01.12.06р.
Справа № 6/71
За позовом Закритого акціонерного товариства "Золота Ера", Дніпропетровська область,Криворізький район, с.Новопілля
до П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м.П'ятихатки Третя особа-1 на боці відповідача, без самостійних вимог Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція, Дніпропетровська область, місто Жовті Води
Третя особа-2 на боці відповідача, без самостійних вимог Відділ земельних ресурсів П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Дніпропетровьска область, м.П'ятихатки
Третя особа-3 на боці відповідача, без самостійних вимог Івашинівська сільська рада П'ятихатського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с.Івашинівка
про зміну умов договору оренди земельної ділянки
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача Куянов Ю.Ю., Шевченко В.А., Єдаменко С.В. довіреність від 12.09.2005р.
Від відповідача не з"явився
Від 3-ї особи-1 Бондаренко Є.В. довіреність від 18.05.2006р.
Від 3-ї особи-2 не з"явився
Від 3-ї особи-3 не з"явився
Розглядається позовна заява Закритого акціонерного товариства “Золота Ера», Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Новопілля -далі по тексту -Позивача до П'ятихатської районної державної адміністрації, Дніпропетровська область, м.П'ятихатки -далі по тексту -відповідача за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: П'ятихатський районний відділ земельних ресурсів м. П'ятихатки та Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Івашинівська сільська рада с. Івашинівка про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.01.2003 р., посвідчений приватним нотаріусом П'ятихатського районного нотаріального округу Морозюк Г.М., за реєстром № 44, пункт 1.1. викласти договору викласти в наступній редакції: «1.1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку згідно розпорядження голови П'ятихатської райдержадміністрації від 29.07.2002 року №329/12-Р, загальною площею 616,6 га, у тому числі 463,0 га ріллі, 27,6 га багаторічних насаджень, 106 га земель, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва, 20 га господарських шляхів, що знаходяться на території Івашинівської сільської ради, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, згідно з планом землекористування, що додається.» Позивач також просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок орендної плати за земельну ділянку, передану в оренду згідно договору від 13.01.2003 р. за реєстром № 44, у зв'язку зі зменшенням її розміру.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.01.2003 р. між ним і відповідачем укладено вказаний договір оренди земельної ділянки, за яким позивачу виділено земельну ділянку загальною площею 1156,0 га, у тому числі 463,0 га ріллі, 567 га багаторічних насаджень, 106 га земель, що знаходяться в стадії меліоративного будівництва, 20 га господарських шляхів, розташовану на території Івашинівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. У зв'язку з відчуженням та списанням багаторічних насаджень, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, позивач звернувся до відповідача із заявою про відмову від відповідної частини земельної ділянки площею 539,4 га, але позивач у її задоволенні відмовив. У зв'язку із цим позивач вважає, що договір оренди підлягає зміні в судовому порядку. Оскільки базою для нарахування орендної плати є розмір орендованої земельної ділянки, на думку позивача, перерахунку підлягає також орендна плата.
Відповідач проти позову заперечує, вказує, що позивач не дотримав вимог ст. 188 Господарського кодексу України і не звертався до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни в договір оренди, а безпосередньо звернувся до господарського суду. Крім того, на думку відповідача договір оренди від 13.01.2003 р. є недійсним на підставі до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР 1963 р., статей 203, 215 Цивільного кодексу України 2003 року як такий, що не відповідає вимогам закону. Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» підписувати договори від імені відповідача має право голова П'ятихатської райдержадміністрації, а в разі його відсутності -перший заступник голови райдержадміністрації. Натомість спірний договір оренди від імені відповідача підписала, як зазначено в договорі, виконуюча обов'язки голови райдержадміністрації Ґалаґан Р.Г., яка станом на 13.01.2003 року не мала ніяких законних підстав для його підписання від імені відповідача, оскільки була звільнена з посади першого заступника голови П'ятихатської райдержадміністрації відповідно до розпорядження голови від 04.11.2002 № 95/2-к. Крім того, відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) укладений договір оренди підлягає державній реєстрації, що стосовно спірного договору здійснено не було.
У подальшому відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом та заявою про зміну позовних вимог до позивача, у якому просив суд припинити право користування земельною ділянкою в розмірі 1116 га наданої в користування позивачу відповідно до договору оренди від 13.01.2003 року. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003 року укладений між позивачем та відповідачем. Зобов'язати позивача повернути відповідачу земельні ділянки передані в оренду відповідно до договору від 13.01.2003 року по акту прийому-передачі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати пов'язані зі сплатою державного мита в сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Свої вимоги за зустрічним позовом відповідач обґрунтував тим, що відповідно до спірного договору передав позивачу в оренду земельну ділянку на підставі розпорядження голови П'ятихатської райдержадміністрації від 29.07.2002 року за № 329/1-р, загальною площею 1156,0 та, у тому числі 463, 0 га ріллі, 567 га багаторічних насаджень, 106 та земель, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва, 20 га господарських шляхів, що знаходяться на території Івашинівської сільської ради, П'ятихатського району, Дніпропетровської області. Договір укладено терміном на 5 років, починаючи з дати його реєстрації в П'ятихатському відділі земельних ресурсів. Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 13.01.2003 року засвідчено гербовою печаткою та підписом голови Івашинівської сільської ради 15.08.2002 року, а відповідно до даних наданих Жовтоводським міським відділом ДП «Центром державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» цей договір зареєстровано П'ятихатським відділом земельних ресурсів у книзі державної реєстрації договорів оренди 16.08.2002 р. за № 1.
Відповідно до п. 2.3 умов спірного договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) повинен був сплачувати щомісяця на розрахунковий рахунок Івашинівської сільської ради орендну плату в розмірі 6316,6 грн., загальною сумою 75799,2 на рік. Але позивач (відповідач за зустрічним позовом) систематично порушує умови договору в частині сплати орендної плати за користування земельними ділянками. Так, станом на 12.09.2006 року позивач (відповідач за зустрічним позовом) сплатив орендну плату за землю в: 2003 році -8 000,00 грн., в 2004 році -0,00 грн., в 2005році -З 450,15 грн. У зв'язку із цим, у ЗАТ «Золота Ера» виникла заборгованість по сплаті орендної плати розміром 286 640,16. грн., з яких 280 962,50 грн. -недоїмка, 5 677,66 грн. - пеня. Зазначена сума заборгованості по сплаті орендної плати є узгодженою і визнаною позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), оскільки він самостійно надавало до Жовтоводської ОДПІ податкові декларації в яких самостійно обчислював суми орендної плати за 2005 -2006 роки. Крім того, у 2005 році позивач (відповідач за зустрічним позовом) звертався до ДПА у Дніпропетровській області із заявою про надання йому відстрочки по сплаті заборгованості в розмірі 180 807,00 грн. (яка виникла за період дії договору оренди до квітня 2005 року), що також є підтвердженням того, що він визнав указану суму заборгованості.
Згідно до пункту 3 спірного договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язувався своєчасно вносити орендну плату у відповідності з пунктом 2.3 договору. Відповідно до розділу 4 цього договору підставою для розірвання договору є, зокрема, вимога однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. Сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої сторони в цьому іншу сторону не пізніше ніж за 2 місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються в судовому порядку.
У зв'язку з наведеним вище 03.10.2005 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) направив позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) претензію (вих. № 990) з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за землю, яка залишилася без відповіді, а 30.12.2005 року направив лист (вих. № 1352) з попередженням про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.01.2003 року. Відповіді на зазначений лист позивач (відповідач за зустрічним позовом) не надав, але звернувся до господарського суду з позовною заявою про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, що про його заперечує проти розірвання договору.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) проти зустрічного позову заперечує, вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно умов спірного договору сторони домовились, що його дострокове розірвання можливе за умов попередження іншої сторони не пізніше ніж за два місяці. Відповідач (позивач) за зустрічним позовом цю вимогу не виконав, попередження не надіслав. Претензію, на яку він послався у своїй позовній заяві позивач (відповідач за зустрічним позовом) не одержував. Доказів її вручення уповноваженому представнику позивача (відповідача за зустрічним позовом) не надано. Лист про розірвання договору № 1352 не може розглядатись як попередження про розірвання договору, оскільки в ньому нема посилання на договір оренди землі від 13.01.2006 р. за реєстром № 44, а ведеться мова про інші договори. Позивач (відповідач за зустрічним позовом), на його думку, не має заборгованості зі сплати орендної плати, оскільки згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» орендна плата за земельну ділянку є різновидом плати за землю, а відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» платники фіксованого сільськогосподарського податку звільняються від плати за землю. Оскільки позивач (відповідач за зустрічним позовом) був платником фіксованого сільськогосподарського податку, він звільнений від сплати плати за землю в тому числі і орендної плати. За таких умов заборгованість по платі за земельну ділянку відсутня. Вимога про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі є безпідставною оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) не передавав указану земельну ділянку ЗАТ «Золота Ера» за актом приймання-передачі.
Третя особа -1 не підтримує позовних вимог позивача, підтримує зустрічний позов. Уважає, що оскільки за позивачем утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди в сумі 286 640,16. грн., з яких 280 962,50 грн. -недоїмка, 5 677,66 грн. -пеня, договір оренди підлягає розірванню, а право позивача на користування земельною ділянкою -припиненню.
Третя особа -2 не підтримує позовних вимог позивача, підтримує зустрічний позов. У своїх поясненнях указує, що оцінка переданої в оренду позивачу земельної ділянки не проводилась, а використовувалася оцінка, затверджена районною радою для радгоспу «Зелений Яр». Причини істотної різниці в оцінці земельної ділянки, переданої в оренду позивачу, з розташованими поряд ділянками, третій особі -2 не відомі.
Третя особа -3 в судове засідання не з'явилась, просила суд вирішити справу без її участі, у своїх поясненнях підтвердила факт реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки.
24.03.2006 р. на підставі письмового клопотання відповідача у відповідності з вимогами ст.. 27 Господарського процесуального кодексу України до справи була залучена у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція, Дніпропетровська область, м. Жовті Води і слухання справи було призначено на 06.04.2006 р.
06.04.2006 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.04.2006 р., та до 27.04.2006 р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.
27.04.2006 р., у відповідності з вимогами ст. ст.4-4 Господарського процесуального кодексу України, відповідач звернувся до суду з письмовим клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке судом було задоволено.
27.04.2006 р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України сторони звернулись до суду з письмовим клопотанням про продовження розгляду справи до 30.07.2006 р.
27.04.2006 р. за клопотанням сторін у відповідності з вимогами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до справи були залучені у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: П'ятихатський районний відділ земельних ресурсів м. П'ятихатки та Івашинівська сільська рада с. Івашинівка П'ятихатського району і слухання справи було відкладено на 25.05.2006 р. та 25.05.2006 р. оголошено перерву до 15.06.2006 р.
15.06.2006 р. на підставі ст.41 Господарського процесуального кодексу України було призначено експертизу і згідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було зупинено, яке 07.07.2006 р. було поновлено і призначено слуханням на 25.07.2006 р. Крім цього, за письмовим клопотанням сторін на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було продовжено до 30.12.2006 р.
25.07.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 29.08.2006 р. з тих підстав, що відповідач у судове засідання не з'явився та звернувся до суду з клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.
29.08.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.09.2006 р., до 26.10.2006 р., до 03.11.2006 р., до 24.11.2006 р. та до 01.12.2006 р.
01.12.2006 р. на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено рішення суду.
Вивчивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду та заслухавши представників сторін, третіх осіб, заслухавши в судовому засідання пояснення повноважного представника державного підприємства «Дніпро-петровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», господарський суд -
Розпорядженням голови П'ятихатської райдержадміністрації від 29.07.2002 р. за № 329/1-р, вирішено надати в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 1156,0 та, у тому числі 463, 0 га ріллі, 567 га багаторічних насаджень, 106 та земель, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва, 20 га господарських шляхів, що знаходяться на території Івашинівської сільської ради, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.
На виконання цього розпорядження сторони підписали договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003 р., який був посвідчений приватним нотаріусом П'ятихатського районного нотаріального округу 13.01.2006 р. Морозюк Г.М. за реєстром № 44. У той же час сам договір містить дату підписання: «13.08.2002 року» і застережене нотаріусом виправлення на «13.01.2003 року». Як пояснив позивач про це виправлення він дізнався восени 2005 року, коли воно й було внесене до його примірника договору. Відповідач також зазначив, що йому стало відомо про таке виправлення в 2005 році через спір з позивачем. До цього часу такого виправлення на його примірнику не було, у зв'язку з чим, позивач приступив до фактичного використання земельної ділянки, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.
У 2005 році в зв'язку з відчуженням та списанням багаторічних насаджень, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, ЗАТ «Золота Ера» звернулась до відповідача із заявою про відмову від відповідної частини земельної ділянки площею 539,4 га., що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.
Клопотання позивача було розглянуте земельною комісією П'ятихатської районної державної адміністрації й відхилене в зв'язку з тим, що до клопотання не доданий план земельної ділянки, яку позивач просить вилучити, а також позивачем не додержано вимог щодо зменшення його статутного фонду, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.
Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про внесення змін до договору. При цьому зміни до договору, які зазначені в позовній заяві, відповідачу не надсилались, ним не розглядались, що підтверджується поясненнями сторін.
Одночасно 03.10.2005 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) направив позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) претензію (вих. № 990) з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за землю, якою роз'ясняв можливі наслідки несплати. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) факт одержання претензії заперечує. З наданого до господарського суду повідомлення про вручення не можна встановити, який саме документ надсилався і ким він був одержаний. Підпис на повідомленні про вручення відсутній, а вказане на ньому прізвище належить особі, яка за поясненнями позивача (відповідача за зустрічним позовом) не належить його співробітнику.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року його положення застосовуються до прав і обов'язків, які продовжують існувати на момент набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Господарський суд приходить до висновку, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) не довів факт надіслання позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) претензії від 03.10.2005 року вих. № 990.
30.12.2005 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) направив позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) лист вих. № 1352 з попередженням про розірвання договору оренди земельної ділянки. При цьому в листі зазначено різні дати договорів, які відповідач має намір розірвати, жодна з яких не є датою укладання спірного договору, що не може прийматись судом як належний доказ.
Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про розірвання спірного договору.
Господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди від 13.01.2003 року та перерахунок розмірів орендної плати за ним, і про його розірвання та припинення прав на користування земельною ділянкою на підставі цього договору, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Під час розгляду спору до господарського суду надано декілька примірників спірного договору, які не співпадають між собою за датою його складання, за змістом договору та таке інше.
Так у примірниках відповідача та нотаріуса в пункті 2.3. зазначено: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі до 15 числа наступного місяця в розмірі: 6316,6 гривень за 1 156, 0 га на місяць, загальною сумою 75 799, 2 гривень на рік.» У той же час примірник позивача містить іншу редакцію цього пункту: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі: 6316,6 гривень за 1 156, 0 га на місяць, загальною сумою 75 799, 2 гривень на рік.» Таким чином, не можна визначити строк сплати орендної плати, погоджений сторонами. У той же час згідно п. 3) ч. 2 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на 13.01.2003 року термін сплати орендної плати був віднесений до істотних умов.
Примірник договору нотаріуса містить посвідчувальний напис про те, що було перевірено повноваження представників сторін договору, у той час як інші примірники договору такого напису не мають.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на 13.01.2003 р. невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Згідно п. 1.1. спірного договору «Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку згідно розпорядження голови П'ятихатської райдержадміністрації від 29.07.2002 року №329/12-Р, загальною площею 1156,0 та, у тому числі 463, 0 га ріллі, 567 га багаторічних насаджень, 106 та земель, які знаходяться в стадії меліоративного будівництва, 20 га господарських шляхів, що знаходяться на території Івашинівської сільської ради, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, згідно з планом землекористування, що додається.»
Наданий до суду примірник позивача не містить плану (схему) земельної ділянки, переданої в оренду за спірним договором. Примірники відповідача, органу земельних ресурсів та копія примірника приватного нотаріуса, який посвідчував договір, містять прикріплену схему, яка не містить посилань на те, що вона є додатком до договору оренди від 13.01.2003 року або стосується земельної ділянки переданої в оренду ЗАТ «Золота Ера». Натомість у вказаній схема зазначено, що нею визначено землі радгоспу «Зелений Яр», який до спірного договору жодного відношення не має.
У ході розгляду спору господарським судом у сторін виникли розбіжності щодо визначення на плані земель, переданих в оренду за спірним договором. Відповідач також мотивує відмову в задоволенні вимог позивача про вилучити частини земельної ділянки тим, що ним було не правильно визначено межі такої ділянки.
Суд приходить до висновку, що на підставі спірного договору не можливо визначити, які саме землі передавались в оренду.
Не можна визначити й те, яка саме ділянка була фактично передана позивачу в користування, оскільки сторони не змогли надати господарському суду акт приймання-передачі. Факт підписання такого акту в суді не доведений, оспорюється представниками позивача. З цих мотивів не можливо встановити з якого саме часу земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача, в яких межах, і в якому стані вона була йому передана.
Відповідно ст. 201 Земельного кодексу України передбачено проведення грошової оцінки землі. На момент укладання спірного договору з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу земельної ділянки та права оренди, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів використовувалась Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасова), затверджена постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 з наступними змінами і доповненнями. У той же час сторони не змогли надати висновок про грошову оцінку земельної ділянки, переданої в оренду. У судовому засідання представники сторін і третьої особи-2 пояснили, що така оцінка не проводилась, при укладанні договору використовувалась оцінка, затверджена районною радою в 1995 році для радгоспу «Зелений Яр». Вартість землі на час підписання договору є невизначеною.
У ході розгляду спору позивачем було замовлено й проведено в державному підприємстві «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» оцінку земель, які за наявними даними могли передаватись в оренду за спірним договором. За результатами проведеної оцінки вартість земель на час підписання договору була визначена у розмірі 5 363 762-00 грн. У той же час у оспорюваному договорі вартість орендованої землі зазначена в сумі 27 755 055,01грн. Причини такої великої розбіжності, майже в 5,18 рази сторони й третя особа-2 господарському суду пояснити не змогли.
При цьому господарський суд ураховує, що розмір орендної плати за договором є договірним, але він визначається з урахуванням вартості земельної ділянки.
Не можна з'ясувати й повноваження представника відповідача на укладання спірного договору. Так відповідно до наданих до господарського суду примірників договору від імені відповідача його підписала виконувач обов'язків голови П'ятихатської районної державної адміністрації Галаган Г.Р. Як зазначив відповідач, Галаган Р.Г. була звільнена з посади першого заступника голови П'ятихатської райдержадміністрації відповідно до розпорядження голови від 04.11.2002 № 95/2-к і не могла виконувати обов'язки голови районної державної адміністрації 13.01.2003 року. У той же час Указом Президента України «Про персональну відповідальність керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади» від 13.11.2002 року звільнено з посади голови П'ятихатської районної державної адміністрації Чуба В.Т. (п.1). Розпорядженням Президента України від 15.01.2003 року № 6/2003-рп на цю посаду призначено Петрушка В.Я. Таким чином, у період з 14.11.2002 року по 14.01.2003 року посада голови П'ятихатської районної державної адміністрації була вакантною. Доказів того, хто виконував обов'язки голови адміністрації в цей час, і чи не могла бути це Галаган Р.Г. відповідач не надав. Одночасно суд не може прийняти до уваги посвідчувальний напис нотаріуса на спірному договорі про те, що повноваження виконувача обов'язки голови П'ятихатської районної державної адміністрації Галаган Р.Г. перевірені, оскільки цей напис також містить посилання на зміни до Закону «Про місцеві державні адміністрації» прийняті в 2004 році, що свідчить про більш пізній час виконання цього напису.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на 13.01.2003 року договір оренди набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами й державної реєстрації. Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на 13.01.2003 року укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один примірник договору зберігається в органі, який здійснив реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073. Відповідно до п. 2 цього Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Наданий до господарського суду договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003 року містить напис про його державну реєстрацію в Івашинівській сільській раді, скріплений підписом її голови та гербовою печаткою ради. У той же час датою реєстрації зазначене 15.08.2002 року. За вимогами Закону України «Про оренду землі» та Порядку державної реєстрації договорів оренди землі зареєстровані можуть бути лише укладені договори оренди землі. Оскільки спірний договір був підписаний сторонами та засвідчений нотаріусом 13.01.2003 року, а його державну реєстрацію проведено 15.08.2002 року, тобто до підписання договору, факт такої реєстрації не може мати правового значення. Крім того, не можливо точно встановити, коли саме така реєстрація була проведена: на примірниках договору зазначено дату -15.08.2002 року, а в наданій до господарського суду книзі державної реєстрації договорів оренди землі зазначена інша дата реєстрації -16.08.2002 року.
Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, чинного на момент підписання спірного договору договір уважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
Суд приходить до висновку про неукладеність договору оренди від 13.01.2003 року, оскільки з наданих до суду примірників цього документу та за обставинами справи неможливо встановити дійсне волевиявлення сторін, визначити умови, на яких вони уклали договір та з'ясувати, яку саме ділянку було передано в оренду за цим договором. Крім того, державна реєстрація договору була проведена до його підписання, що позбавляє договір офіційного визнання як того вимагає Закон України «Про оренду землі».
При таких обставинах позовні вимоги позивача про внесення змін у договір не підлягають задоволенню. Зміні, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, підлягають лише укладені договори. Договір від 13.01.2003 року є не укладеним, правових наслідків не породжує, права і обов'язків сторін не регулює і, відповідно, не може бути зміненим.
Не можуть бути задоволені і вимоги про перерахунок розміру орендної плати у зв'язку зі зміною розміру орендованої земельної ділянки. Оскільки передумовою нарахування орендної плати є наявність між сторонами договірних відносин, а за відсутністю договору, укладеного у відповідності з чинним законодавством України, підстави для її нарахування чи перерахування відсутні. Питання про розмір заборгованості з внесення плати за землю за час фактичного користування нею є предметом спору у іншій справі і підлягають з'ясуванню у вказаній справі, оскільки відповідні відносини між сторонами носять позадоговірний характер.
Не підлягає задоволенню й зустрічний позов.
Під розірванням договору розуміється припинення його дії на майбутнє. Так згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У той же час договір оренди земельної ділянки від 13.01.2003 року є неукладеним, жодні права та обов'язки сторін у зв'язку з підписанням і нотаріальним посвідченням цього договору не виникали, і, відповідно вони не можуть бути припинені. За таких умов розірвати договір чи припинити право користування земельної ділянки на його підставі неможливо.
Не можуть бути задоволені і вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку за договором від 13.01.2003 року оскільки договір є неукладеним, а відповідачем (позивачем за зустрічними позовом) вимоги про повернення ділянки обумовлюються саме наявністю договору, і саме договором визначається, яка саме ділянка підлягає поверненню. Крім того, відсутні докази передачі вказаної земельної ділянки відповідачем позивачу. У той же час, якщо права відповідача порушуються безпідставним використанням земельної ділянки особою, яка не має на це права, відповідач не позбавлений звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні його власністю у встановленому порядку.
Оскільки недійсним може бути визнаний лише укладений договір, доводи відповідача про необхідність визнання договору від 13.01.2003 року також не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати в справі підлягають віднесенню на позивача. При таких обставинах витрати сторін при подачі позовної заяви і зустрічної позовної заяви покладаються на відповідні сторони.
Керуючись ст.ст. 13. 14, 16, 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 06.10.1998 року за наступними змінами і доповненнями, ст.153 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
О.О. Коваленко
Рішення підписано - 06.12.2006 р.