Справа № 500/2776/19
02 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано автомобіль марки HONDA модель FR-V, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року виготовлення.
21 жовтня 2019 року позивачем через уповноваженого представника до Тернопільської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA403030.2019.019191.
Вказане рішення було оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/014780 (далі - Картка відмови).
Як вбачається із Картки відмови, причиною для прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації зазначено: «В зв'язку з прийняттям Рішення про визначення митної вартості товару від 25.10.2019 №UA403000/2019/002319/2. Неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.»
Згідно вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2019 №UA403000/2019/002319/2, прийнятого Тернопільською митницею ДФС, митна вартість товару була визначена в сумі 3 488 Євро.
Як вбачається, з графи 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, митна вартість товару була визначена митним органом за резервним методом, у зв'язку із тим, що: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактура не містить підпису покупця, в платіжному документі наявне посилання на інвойс, однак такий документ до митного оформлення не подавався, дата операції згідно платіжного документа 23.08.2019 року, однак рахунок від 27.08.2019 року, вартість, зазначена у витязі з інтернет-ресурсу, відомостям, зазначеним в рахунку-фактурі.
Позивач не згідний з рішенням відповідача, і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 10.12.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
26 грудня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 14.01.2020 о 10:45 год.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 03.01.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
21 жовтня 2019 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019191, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар «легковий автомобіль; марка: HONDA; модель: FR-V; ідентифікаційний номер (номер кузова): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2005; модельний рік виготовлення: 2005; кількість місць для сидіння включаючи водія: 6; тип двигуна: бензиновий; робочий об'єм циліндрів двигуна: 1998 куб.см.; номер двигуна: не визначений; потужність: ПО кВт.; колір: сірий; колісна формула: 4x2; бувший у користуванні. Торгова марка: HONDA. Виробник: HONDA MOTOR CO, LTD, Японія.»
Одержувач товару - ОСОБА_3 (гр. 8 МД). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (гр. 9 МД).
У платіжному документі від 23.08.2019 відсутнє посилання на договір купівлі-продажу № б/н від 27.08.2019.
Водночас, платіжний документ від 23.08.2019 містить посилання на рахунок-фактуру №161937, який не подавався ні до митного оформлення, ані на вимогу митного органу.
Таким чином, як вбачається із вищенаведеного на вимогу митниці не були надані обов'язкові для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема, платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та здійсненої операції купівлі-продажу.
Заявлена уповноваженою особою Позивача митна вартість не могла бути визнана за основним методом визначення митної вартості, оскільки фактурна вартість імпортованого товару не була підтверджена документально.
Зокрема, у рішенні зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактура не містить підпису покупця, в платіжному документі наявне посилання на інвойс, однак такий документ до митного оформлення не подався, дата операції згідно платіжного документа 23.08.2019, однак рахунок від 27.08.2019, вартість зазначена у витязі з інтернет ресурсу не відповідає відомостям зазначеним в рахунку-фактурі. Подано транзитну декларацію, однак в даному документі відсутня інформація про вартість товару.
У відзиві представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 14.01.2020 замінено сторону відповідача на Галицьку митницю Держмитслужби та відкладено розгляд справи на 29.01.2020 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 29.01.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 02.03.2020 о 10:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подавши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просили позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, 21 жовтня 2019 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/019191, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар «легковий автомобіль; марка: HONDA; модель: FR-V; ідентифікаційний номер (номер кузова): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2005; модельний рік виготовлення: 2005; кількість місць для сидіння включаючи водія: 6; тип двигуна: бензиновий; робочий об'єм циліндрів двигуна: 1998 куб.см.; номер двигуна: не визначений; потужність: ПО кВт.; колір: сірий; колісна формула: 4x2; бувший у користуванні. Торгова марка: HONDA. Виробник: HONDA MOTOR CO, LTD, Японія.»
Одержувач товару - ОСОБА_3 (гр. 8 МД ). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (гр. 9 МД).
Як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД № UA403030/2019/019191 від 21.10.2019, Позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 27.08.2019;
- декларація про походження товару № 644.626.880 від 08.04.2019;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2019/46187 від 04.10.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.04.2019;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - підтвердження оплати від 23.08.2019;
- внутрішній договір (контракт) доручення № ННХ022502 від 30.07.2019;
- договір про надання послуг митного брокера № 280 від 07.12.2018;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 23.07.2014;
- інший некласифікований документ - інформація з аукціону від 22.08.2019;
- фінансова гарантія у вигляді грошової застави № 0.0.1483200096.1 від 03.10.2019;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.005.054410-19 від 11.10.2019;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_5 від 19.03.2018.
25 жовтня 2019 року Тернопільською митницею ДФС за результатом перевірки поданої митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
Вказане рішення було оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/014780 (далі - Картка відмови).
Як вбачається із Картки відмови, причиною для прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації зазначено: «В зв'язку з прийняттям Рішення про визначення митної вартості товару від 25.10.2019 №UA403000/2019/002319/2. Неподання повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.» Згідно вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2019 №UA403000/2019/002319/2, прийнятого Тернопільською митницею ДФС, митна вартість товару була визначена в сумі 3 488 Євро.
Як вбачається з графи 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, митна вартість товару була визначена митним органом за резервним методом у зв'язку із тим, що: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: рахунок-фактура не містить підпису покупця, в платіжному документі наявне посилання на інвойс, однак такий документ до митного оформлення не подавався, дата операції згідно платіжного документа 23.08.2019 року, однак рахунок від 27.08.2019 року, вартість, зазначена у витязі з інтернет-ресурсу, відомостям, зазначеним в рахунку-фактурі. Подано транзитну декларацію, однак інформація про вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультацій та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України: висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.
Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положенням ст.ст. 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обрахованого згідно інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор», а саме: повідомлення до профілів ризику 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі, із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 3488.00».
Після цього позивачем було надано гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України , в розмірі 18 866,34, який був визначений митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, та подано нову митну декларацію на підставі вищевказаного Рішення про коригування митної вартості.
19 листопада 2019 року агентом позивача з митного оформлення відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України було подано заяву про скасування рішення про коригування митної вартості та визнання заявленої митної вартості, до якої було долучено додаткові документи до митної декларації UA403030/2019/019660 від 28.10.2019 року для підтвердження митної вартості легкового автомобіля HONDA модель FR-V, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року виготовлення.
Зокрема, до заяви було долучено:
- копію висновку експертного автотоварознавчого дослідження №479/19 від 14.11.2019 року (визнавався необхідним для подання згідно Рішення про коригування митної вартості);
- копію заяви б/н від 14.11.2019 року про те, що автомобіль не страхувався;
- копію інвойса №161937 від 22.08.2019 року;
- копію договору-доручення №280 від 07.12.2018 року про надання послуг по декларуванню.
Разом з тим, листом Тернопільської митниці ДФС від 25.11.2019 року відмову у перегляді Рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 року.
Як вбачається з листа Тернопільської митниці ДФС від 25.11.2019 року, відмовляючи у перегляді Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 року, відповідач виходив з того, що: до заяви від 19.11.2019 №1 додатково надано інвойс №161937 від 22.08.2019 року, відповідно до якого розрахунок вартості колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) здійснюється від 1 021,36 CHF, що суперечить відомостям з інтернет-аукціону, а саме, кінцева ставка на автомобіль становить 1 100 CHF. У висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією №479/19 від 14.11.2019 року, виявлено невідповідності.
Як видно із Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/01478 уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано:
- рахунок-фактуру (інвойс) №б/н від 27.08.2019 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - підтвердження оплати;
- інші некласифіковані документи (інформація з аукціону).
При цьому, як вбачається зі змісту документу №б/н від 27.08.2019 року, який в Картці відмови зазначено як рахунок-фактура (інвойс), насправді є актом прийому-передачі автомобіля HONDA модель FR-V, номер кузова НОМЕР_1 , що пояснює ту обставину, що операція з оплати товару була здійснена раніше ніж 27.08.2019 року, а саме - 23.08.2019 року.
Так, згідно банківського документу, який надавався до митного оформлення, 23.08.2019 року, було здійснено переказ грошових коштів в сумі 1 520 швейцарських франків в рахунок оплати вартості автомобіля HONDA FR-V 2.0, 150 к.с., № кузова НОМЕР_1 , згідно рахунку-фактури 161937.
В той же час рахунок-фактура №161937 був складений 22.08.2019 року і оплачений 23.08.2019 року, про що зазначалося вище.
Таким чином, при митному оформленні автомобіля HONDA модель FR-V, номер кузова НОМЕР_1 , акт прийому-передачі вказаного автомобіля №б/н, складений 27.08.2019 року на німецькій мові, помилково був розцінений як рахунок-фактура, в той час як рахунок-фактура, яким визначалась ціна та опис товару, був інвойс №161937 від 22.08.2019 року.
Вказаний документ та його переклад на українську мову було додатково надано до митної декларації UA403030/2019/019660 від 28.10.2019 року разом із заявою, поданою агентом з митного оформлення 19 листопада 2019 року відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України.
Посилання відповідача у його листі від 25.11.2019 року, як на невідповідність, на обставину, що в додатково наданому інвойсі №161937 від 22.08.2019 року розрахунок вартості КТЗ здійснюється від 1 021.36 CHF, в той час як згідно відомостей з інтернет-аукціону кінцева ставка на автомобіль становить 1 100 CHF, пояснюється тим, що сума кінцевої ставки на автомобіль вказана разом із податком на додану вартість (7,7%), в той час як в інвойсі №161937 від 22.08.2019 року вказано вартість автомобіля без ПДВ - 1 021.36 CHF, а також загальну суму грошових коштів (в т.ч. аукціонний збір, винагорода аукціону) разом з ПДВ, яка підлягала сплаті - 1 520 CHF, і яка була заявлена мною як дійсна митна вартість.
Підтвердженням вказаної обставини є розрахунок розміру ПДВ (7.7%) від суми 1100 CHF та вартості автомобіля без ПДВ.
Розрахунок ПДВ: 1 100 CHF - (1 100 CHF 1 1,077) = 78.64 CHF.
Вартість автомобіля без ПДВ: 1 100 CHF -78.64 CHF = 1 021.36 CHF.
У зв'язку із цим суд вважає, що станом на 19 листопада 2019 року до митної декларації UA403030/2019/019660 від 28.10.2019 року було надано усі документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України (рахунок-фактура, банківський документ про оплату рахунку-фактури, акт прийому-передачі автомобіля, інформація з аукціону, заява про те, що страхування не здійснювалось), які жодних суперечностей чи невідповідностей не містять, і які в повній мірі підтверджують усі складові числових значень заявленої митної вартості, а тому для визначення митної вартості слід було застосувати основний метод.
З врахуванням вказаних обставин, відповідач згідно вимог ч. 9 ст. 55 МК України був зобов'язаний винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості, скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості №UA403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 року та повернути позивачу фінансову гарантію в сумі 18 866,34 грн., сплачену при поданні митної декларації UA403030/2019/019660 від 28.10.2019 року.
У зв'язку із цим дії відповідача, пов'язані із відмовою у визнанні заявленої митної вартості, є протиправними.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.
Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про неможливість застосування методу на основі віднімання вартості, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Суд зазначає, що дані твердження жодним чином не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, відповідач намагався застосувати.
Також в оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості лише в порядку передбаченому частинами другою та третьою статті 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення, зокрема: рахунок-фактура не містить підпису покупця, в платіжному документі наявне посилання на інвойс, однак такий документ до митного оформлення не подався, дата операції згідно платіжного документа 23.08.2019, однак рахунок від 27.08.2019, вартість зазначена у витязі з інтернет ресурсу не відповідає відомостям зазначеним в рахунку-фактурі. Подано транзитну декларацію, однак в даному документі відсутня інформація про вартість товару.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати.
Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Тернопільською митницею ДФС України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.
Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другорядні методи визначення митної вартості товарів, у зв'язку з відсутністю достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.
Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 підстави не застосування відповідачем другорядних (першого-п'ятого) методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Скасувати Рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/002319/2 від 25.10.2019 року.
Зобов'язати Галицьку митницю Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 43348711) повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_6 ) фінансову гарантію в сумі 18 866 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 34 коп., сплачену при поданні митної декларації UA403030/2019/019660 від 28.10.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ /ІПН: НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 43348711) сплачений судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.1543065010.1 від 04.12.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 березня 2020 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.