05 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 464/685/17 пров. № 857/12696/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки якої вирішив суд - ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 13 листопада 2019 року (постановлену головуючим-суддею Рудаковим І.П., час ухвалення судового рішення 13 год 03 хв у м.Львові, час складання повного тексту судового рішення 14 листопада 2019 року) про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , Т.А.М. «ГАЛАРХБУД», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Львівської міської ради) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова (далі - Інспекція ДАБК м.Львова, відповідач) щодо неповного розгляду її звернення, отриманого 28.07.2016 та зобов'язати відповідача здійснити перевірку відповідності до поданої нею заяви до ДАБІ у Львівській області, направленої до Інспекції ДАБК м.Львова 01.07.2016 за №1013-6/3881/16, отриманої 28.07.2016.
16.02.2017 до Сихівського районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона з покликанням на ту обставину, що право власності на об'єкт, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , просила замінити її як позивача, на належного позивача ОСОБА_2 .
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 16.02.2017 із занесенням до журналу судового засідання було проведено заміну первісного позивача ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2
31.01.2019 позивач подала заяву про зміну предмету позову, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Інспекції ДАБК у м.Львові, що полягає у не фіксації порушень під час перевірки об'єкту будівництва ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_2 за зверненням від 24.06.2016, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду питання «відповідність проекту вихідним даним», піднятого у звернені від 24.06.2016, зобов'язати відповідача провести перевірку об'єкту будівництва ОСОБА_3 за вище вказаною адресою, розглянути питання «Відповідності проекту вихідних даних», піднятого у зверненні від 24.06.2016, у відповідності до визначеного законом порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю та вирішити питання судових витрат.
07.11.2019 до Сихівського районного суду м.Львова надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про закриття провадження по справі у зв'язку із смертю позивача ОСОБА_2
12.11.2019 клопотання аналогічного змісту надійшло від представника третьої особи - Львівської міської ради О.Тарасовича.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 13.11.2019 провадження по справі було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.238 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, особа, яка не брала участь у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки якої вирішив суд ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та прийняти постанову, якою зупинити провадження по справі до встановлення правонаступництва.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що спірні правовідносини у даній справі за своєю суттю є майновими, оскільки стосуються захисту порушених прав як власника квартири та землекористувача у зв'язку із здійсненням будівництва ОСОБА_3 з порушенням містобудівного законодавства. Вона, у свою чергу являється спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2 . Вказані порушення містобудівного законодавства стосуються її, як нового власника квартири. У зв'язку з цим вважає, що у даній справі допускається правонаступництво, відтак після отримання підтверджуючих документів, суд першої інстанції повинен був виконати вимоги п.1 ч.1 ст.236 КАС України та зупинити провадження по справі до встановлення правонаступника.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, оскільки станом на час розгляду справи перебуває на лікуванні в Державному закладі «ССС «Аркадія» Міністерства охорони здоров'я України. Подавала неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною першою статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (п.1 ч.2 ст.45 КАС України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України).
За змістом ч.4 ст.45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З урахуванням наведених вище процесуальних норм та враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 неодноразово заявляла клопотання про відкладення судового засідання або оголошення перерви, про зупинення провадження, про відвід колегії суддів, в тому числі заявлені як в суді першої, так і апеляційної інстанції у зв'язку з перебуванням її на лікуванні, колегія суддів дійшла висновку, що такі дії, спрямовані на затягування апеляційного перегляду, тобто є зловживанням своїми процесуальними правами.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, сторони в попередніх судових засідання надали свої пояснення, а особиста участь сторін в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів, відповідно до положень статті 313 КАС України, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Сапіги А.В., представників третіх осіб ОСОБА_7, Тарасович О.І., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 24.06.2016 ОСОБА_1 звернулася до директора департаменту ДАБІ у Львівській області щодо перевірки відповідності розроблення проектної документації та дотримання порядку ведення авторського нагляду проектною організацією Т.А.М. «ГАЛАРХБУД» на об'єкті містобудування по АДРЕСА_2 , як такого, що здійснюється з порушенням ДБН 360-92 та порушує її права суміжного землекористувача.
Вважаючи, що відповідачем порушені її права, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовом.
У подальшому, ОСОБА_1 просила суд провести заміну її, як позивача на належного позивача її матір ОСОБА_2 , яка являється співвласником квартири АДРЕСА_3 .
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги вказують на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки нерозривно пов'язані із особою позивача. Покликаючись на положення ст.ст.1218, 1219 ЦК України, суд першої інстанції вказав, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному дотриманні норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 16.10.2019 позивач по справі ОСОБА_2 померла, про що Личаківським районним у м.Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зроблено відповідний актовий запис №770 від 18.10.2019.
22.10.2019 ОСОБА_1 звернулася в четверту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 . Заява зареєстрована за №1688 від 22.10.2019.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Шевченківським районним у м.Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вбачається, що ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання чи допускається у даній справі правонаступництво, колегія суддів виходить з наступного.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 9 постанови №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» судам роз'яснив, що відповідно до ст.55 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.
При визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах.
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1219 цього Кодексу, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Аналізуючи зміст позовних вимог, такі стосуються протиправної бездіяльності саме Інспекції ДАБК м.Львова стосовно перевірки об'єкта будівництва, яке здійснюється суміжним землекористувачем ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , на думку скаржника, з порушенням вимог містобудівного законодавства.
З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12440959 від 09.11.2006 видно, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Матеріали справи містять численні звернення ОСОБА_1 до Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області та Інспекції ДАБІ у м.Львові, які стосуються проведення перевірки законності будівельних робіт по АДРЕСА_2 , що по сусідству з будинковолодінням позивача та скаржника.
Види особистих немайнових прав закріплені у статті 270 Цивільного кодексу України.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
Частиною першою статті 6 КАС України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На думку колегії суддів, спірні правовідносини стосуються протиправних дій саме Інспекції ДАБК м.Львова стосовно неналежного виконання покладених на неї чинним законодавством функцій та не охоплюються безпосередньо відносинами позивача чи скаржника із суміжним землекористувачем.
Ключовим у даній справі є те, що позивач скористалась своїм особистим правом оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яке в контексті наведених вище положень ЦК України відноситься до немайнових прав.
На думку колегії суддів, наявність права власності на нерухоме майно в режимі спільної сумісної власності, не свідчить про порушення прав усіх співвласників, а отже, кожен співвласник, на свій власний розсуд може розпоряджатися правом його захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, як у даній справі.
Наведений висновок підтверджується тим, що інший співвласник ОСОБА_6 не скористався таким правом та не вступив у розгляд даної справи в якості третьої особи як із самостійними вимогами, так і без самостійних вимог.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правовідносини, які є предметом спору, не допускають правонаступництво, оскільки стосуються бездіяльності відповідача щодо здійснення перевірки за наслідками подання заяви позивача, тобто публічно-правові відносини між сторонами у справі мають виключно індивідуальний характер.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що право на звернення до суб'єкта владних повноважень, зокрема, щодо оскарження його бездіяльності стосовно звернення позивача, є особистим немайновим правом, а правовідносини, що виникли у зв'язку з реалізацією такого права не допускають правонаступництва.
Правові підстави закриття провадження у справі визначені ст.238 КАС України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відносини щодо неповного розгляду Інспекцією ДАБК м.Львова звернення ОСОБА_2 та здійснення перевірки за зверненням позивача, відповідно до положень ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини та не допускають правонаступництво.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.5 ч.1 ст.238 КАС України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права при вирішенні питання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст.238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки якої вирішив суд ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 13 листопада 2019 року про закриття провадження по справі №464/685/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 10.03.2020.