Справа № 240/10688/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
10 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 171 748,67 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 158 550,31 грн. (117 309,22 грн. - основний платіж, 29 497,31 грн. - штрафна санкція, 11 743,78 грн. - пеня) та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування в загальній сумі 13 198,36 грн (9 775,77 грн - основний платіж, 2 443,94 грн. - штрафна санкція, 978,65 грн - пеня). Вказує, що на підставі акту перевірки № 1398/16-30-13-05/ НОМЕР_1 від 21.11.2018, податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення - рішення № 0034991305 від 29.11.2018 на загальну суму 146636,53 грн.;
- податкове повідомлення - рішення № 0035001305 від 29.11.2018 на загальну суму 170,00 грн.;
- податкове повідомлення - рішення № 0035011305 від 29.11.2018 на загальну суму 12219,71 грн.
Позивач вважав, що податковий борг є узгодженим.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості в сумі 171 748,67 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано доводи позивача, що податковий борг є узгодженим, а тому протиправно не сплачений відповідачем у встановлений строк. Також апелянт зазначає, що відповідачу правомірно було надіслано податкові повідомлення рішення та податкову вимогу за місцем обліку платника податків АДРЕСА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
За результатом невиїзної позапланової документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_1 за період із 01.01.2017 по 31.12.2017, складено Акт № 1398/06-30-13-05/ НОМЕР_1 від 21.11.2018.
На підставі висновків, викладених в Акті від 21.11.2018, Головним управлінням ДФС у Житомирській області, прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0034991305 від 29.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування у загальній сумі 146 636,53 грн (за податковим зобов'язанням 117 309,22 грн, за штрафними санкціями 29 327,31 грн.) (а.с. 10);
-№ 0035001305 від 29.11.2018 яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 170,00 грн (а.с. 11);
-№ 0035011305 від 29.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у сумі 12 219,71 грн (за податковим зобов'язанням 9 775,77 грн, за штрафними санкціями 2 443,94 грн. (а.с. 12).
Податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 №0034991305, №0035001305, №0035011305 надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак до контролюючого органу повернувся конверт з довідкою ДП «Укрпошта» із відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 14).
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 171 748,67 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові зобов'язання ОСОБА_1 з податку на прибуток фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, військового збору та штрафної санкції не є узгодженим, оскільки податкові повідомлення - рішення не були належним чином врученими у порядку, встановленому статтею 42 ПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Так, згідно підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно пункт 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Положенням пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 № 0034991305, № 0035001305, №0035011305 надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак до контролюючого органу повернувся конверт з довідкою ДП «Укрпошта» із відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 14).
Проте, під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача зазначив, що позивач податкові повідомлення рішення та акт перевірки не отримував, оскільки вказані документи направлялись податковим органом на адресу АДРЕСА_1 , тоді як ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
На підтвердження зазначеного, представник відповідача надав суду копію паспорта, що підтверджує місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Однак, представник позивача під час розгляду адміністративної справи зазначив, що згідно інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок» місце проживання ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача у відзиві та під час розгляду адміністративної справи зазначив, що згідно доданого до позовної заяви додатку АІС "Податковий блок" вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції досліджено наявну в матеріалах адміністративної справи копію роздруківки з АІС "Податковий блок" щодо ОСОБА_1 податковий номер НОМЕР_1 та встановлено: у графі "Реєстраційні дані платника в ДПІ за неосновним місцем обліку": Україна , АДРЕСА_1 , а у графі "Місце проживання", тип адреси "Адреса відповідно до даних ДРФО" вказано адресу: АДРЕСА_3 . (а.с. 9).
Відповідно до п.58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Пунктами 42.2-42.3 ст.42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Крім того, також пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 р. також передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач зареєстрований в установленому законодавством порядку як фізична особа-підприємець.
Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) здійснено 16.11.2009. Адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Але разом з тим, податкові повідомлення - рішення від 29.11.2019 прийняті щодо фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , а не щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції було досліджено надану копію паспорта серії НОМЕР_2 та встановлено, що 10.12.2015 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 . (а.с. 66-67)
Колегія суддів зазначає, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач, станом на день направлення податкових повідомлень-рішень від 28.11.2018 мав інформацію з Державного реєстру фізичних осіб щодо місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , однак направив податкові повідомлення - рішення від 29.11.2018 № 0034991305, № 0035001305, № 0035011305 на адресу: АДРЕСА_1 .
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Суд зазначає, що податкова вимога форми "Ф" від 14.02.2019 № 3201-51, виставлена ОСОБА_1 направлялась на адресу АДРЕСА_1 та не була отримана відповідачем з підстав, вказаних вище.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Передумовою для стягнення податкового боргу є виникнення факту узгодження грошового зобов'язанням, яке відбувається або шляхом визнання платником здійсненого контролюючим органом донарахування або підтвердження його законності за наслідками оскарження рішення контролюючого органу про донараховану суму.
У справі, що розглядається судом першої інстанції правильно встановлено, що податкові зобов'язання ОСОБА_1 з податку на прибуток фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, військового збору та штрафної санкції не є узгодженим, оскільки податкові повідомлення - рішення не були належним чином врученими у порядку, встановленому статтею 42 ПК України.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.