404 (голова комісії ОСОБА_1), не містить інформації про внесення зміни щодо голови комісії - ОСОБА_2 , що у свою чергу свідчить про підміну наказу. У ході перевірки також встановлено, що функції із реєстрації наказів з основної діяльності Головного управління виконує заступник начальника відділу з питань гігієні праці Управління з питань праці Головного управління Євтушенко О.В., які не відносяться до її посадових обов'язків та здійснюються останньою у зв'язку з відсутністю у Головному управлінні діловода. При цьому, позивач, як в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області, не забезпечив належний контроль за організацією та діяльністю Управління Держпраці.
Верховний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Дисциплінарною комісією повно та всебічно досліджені обставини вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Також враховано, що позивач із заявою про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до Дисциплінарної комісії не звертався.
При цьому, комісією було відібрано та враховано пояснення ОСОБА_1 , у яких ним зазначено, що акт перевірки Товариства був підписаний ним особисто, як головою комісії. Про інший варіант акту перевірки Товариства ОСОБА_1 нічого не відомо. Одночасно зазначено, що всі матеріали перевірки вилучені Харківською місцевою прокуратурою №2 в рамках кримінального провадження №42017221080000025 в межах якої проводиться графологічна експертиза.
Щодо надання позивачем пояснень на вимогу дисциплінарної комісії, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та приймає до уваги, що надане пояснення повністю відповідає вимогам частини другої статті 75 Закону України «Про державну службу», а саме: в них відображено час, місце, обставини та причини вчинення дисциплінарного проступку та погоджується з доводами відповідача, що позивач не був обмежений в можливості надати пояснення з приводу предмета дисциплінарного провадження (документи перевірки здійсненої відносно ТОВ «Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753») та надати їх.
Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання представника позивача на той факт, що підпис ОСОБА_1 на направленні на перевірку від 28 листопада 2016 року № 01.01.-94/03.02/2916 є підробленим, оскільки доказів підробки підпису надано не було.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Комісія повинна врахувати висновок експерта, прийнятий за результатами графологічної експертизи, оскільки задля дотримання строків притягнення особи до відповідальності та у зв'язку із встановленням у наказі про здійснення дисциплінарного провадження №153-к Дисциплінарній комісії строку (у період з 11 квітня 2017 року по 12 травня 2017 року) на здійснення перевірки, Комісія була обмежена в часі.
Водночас, судом першої інстанції, як і дисциплінарною комісією, обґрунтовано прийнято до уваги письмові пояснення посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області, які входили до складу комісії по проведенню 23 грудня 2016 року перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд-753», надані ними під час проведення дисциплінарного провадження, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в яких останні підтверджують факт зміни голови комісії. При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у наданих поясненнях також зазначили, що ними було перепідписано акт перевірки.
Слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
З зазначеного слідує, що направлення на здійснення перевірки оформлюється відповідно до наказу.
Наказ від 28 листопада 2016 року № 01.01-07/1404 (голова комісії ОСОБА_1), не містить інформації про внесення зміни щодо голови комісії - ОСОБА_2 , що у свою чергу свідчить про підміну наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення процедури прийняття спірного акту не встановлено, спірним являється висновок відображений в матеріалах дисциплінарного провадження, щодо допущення позивачем неналежного виконання посадових обов'язків.
Поряд з цим, дисциплінарна комісія, як орган, який створений з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку дійшла висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, за встановлених у цій справі обставин та наведеного правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень під час дисциплінарного провадження, що своєю чергою дає підстави стверджувати про правомірність та обґрунтованість спірного наказу, ухваленого у підсумку такого дисциплінарного провадження.
Верховний Суд констатує, що відповідач, з урахуванням належних правових підстав та враховуючи вину ОСОБА_1 , який, будучи службовою особою та виконуючи тимчасово покладені на нього обов'язки начальника Головного управління Держпраці у Харківській області (наказ № 112-кт від 28 листопада 2016 року та № 113-кт від 01 грудня 2016 року), обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
На наведені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції та приймаються судом в якості належних.
Стаття 352 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу Голови Державної служби України з питань праці Чернеги Р.Т. необхідно задовольнити, скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Голови Державної служби України з питань праці Чернеги Романа Тарасовича задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №820/2054/17 скасувати.
Залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі №820/2054/17.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду