Справа № 752/1277/20
Провадження №: 3/752/1558/20
04 березня 2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дідик М.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
26.12.2019 року о 12 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , в м. Києві по вул. Саперно-Слобідській 78, керував автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо порушення ним ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що його зупинили працівники поліції за нібито перевищення швидкості руху. Запідозрили в нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні. Відмовився проходити огляд в лікарні, оскільки, поліцейські всіх везуть за адресою вул. П. Запорожця, я як йому відомо, всі хто там проходять огляд на стан сп'яніння, у всіх позитивний результат. В зв'язку з чим пройшов огляд самостійно. В підтвердження своїх пояснень надав суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 439 від 26.12.2019 року.
Суд не враховує та не бере до уваги як доказ висновок лікаря, оскільки ОСОБА_1 згідно протоколу, порушив вимоги п. 2.5 ПДР України - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, що сам підтвердив у своїх поясненнях, а не п. 2.9а) ПДР України - керування ТЗ в стані сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В сукупності вина ОСОБА_1 підтверджується відомостями, відміченими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 300853, від 26.12.2019 року, схемою ДТП та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Дідик М.В.