справа №380/1300/20
про продовження процесуального строку
10 березня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області відділ примусового виконання рішень про визнання неправомірною та скасування постанови,
12.02.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області відділ примусового виконання рішень. Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 21.01.2020 № 61005595 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Ухвалою від 14.02.2020 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2102 грн.; копій позовної заяви та доданих до неї документів для надіслання відповідачу. Копія ухвали вручена позивачу 28.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
06.03.2020 на адресу суду Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало лист від 03.03.2020 №1300-0804-7/9611, до якого долучило позовну заяву та копії доданих до неї документів для відповідача та клопотання про звільнення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви. В клопотанні заявник зазначає, що документ про сплату судового збору не може бути поданий у зв'язку з недостатністю коштів на фінансування витрат на сплату судового збору. Вказує, що Бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №22, не передбачено коштів на оплату судового збору. У випадку відмови в задоволенні цього клопотання щодо звільнення від сплати судового збору заявник просить надати новий строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя керується таким:
статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон №3674-VI, ані КАС України не передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на складне фінансове становище управління, недостатністю коштів на фінансування витрат на сплату судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір.
Суддя враховує те, що до 14.12.2017 включно Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Починаючи з 15.12.2017 Пенсійний фонд України та його органи виключені із встановленого Законом переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору. Запровадження таких законодавчих змін мало на меті застосування єдиного підходу щодо всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, фондів соціального страхування, про що зазначено у висновку Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Тому суддя вважає клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи клопотання позивача про надання йому нового строку для сплати судового збору суд продовжує строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви до 25.03.2020.
Керуючись ст.ст. 121, 243, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити до 25.03.2020 включно встановлений ухвалою від 14.02.2020 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали від 14.02.2020 у встановлений цією ухвалою строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Москаль Р.М.