справа №1.380.2019.004471
26 лютого 2020 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
представника позивача Савки О.В.,
представника відповідача Холявки І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» (місце знаходження: 80051, Львівська область, Сокальський район, с.Острів вул. Центральна, буд.112, ЄДРПОУ 26360693) (далі - ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Управління «Західвуглепостач») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003961308 від 11.04.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що проведеною документальною позаплановою перевіркою - ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Управління «Західвуглепостач» встановлено порушення пп.168.1.2, 168.1.5, п.168.1 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176 п.16 Податкового кодексу України, у зв'язку з цим визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб. Так, сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням становить 147158,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 565766,12 грн. Позивач зазначає, що нарахована та несплачена ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» з 01.01.2015 по 30.01.2019 сума ПДФО станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення частково знаходилась за межами встановленого п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України строку давності 1095 днів, а відтак визначене грошове зобов'язання за основним платежем в податковому повідомленні-рішенні №0003961308 від 11.04.2019 відбулось з порушенням строку давності.
Окрім цього, позивач вважає, що відповідач протиправно нарахував штрафні санкції за несвоєчасно сплачений ПДФО у розмірі 565766,12 грн, оскільки Податковим кодексом України передбачено, що за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання нараховується пеня, а не штрафні санкції. Таким чином, 565766,12 грн. не може бути внесена в розрахунок податкового зобов'язання, так як нарахована неправомірно. Також, позивач зазначає, що згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій на час перевірки узгоджені суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб платником податків вже були сплачені, що виключає можливість застосування ст.127 Податкового кодексу України.
З цих підстав, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003961308 від 11.04.2019. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 09.09.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 30.09.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 18.10.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами документальної позапланової перевірки ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2014 по 30.01.2019 складено акт від 14.03.2019 №400/14.18./26360693. На підставі вказаного акту відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003961308 від 11.04.2019. Перевіркою, зокрема, встановлено несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб на суму 147158,71 грн. Також встановлено порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період що перевіряється, а саме: затримка сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання в сумі 3311439,70 грн.; затримка сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання у 2015 році в сумі 666556,85 грн., у 2016 році в сумі 720931,82 грн., у 2017 році в сумі 742902,44 грн., у 2018 році в сумі 1085493,44 грн., у січні 2019 року в сумі 95555,18 грн. Відповідач вважає, що твердження позивача, що на час перевірки узгоджені суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб були сплачені у повному обсязі не відповідають дійсності, оскільки такі кошти на підставі п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу, який виник у попередніх податкових періодах. Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно було нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст.126 Податкового кодексу України. З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Ухвалою від 04.11.2019 суд допустив процесуальне правонаступництво та замінив неналежного відповідача Головне управління ДФС у Львівській області на належного Головне управління ДПС у Львівській області.
09.11.2019 представник позивача подав заперечення на відзив, зміст яких аналогічний позовній заяві. Додатково зазначив, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 25% та 20% суми податку, оскільки раніше він не застосовував до позивача штрафних санкцій у відповідності до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах.
18.11.2019 представник позивача подав пояснення.
16.12.2019 представником відповідача подано додаткові пояснення.
Ухвалою від 13.01.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
22.01.2020 представником позивача подано додаткові пояснення, в який вказує на те, що акт перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019 не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ВП «Управління «Західвуглепостач» та можуть підтвердити наявність виявленого порушення. Крім цього, складений розрахунок донарахування сум платіжних та фінансових санкцій до довідки перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019 не містить посилання на кількість днів затримки сплати ПДФО по кожному періоду (місяцю), що є підставою до застосування (не застосування) 25% чи 20% штрафної санкції до погашення суми податкового боргу. Таким чином, представник позивача вважає, що посилання контролюючого органу виключно на суми заборгованості за перевірений період, як на джерело фактичних обставин щодо виявлених під час перевірки порушень, не допускається, оскільки така інформація не встановлює наявність даного порушення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач - ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 26360693. Місцезнаходження: 80051, Львівська область, Сокальський район, с. Острів вул. Центральна, буд.112, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
ГУ ДФС у Львівській області на підставі направлень від 31.01.2019 №1178, №1179, №1180, №1181, №1182, №1183, від 1.02.2019 №1645, від 21.02.2019 №2038 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.01.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2014 по 30.01.2019.
За результатами вказаної перевірки складено акт №400/14.18/26360693 від 14.03.2019.
Перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» станом на 31.01.2019 встановлено несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб на суму 147158,71 грн. Також встановлено порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період що перевіряється в сумі 3311439,70 грн., а саме: затримка сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання.
На підставі висновків акта перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019 та за порушення пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168, п171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0003961308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 712924,29 грн., а саме: за податковим зобов'язанням 147158,17 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 565766,12 грн.
16.04.2019 ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» подало до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0003961308.
Рішенням ДФС України від 17.05.2019 №22941/6/99-99-11-05-01-25 строк розгляду скарг продовжено по 30.06.2019 (включно).
13.06.2019 ДФС України прийняло рішення про результати розгляду скарги №27258/6/99-99-11-05-01-25, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0003961308 залишено без змін, а скаргу ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» без задоволення.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача безпідставним та прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За положеннями п.п. 168.1.1 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно з п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;
в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;
ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено повноваження податкової служби, серед яких: самостійне визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Зазначені повноваження реалізуються відповідно до ст.77 ПК України контролюючим органом через проведення перевірок, в тому числі і позапланових виїзних документальних.
Пунктом 86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів перевірок регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Пункт 1 Розділу І даного Порядку вказує на те, що його розроблено відповідно до вимог ПК України та Митного кодексу України (далі - МК України) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, відповідач може реалізовувати свої повноваження під час оформлення результатів перевірки (при складанні акта) виключно у спосіб передбачений цим Порядком.
Згідно з п.5 Розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з підп.2 п.4 Розділу ІІІ цього ж Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Пунктом 3 цього ж Розділу передбачено, що виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
Як слідує з акта перевірки щодо визначення бази оподаткування, повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб станом на 31.01.2019 встановлено несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб на суму 147158,71 грн. Також встановлено порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період що перевіряється в сумі 3311439,70 грн., а саме: затримка сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання.
Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003961308 від 11.04.2019 судом встановлено, що відповідачем нараховано позивачу грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на підставі п.126.1 ст.126 та п.127.14 ст.127 ПК України.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Отже, підставою для визначення платнику податків грошового зобов'язання на підставі п.126.1 ст.126 та п.127.1 ст.127 ПК України є встановлення податковим органом факту несплати чи несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у конкретних періодах та, відповідно, встановлення періоду затримки сплати такого.
Суд зазначає, що із змісту акта перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019 неможливо встановити, на підставі яких саме документів відповідач заробив висновок про несплату (неперерахування) позивачем податку на доходи фізичних осіб, а також порушення правил сплати (перерахування) цього податку та в які саме періоди.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що висновок контролюючого органу про порушення правил сплати (перерахування) податків чи інших обов'язкових платежів повинен бути зроблений з покликанням на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів.
Водночас, зміст акта перевірки в частині того, що стосується несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб на суму 147158,71 грн. та порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за весь період що перевірявся, зводиться лише до констатації порушення позивачем низки норм ПК України щодо несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та порушення правил сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.
На вимогу суду відповідачем представлено розрахунок нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб за період з січня 2015 року по січень 2019 року. Однак, з вказаного розрахунку неможливо встановити конкретні дати нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб позивачем та, відповідно, період затримки сплати такого. Відтак, відповідачем необґрунтовано належними та допустимими доказами правильність нарахування штрафних санкцій позивачу.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи довідку про нарахування та виплату працівникам підприємства заробітної плати та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб. На підтвердження сплати податку в день нарахування та виплати заробітної плати позивачем долучено також копії платіжних доручень за весь період, що перевірявся, що спростовує висновки податкового органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб.
З врахуванням наведених норм ПК України та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем недобросовісно було реалізовано надані йому повноваження щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, що спричинило необґрунтовані висновки контролюючого органу про порушення позивачем низки норм ПК України.
Щодо покликання позивача на порушення відповідачем строків, передбачених ст.102 ПК України при визначенні грошових зобов'язань у спірному податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що в акті перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019, зазначено, що несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб тривало протягом 01.01.2015 по 30.01.2019.
Проте, оскільки судом встановлено, що контролюючий орган під час проведення перевірки, яка оформлена актом №400/14.18/26360693 від 14.03.2019, діяв недобросовісно, а висновки такого є необґрунтовані, суд не може перевірити правильність застосування ст.102 ПК України відповідачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх повноважень щодо проведення перевірки та не належне оформлення акта перевірки №400/14.18/26360693 від 14.03.2019 за її результатом, призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0003961308 від 11.04.2019.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0003961308 від 11.04.2019.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене та даючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню №0003961308 від 11.04.2019 суд дійшов переконання, що таке не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та прийняте з порушенням положень Податкового кодексу України, а тому його слід визнати протиправним і скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 10693,86 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №3025 від 24.09.2019.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0003961308 від 11.04.2019.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» (місце знаходження: 80051, Львівська область, Сокальський район, с. Острів вул. Центральна, буд.112, ЄДРПОУ 26360693) судовий збір в сумі 10693 (десять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 86 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 10.03.2020
Суддя Р.І. Кузан