10 березня 2020 року
Київ
справа №2-а-939/06
адміністративне провадження №К/9901/3766/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 до Військової частини НОМЕР_1 м. Бориспіль про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 6 лютого 2020 року надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06.
Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2020 року залишив без руху касаційну скаргу Міністерства оборони України і встановив строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами.
На виконання вимог ухвали Верховного суду від 17 лютого 2020 року скаржником до касаційного суду надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06.
Вирішуючи питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження колегія суддів виходить з такого.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду була постановлена 20 листопада 2019 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 6 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що повний текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду 20 листопада 2019 року Міністерство оборони України отримало засобами поштового зв'язку 4 грудня 2019 року, що підтверджується копією конверта Шостого апеляційного адміністративного суду, яким надсилалось оскаржуване судове рішення з трек-номером №0102928594910. Однак, оскільки представник Міністерства оборони України у справі №2-а-939/06 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), то Юридичним департаментом Міністерства оборони України оскаржувану ухвалу було направлено представнику і вручено 9 січня 2020 року. Тому, вважає, що оскільки ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06 була отримана представником Міністерства оборони України 9 січня 2020 року (додає копії з журналу реєстрації вхідних документів Військової частини НОМЕР_2 ), то перебіг строку на касаційне оскарження слід відраховувати з 9 січня 2020 року, а отже касаційну скаргу було подано в межах строку. Також додає, що оскаржуване судове рішення було надіслане судом апеляційної інстанції на адресу Міністерства оборони України, а не на адресу представника Міністерства оборони України, яку зазначено як адресу для листування.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги і оскаржуваного судового рішення вбачається, що на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 27 серпня 2019 року надійшла заява від Міністерства оборони України про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у справі №2-а-939/06.
Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 20 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №2-а-939/06.
Це судове рішення Міністерство оборони України отримало засобами поштового зв'язку 4 грудня 2019 року, що підтверджується копією конверта Шостого апеляційного адміністративного суду, яким надсилалось оскаржуване судове рішення з трек-номером №0102928594910.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції копію оскаржуваного судового рішення надіслав безпосередньо на адресу Міністерства оборони України, а не на адресу представника, яку він вказував для листування, проте на підтвердження вказаних обставин доказів не додає.
Що стосується доданих копій супровідних листів зі штампами реєстрації Військової частини НОМЕР_2 і копії журналу реєстрації вхідних документів Військової частини НОМЕР_2 , то Суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом дати отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, оскільки свідчить лише про реєстрацію документа, а не його одержання.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можливо встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Одночасно, матеріали касаційної скарги не містять обґрунтувань об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції в період з 4 грудня 2019 року до 3 січня 2020 року (протягом тридцяти днів з дня вручення оскаржуваної ухвали).
Вказані скаржником доводи щодо неможливості своєчасного виконання вимог процесуального закону не належать до обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного та обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року).
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Крім того, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Одночасно Суд звертає увагу, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі -«Реєстр»). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» ). Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Як вбачається з інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06 була надіслана судом 20 листопада 2019 року, зареєстрована 21 листопада 2019 року і оприлюднена 22 листопада 2019 року.
Отже, при належному добросовісному відношенні скаржник не був позбавлений можливості подати касаційну скаргу в межах строку звернення до суду касаційної інстанції, проте таким правом не скористався.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин та правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Міністерством оборони України строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №2-а-939/06 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 до Військової частини НОМЕР_1 м. Бориспіль про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………..
…………………………..
…………………………..
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду