10 березня 2020 р. Справа № 400/3671/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017
про:визнання протиправними та скасування рішень від 05.07.2019 р. № UA504010/2019/000155/2, від 09.07.2019р. № UA504010/2019/000157/2, карток відмов від 05.07.2019р. № UA504010/2019/00201, від 09.07.2019 р. № UA504010/2019/00205,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - позивач, ТОВ «МГЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 року № UA504010/2019/000155/2, від 09.07.2019 року № UA504010/2019/000157/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.07.2019 року № UA504010/2019/00201, від 09.07.2019 року № UA504010/2019/00205.
Ухвалою від 01.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час декларування митної вартості товару, визначив його вартість відповідно до ціни, яка визначена Контрактом, надавши всі підтверджуючі документи, проте Митниця безпідставно здійснила коригування митної вартості товару шляхом його збільшення. На думку позивача, відповідач протиправно скоригував митну вартість товару, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 0,5648 доларів США за 1 кг. Позивачем надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п. 1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, зокрема за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 22.01.2019 року № 504010/2019/3323.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позву просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що митна вартість товару, заявлена декларантом не відповідає «дійсній ціні» імпортованого товару, на яку розраховується митні платежі, документи щодо формування контрактної ціни містили розбіжності та неточності, декларантом не надані витребувані митницею документи. Декларантом заявлені недостовірні дані щодо опису товару та не надано жодного обґрунтованого та документального підтвердження зниження контрактної ціни.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Тобто, неправомірність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу відповідачем доведені не були. Інші доводи відповідача - щодо невірного зазначення опису товару та незавершення процедури митного оформлення товару в Росії - також є безпідставними. Зокрема, при незавершенні митного оформлення товар на міг бути випущений з митної території РФ, а характеристики товару підтверджуються паспортами якості. Позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
19.12.2017 року ТОВ «МГЗ» укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковский хлор», (далі - продавець) зовнішньоекономічний контракт № 208-0128278/17-492 (далі та вище за текстом - Контракт), в межах якого з урахуванням Специфікації № 19 від 28.05.2019 року, продавцем здійснювалась поставка товару - натру їдкого (гідроксид натрію) за ціною 20009,19 російських рублів за 1 тону.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 Контракту, продавець зобов'язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева згідно з ІНКОТЕРМС-2010. При цьому, ціна на товар також визначається та приймається на умовах СРТ (згідно з ІНКОТЕРМС-2010), та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
Пунктом 2.2. Контракту сторони визначили, що ціна на товар вказується в Специфікаціях. Зокрема, Специфікацією № 19 вартість товару, який має відвантажуватись протягом червня 2019 року, визначена 20009,19 російських рубля за 1 тону.
З метою ввезення товару на територію України, позивачем надані відповідачу для митного оформлення наступні електронні митні декларації: № UA504010/2019/001777 від 05.07.2019 року, заявлена вартість партії товару (57,162 тон) відповідно до якої становить 1143765,32 російських рублів; № UA504010/2019/001836 від 09.07.2019 року, заявлена вартість партії товару (255,750 тон) відповідно до якої становить 2051289,88 російських рублів.
Митна вартість товару в митних деклараціях заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів які імпортуються.
В якості основних документів для підтвердження митної вартості товару позивачем надані: Контракт, Специфікації № 19 від 28.05.2019 року, інвойси, біржові котирування, митні декларації країни відправлення, накладні СМГС.
В подальшому, на етапі перевірки митної вартості зазначених партій товару, відповідач повідомив позивача електронними листами від 05.07.2019 року № 46023 та відповідно до листа від 09.07.2019 року № 46154 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, витребувавши у ТОВ «МГЗ»: бухгалтерську документацію - щодо оплати складових митної вартості (страхування); страховий поліс - щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням ціни товару (зокрема, витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування), щодо вартості соди каустичної, гідроксид натрію (луг натрію їдкого, очищений); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Позивач листами від 05.07.2019 року та 09.07.2019 року надав митниці додатково документи та інформацію, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
- щодо бухгалтерської документації та оплати складових митної вартості (страхування, доставка) було повідомлено, що товар за Контрактом не страхувався, тому надати страховий поліс немає можливості; згідно з п. 2.1. Контракту ціна на товар визначається та приймається на умовах СРТ ст. Жовтнева, Одеської з/д відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010, та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця;
- щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями було надано інформацію біржових котирувань щомісячного огляду міжнародної агенції ICIS Caustic Soda Europe за період з 16 числа місяця, що пре передує періоду відвантаження товару до 15 числа місяця, що передує відвантаженню товару (від 19.04.2019 року, 26.04.2019 року, 03.05.2019 року, 10.05.2019 року) згідно умов п.2.2 Контракту;
- надано належним чином завірену та підписану Специфікацію № 19 від 28.05.2019 року;
- щодо надання платіжних документів, що підтверджує факт сплати за товар, було повідомлено, що надати такі документи не є можливим, оскільки відповідно до п. 5.1 Контракту сплата за товар здійснюється покупцем протягом 21 банківського дня з дати його відвантаження зі станції відправлення.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаної партії товару Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 року № UA504010/2019/000155/2 та від 09.07.2019 року № UA504010/2019/000157/2, якими визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 0,5648 доларів США за кілограм. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, зокрема, за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 22.01.2019 року № UA504010/2018/3323.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та видано картки відмови від 05.07.2019 року № UA504010/2019/00201 та від 09.07.2019 року № UA504010/2019/00205.
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.
Позивач та його контрагент встановили у контракті, що ціна договору зазначається у специфікаціях.
Посилання відповідача у відзиві на те, що митна вартість товару, заявлена декларантом не відповідає «дійсній ціні» імпортованого товару, на яку нараховуються митні платежі, ґрунтується на припущення та не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Таким чином суб'єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
Аналіз норм Митного кодексу України дає підстави зробити висновок, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Позивач надав Митниці всі документи, які були у нього в наявності.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 39536431) - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.07.2019 року № UA504010/2019/000155/2, від 09.07.2019 року № UA504010/2019/000157/2.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Миколаївської митниці ДФС від 05.07.2019 року № UA504010/2019/00201, від 09.07.2019 року № UA504010/2019/00205.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у сумі 9634,36 грн. (дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 36 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.
Суддя О.В. Малих