Справа № 826/1486/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
10 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПАС-ТРАНС» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті «Укртрансбезпека», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ПАС-ТРАНС», Приватне підприємство «АВТО-ЕКСПЕРТ», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 09.11.2016, в частині допущення до участі у конкурсі та визначення переможцем ТОВ «Укр-Пас-Транс» по об'єкту № 26, Хмельницький-Рівне, рейс 197/198;
- визнати протиправним та скасувати розпорядчий документ Укртрансбезпеки щодо введення в дію рішення конкурсного комітету від 09.11.2016 в частині введення в дію рішень конкурсного комітету по об'єкту № 26, Хмельницький - Рівне, рейси 197/198;
- визнати протиправним та скасувати документи на перевезення, що були видані відповідачем за результатами конкурсу ТОВ «УКР-ПАС-ТРАНС» на маршрут Хмельницький-Рівне, рейси 197/198;
- зобов'язати відповідача визначити переможця конкурсу та перевізника, що зайняв друге місце, на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування Хмельницький-Рівне, рейси 197/198, на підставі документів, поданих на об'єкт 26 перевізниками-претендентами до 12.10.2016 включно на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 09.11.2016;
- установити судовий контроль за виконанням відповідачем рішення в цій справі шляхом зобов'язання подати звіт про його виконання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 09.11.2016 року в частині допущення до участі у конкурсі та визначення переможцем ТОВ «Укр-Пас-Транс» по об'єкту №26, Хмельницький-Рівне, рейс 197/198. Визнано протиправним та скасовано розпорядчий документ Укртрансбезпеки щодо введення в дію рішення конкурсного комітету від 09.11.2016 року в частині введення в дію рішень конкурсного комітету по об'єкту №26, Хмельницький - Рівне, рейси 197/198. Визнано протиправним та скасовано документи на перевезення, що були видані відповідачем за результатами конкурсу ТОВ «УКР-ПАС-ТРАНС» на маршрут Хмельницький-Рівне, рейси 197/198. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ПАС-ТРАНС», подало апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при подачі документів для участі у конкурсі він керувався інформацією сертифікатів відповідності на автобуси загального користування, які видані їх попередньому власнику, і оскільки ці документи не були скасовані чи оспорені, використання відомостей, зазначених в цих сертифікатах, не може вважатись поданням недостовірної інформації.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що наказом Укртрансбезпеки від 20.09.2016 № 654 було оголошено конкурс з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування та затверджено перелік об'єктів даного конкурсу для розгляду на засіданні конкурсного комітету 09 листопад 2016 року.
Заяви на участь у конкурсі з перевезення пасажирів по маршруту «Хмельницький - Рівне» рейси № 197/198 на об'єкті конкурсу № 26 подали ряд перевізників, зокрема, ТОВ «Укр-Пас-Транс» та позивач.
Конкурсним комітетом Державної служби України з безпеки на транспорті по об'єкту № 26, маршрут Хмельницький-Рівне, рейси 197/198, ТОВ «Укр-Пас-Транс» визнано переможцем конкурсу, а ПП «Авто-Експерт» визнано таким, що зайняв друге місце.
Не погодившись з рішенням конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) від 09 листопада 2016 року, в частині визначення переможцем конкурсу ТОВ «Укр-Пас-Транс», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Третьою особою судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог.
Так, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «УКР-ПАС-ТРАНС» надано недостовірні відомості в заяві на участь у конкурсі в частині зазначення класу автобусів, що свідчить про неправомірність рішення конкурсного комітету.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує:
формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту;
нормативно-правове регулювання;
визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Положеннями ст. 7 Закону № 2344-III визначено, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації.
Визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах (ч.1 ст.43 Закону № 2344-III).
За приписами ст. 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування структури парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.
Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.
Вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі визначені ст. 45 даного Закону. Так, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.
До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:
визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання;
подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;
не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;
передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнанні з вантажних транспортних засобів.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об'єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедура визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут) визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 (далі - Порядок № 1081), який є обов'язковим до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1081 умови конкурсу - встановлені організатором (обов'язкові та додаткові) умови перевезень пасажирів, які повинні виконувати автомобільні перевізники, визначені на відповідному об'єкті конкурсу.
Переможця чи переможців конкурсу визначає організатор перевезень на підставі рішення конкурсного комітету окремо щодо кожного об'єкта конкурсу (п. 8 Порядку № 1081).
Згідно з п. 12 Порядку № 1081 організатор перевезень приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі перевізника-претендента, який:
1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;
2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;
3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків необхідної кількості автобусів для виконання перевезень;
5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансбезпекою, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);
6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
7) подав до участі в конкурсі більшу кількість автобусів, ніж це передбачено умовами конкурсу.
Положеннями п. 19 Порядку № 1081 визначено, що переможцем конкурсу визначається підприємство (організація), яке за оцінкою конкурсного комітету найбільше відповідає умовам конкурсу.
Згідно з п. 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об'єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України «Про автомобільний транспорт», за формою згідно з додатками 1 - 4.
Відповідно до ст. 46 Закону № 2344-III для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; відомості за підписом суб'єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
За приписами п. 37 Порядку № 1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
У разі коли на один з об'єктів конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах претендує два або більше перевізники-претенденти, конкурсний комітет визначає переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів та подає пропозиції організатору перевезень (п. 42 Порядку № 1081).
Організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом (п. 46 Порядку № 1081).
Аналіз норм Порядку № 1081 дає підстави для висновку, що перевірка достовірності інформації, викладеної у заяві та документах перевізника-претендента перевіряється організатором та робочим органом не пізніше ніж за два дні до проведення конкурсу. Так, перевізник допускається до участі у конкурсі саме по результатам перевірки його відомостей робочим органом, і рішення про допуск або не допуск перевізника до участі у конкурсі має бути прийнято до початку проведення конкурсу та розгляду конкурсних пропозицій.
За встановленими обставинами справи, для участі у конкурсі ТОВ «Укр-Пас-Транс» подало заяву на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському (приміському) маршруті загального користування від 12 жовтня 2016 року, додавши до неї такі документи:
- копію ліцензії № 500 від 02 серпня 2016 року;
- перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті;
- відомості про транспортні засоби, які будуть використовуватися на автобусному маршруті;
- інформацію про відсутність внесення плати за участь у конкурсі;
- копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів;
- копії тимчасових реєстраційних талонів;
- інформацію щодо процедури санації;
- інформацію щодо відсутності транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями;
- анкету перевізника-претендента;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;
- копії сертифікатів відповідності параметрам комфортності;
- копії сертифікату відповідності серія ВГ № 339588.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр-Пас-Транс» до заяви про участь у конкурсі в позиції анкети: «Сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг для відповідного виду перевезень, місць: - для міжміських перевезень (враховуються тільки місця для сидіння автобусів категорії М3 класу В, ІІІ)» зазначило наступні транспортні засоби:
1) ATAMAN A-09316 2 од. - 58 місць, ІІІ клас;
2) ATAMAN A-09314 - 2 од. - 58 місць, ІІІ клас.
Водночас, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа від 07.09.2017 року № 3310/100 ПАТ «Черкаський автобус», який є заводом-виробником транспортних засобів ATAMAN модель A-09314, запитувані автобуси із зазначеними VIN-кодами були виготовлені та відносяться до автобусів ІІ класу.
При цьому, згідно п. 33 постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок № 1388), перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Згідно абз. 5 п. 37 Порядку № 1388, власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, перереєстрація зазначених вище чотирьох транспортних засобів типу «Автобус» марки ATAMAN модель А-09314, державні НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , та модель А-09316, державні номери НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у зв'язку з їх переобладнанням не здійснювалась.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Укр-Пас-Транс» подало недостовірну інформацію в анкеті до участі у конкурсі.
Крім того, в пакеті документів для участі у конкурсі ТОВ «Укр-Пас-Транс» надавало тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_6 , який виданий 02 липня 2016 року на транспортний засіб ATAMAN модель А-09314, реєстраційний номер НОМЕР_1 та копію свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності № 0ЮК-02758, яке видане для ТОВ «Укр-Пас-Транс» 09 грудня 2015 року, тобто, на 6 місяців раніше до отримання права користування даним транспортним засобом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету Укртрансбезпеки з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), від 09.11.2016, в частині допущення до участі у конкурсі та визначення переможцем ТОВ «Укр-Пас-Транс» по об'єкту № 26, Хмельницький-Рівне, рейс 197/198, та задоволення решти позовних вимог як похідних.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 822/1319/17.
Доводи апелянта про неможливість врахування окремих доказів через непідтвердження їх походження не узгоджуються із фундаментальними засадами адміністративного судочинства щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі (п. 4 ч. 2 ст. 2 КАС України), а тому підлягають відхиленню.
Додатково слід зауважити, що апелянт не заперечує проти відомостей, наведених у листі громадської спілки «Захист прав автомобільних перевізників та пасажирів», вказуючи лише на порушення процедури одержання таких доказів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПАС-ТРАНС» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
А.Г. Степанюк