Справа № 715/1912/19
Провадження № 1-кп/715/9/20
06.03.2020 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
16 червня 2019 року близько 11 годин 00 хвилин, в ясну погоду без опадів, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21074», номерний знак НОМЕР_1 , рухався заднім ходом узбіччям по вул. Центральній в населеному пункті с. Тереблече Глибоцького р-ну. Під час здійснення маневру руху заднім ходом для здійснення розвороту автомобілем, видимість при чому не була обмеженою, водій ОСОБА_4 , не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявив самовпевненість у своїх діях і не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху на всій протяжності зазначеного маневру, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка рухалась по узбіччі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 459 від 09.08.2019 року спричинено тілесні ушкодження, а саме: синці на передній поверхні китиці правої руки; в ділянці внутрішньо-верхнього квадранту правої молочної залози; в лівій підключичній ділянці із переходом у ліву надключичну та ділянку верхнього плечового поясу; на передній поверхні лівого колінного згину у кількості 2-х; в проекції тіла правої клубової кісти; на передній поверхні правого колінного згину; циркулярно довкола правої гомілкової ділянки у всіх третинах із переходом на праву стегнову ділянку у нижній третині у кількості 28-и; у поперековій ділянці зліва. Садна: у кількості 8-ми на задній поверхні грудної клітки зліва, у проекції 8-11 ребер по лопатковій лінії. Переломи 2-12 ребер зліва від передньо-підпахвинної до лопаткової лінії (прямі), із розривом пристінкової плеври на рівні 3-12 ребер; лівої ключиці; акраміона лівої лопатки. Розриви: на лівій бічній стінці перикарду у проекції перелому 3-го ребра; огинальної гілки лівої коронарної артерії; розрив вісцеральної плеври та перенхіми нижньої долі лівої легені. Крововиливи в товщу м'яких тканин довкола вищеописаних зламів та ушкодження внутрішніх органів.
Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, мають ознаку тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «Небезпека для життя» та перебувають у прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1 та 10.9 встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:
-п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3.б Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-п. 10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав частково та пояснив суду що вранці 16.06.2019 року, повернувшись з лісу, вирішив перед відвідуванням церкви заїхати в магазин та придбати цигарки. Близько 11 години 00 хвилин в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області він, рухаючись на своєму автомобілі марки «ВАЗ 21074» заднім ходом, допустив наїзд на ОСОБА_7 , яка йшла по узбіччі. Одразу після наїзду вона знаходилась нижньою частиною тіла під автомобілем між передніми та задніми колесами, а тому він витягнув її, допоміг підвестись та провів до салону автомобіля - на заднє сидіння. При цьому будь хто з сторонніх осіб йому не допомагав. В подальшому він відвіз потерпілу до Тереблеченської амбулаторії, де спільно з ОСОБА_8 допомогли дістатись ОСОБА_7 до приміщення амбулаторії, в якому останню прийняла фельдшер ОСОБА_9 . Після цього він ще якийсь час перебував в Тереблеченській амбулаторії, а згодом поїхав додому, де у зв'язку з психологічними переживаннями та стресом випив близько 350 мл горілки з відкоркованої пляшки, що знаходилась в холодильнику та ліг спати. Через якийсь час до нього додому прийшли працівники поліції та забрали його до районного відділення поліції. Двері останнім він не відкривав, оскільки не чув, що вони прийшли. В момент вчинення ДТП він в стані алкогольного сп'яніння не перебував. На даний час він щиро шкодує про вчинене та просить суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він є сином загиблої ОСОБА_7 16.06.2019 року йому подзвонили з лікарні та повідомили, що мати потрапила в ДТП. Він приїхав до місцевої амбулаторії, де вже перебував ОСОБА_4 . В ході розмови з останнім будь яких ознак стану алкогольного сп'яніння у нього він не помітив. Ліки оплачував ОСОБА_4 , мати, яка прожила ще два тижні після ДТП, його не звинувачувала. Претензій до ОСОБА_4 морального та матеріального характеру не має, заподіяна шкода йому відшкодована, просить суд не позбавляти волі останнього.
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона працює фельдшером в Тереблеченській амбулаторії. 16.06.2019 року близько 11 години вона йшла до магазину та почула крики. На місці, звідки лунав крик, вона побачила жінку під огорожею, яку заспокоював ОСОБА_4 . В подальшому вона допомогла ОСОБА_4 посадити потерпілу ОСОБА_7 в автомобіль та сама в цей час пішки направилась до амбулаторії для надання допомоги. Під час перебування на місці події біля ОСОБА_4 вона чітко відчувала запах алкоголю від останнього, на що йому й вказала. При цьому у відповідь ОСОБА_4 зазначив, що вживав лише пиво.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що 16.06.2019 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_4 біля місцевої лікарні в с. Тереблече, останній пояснив йому, що рухаючись заднім ходом біля магазину в селі, здійснив наїзд на жінку. Запаху алкоголю від ОСОБА_4 чи інших ознак стану алкогольного сп'яніння він не помітив.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила суду, що вона є дружиною обвинуваченого та безпосереднім свідком ДТП не була. В період часу між 11 годиною та 12 годиною чоловік повернувся додому та розповів про обставини ДТП. Він був в стресовому стані, підійшов до холодильника, взяв недопиту пляшку горілки та випив її, після чого ліг спати. Вона пішла до потерпілої, щоб дати гроші на лікування, при цьому потерпіла ОСОБА_7 сказала їй, що її змусили сказати, що ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп'яніння. Витрати за лікування та проведення поховання ОСОБА_7 вони з чоловіком взяли на себе.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працює водієм швидкої допомоги Тереблеченської амбулаторії. В день, коли сталося вищевказане ДТП, він був в амбулаторії та допомагав односельчанину ОСОБА_4 транспортувати потерпілу ОСОБА_7 з автомобіля ВАЗ до приміщення амбулаторії. При цьому при спілкуванні з ОСОБА_4 ознак сп'яніння у останнього не помітив. Пояснити, чому надав на досудовому слідстві абсолютно інші покази щодо перебування ОСОБА_4 в стані сп'яніння, на даний час він не може.
Вина ОСОБА_4 у вчиненому, окрім його показів, показів потерпілого та свідків, підтверджується також зібраними органом досудового розслідування та дослідженими судом в ході розгляду справи письмовими доказами по справі:
-протоколами огляду місця події з доданими до них схемами та фото таблицями, в яких відображені та описані результати огляду місця проживання ОСОБА_4 та місця ДТП (а.с. 28-39);
- лікарським свідоцтвом про смерть №525 та висновком судово-медичного експерта №459, згідно яких смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих в результаті ДТП (а.с.47, 92-97);
- протоколом слідчого експерименту з доданими до нього схемою та фото таблицями, під час якого ОСОБА_4 показав на місці механізм наїзду керованого ним транспортного засобу на потерпілу ОСОБА_7 (а.с. 65-69);
- висновками експерта №270-А від 29.07.2019 року та №257-А від 15.07.2019 року з доданими до них ілюстрованими таблицями, згідно яких встановлено, що несправностей в автомобілі марки «ВАЗ 21074», номерний знак НОМЕР_2 , в рульовому керуванні, гальмівній системі та ходовій частині, які б могли б спричинити ДТП - не виявлено (а.с. 83 - 91);
- висновком експерта №327 - А від 23.08.2019 року, згідно якого невідповідність технічного стану автомобіля марки «ВАЗ 21074», номерний знак НОМЕР_2 , яка полягає у відсутності регулятора тиску в контурі гальмових механізмів коліс задньої підвіски не перебуває в причинному зв'язку з фактом даної ДТП (а.с.109-110);
- результатами теста на вміст алкоголю газоаналізатором «Драгер 6810» №1364, відповідно до якого вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_4 повітрі станом на 14 годину 45 хвилин 16.06.2019 року становитиь 2,4 проміле (а.с. 51);
- висновком №544 Глибоцької ЦРКЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2019 року, складеним о 15 годині 10 хвилин, відповідно до якого ОСОБА_4 на час проведеного огляду, за результатами якого складений цей висновок, перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.52);
- висновком експерта №954 від 10.07.2019 року, згідно якого при судово - токсикологічній експертизі крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в кількості 3,21 проміле (а.с.119);
Аналізуючи всі обставини справи, докази зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у вчиненому обвинуваченим ОСОБА_4 , є склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України, - тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, його пенсійний вік, майновий стан обвинуваченого, часткове визнання ним вини, позитивну характеристику по місцю проживання, те, що останній є раніше не судимою особою, а також відсутність претензій морального та матеріального характеру з боку потерпілого та його думку щодо необхідності призначення покарання обвинуваченому, не пов'язаного з позбавленням волі.
При цьому суд зауважує, що стороною обвинувачення доведено в ході розгляду справи факт перебування водія ОСОБА_4 на момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння, який за своєю суттю є обтяжуючою покарання обставиною, що передбачено п. 13 ч.1 ст. 67 КК України. Зокрема, ступінь такого алкогольного сп'яніння в даному конкретному випадку є значним, а вміст етилового спирту в крові ОСОБА_4 , забір якої здійснювався вже через певний проміжок часу після настання факту ДТП, склав 3,21 проміле, що підтверджено висновком експерта №954 від 10.07.2019 року. В основу своїх висновків щодо наявності стану сп'яніння в ОСОБА_4 на момент вчинення ним наїзду суд ставить безумовні об'єктивно існуючі дані медичного огляду та судово - токсикологічної експертизи крові, чіткі, послідовні, співставні покази свідка ОСОБА_9 , в тому й числі щодо очевидних ознак стану сп'яніння ОСОБА_4 вже безпосередньо на місці події, на противагу яким захист посилається на покази свідка ОСОБА_11 , яка є дружиною обвинуваченого, свідка ОСОБА_10 , який перебуває з обвинуваченим в дружніх стосунках, а також свідка ОСОБА_8 , покази якого прямо суперечать його ж показам, наданим ним на досудовому слідстві, без пояснення при цьому будь яких причин зміни своїх показів. З огляду на характер відносин свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також зміну показів свідком ОСОБА_8 без будь яких пояснюваних суду причин, суд критично ставиться до показів зазначених свідків в частині неперебування ОСОБА_4 в стані сп'яніння в момент ДТП, часу вживання алкоголю ним, а тому відхиляє їх. Досліджуючи зазначене питання, суд вважає за необхідне зазначити також, що покази самого обвинуваченого ОСОБА_4 є нечіткими, позбавленими будь якої деталізації та такими, що суперечать іншим доказам. Так, зокрема, ОСОБА_4 заперечує факт допомоги йому з боку ОСОБА_9 в переміщенні потерпілої на місці події до салону автомобіля та не надає будь яких зрозумілих часових характеристик своїх подальших дій та подій. Крім того, суд ставить під сумнів покази ОСОБА_4 та відхиляє їх в частині вживання ним алкоголю в кількості близько 350 мл після вчинення ДТП, що потягнуло настільки значний ступінь сп'яніння з урахуванням часу сну, який мав місце згідно його ж показів. Зазначене в своїй сукупності дає підстави вважати суду про вчинення ДТП ОСОБА_4 саме в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючою покарання обставиною суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.
При цьому суд не погоджується зі стороною обвинувачення щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_4 таких пом'якшуючих обставин як щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки, на думку суду, наявність таких обставин можливе лише за повного визнання ним вини, в тому й числі щодо обставини перебування ним на час ДТП в стані алкогольного сп'яніння, що в даному конкретному випадку є невід'ємною складовою частиною події злочину, описаного в обвинувальному акті. Разом з тим суд бере до уваги суб'єктивне ставлення ОСОБА_4 до наслідків вчиненого у вигляді загибелі людини, односельчанки, що характеризується щирим жалем з приводу даного факту.
При оцінці ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину суд бере до уваги згадувану вище обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що істотно підвищує рівень суспільної небезпечності вчиненого, а також те, що грубим нехтуванням ПДР ОСОБА_4 спричинив невідворотні наслідки у вигляді загибелі людини.
З огляду на викладене вище, з урахуванням позиції потерпілого, яка, проте, не може бути визначальною в даному конкретному випадку при призначенні покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 є неможливим без ізоляції від суспільства. Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років з позбавленням права керування транспортними засобами або без такого. Враховуючи всі обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України, а також вважає за необхідне призначення додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами. Саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та недопущення вчинення ним аналогічних правопорушень в майбутньому.
В зв'язку з тим, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні, а по справі є судові витрати, суд дійшов висновку стягнути їх з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню з урахуванням положень ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, суд вважає за необхідне зазначити, що такий захід є заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та в жодному випадку не повинен застосовуватися як захід покарання. З огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, його явку на всі судові засідання, не зазначення прокурором про існування будь яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК, та з урахуванням того, що вирок суду першої інстанції є процесуальним рішенням, яке набирає законної сили через 30 днів після його ухвалення, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 на час ухвалення вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Речовий докази - автомобіль марки «ВАЗ 21074», номерний знак НОМЕР_2 , повернути власнику.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 18 копійок.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.