Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 березня 2020 р. № 520/164/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704 ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи - ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 163689.42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником єдиного податку з фізичних осіб 3 групи та станом на дату звернення з даним позовом за відповідачем обліковується податковий борг із сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 163689.42 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2020 відкрито провадження по справі в порядку, визначеному ст.257 КАС України. Копія ухвали направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте судова документація повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням строку зберігання". Частиною 11 статті 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищевикладене, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідач правом подання відповіді на позов не скористався
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.
Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи підприємця та в силу ст.15 ПК України є платником податків і зборів. Відповідно до п. 38.1 ст.38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що відповідач подав до податкового органу податкові екларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № 9153004805 від 25.07.2018 р. (зобов'язання на суму 45444.00 грн. з яких сплачено 298,61 грн.) № 9238368683 від 31.10.2018 р. (зобов'язання на суму 42893.38 грн.); № 9309281631 від 31.10.2019 р. (зобов'язання на суму 75650.65 грн.).
Відповідно до пункту 56.11 статті 56, п.57.1 ст.57 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу).
В наслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань позивачем з урахуванням положень пп.59.1 ст.59 ПК України позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 23.08.2018 р. № 108477-17 (а.с. 16), яка ним не отримана та повернута на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням сроку зберігання" (а. с. 18).
Відповідно до положень ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З дати направлення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Суд зазначає, що на даний час зазначена вище податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, та не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не сплачені платником податків, у встановлений Податкового кодексу України строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом.
За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання з єдиного податку у розмірі 163689.42 грн., тоді як доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Відповідно до ст. ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що по позивачем доведено правомірність вимог про стягнення заборгованості, а отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З урахуванням такого правила, витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 163689 (сто шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять ) грн. 42 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.