Справа №705/950/20
1-кс/705/264/20
07 березня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань клопотання слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_7 , 2005 р.н., сина ОСОБА_8 , 2007 р.н., раніше не судимого, 30.10.2019 року до Уманського міськрайонного суду відносно нього направлено кримінальне провадження № 12019250250001137, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, рішення суду по суті справи станом на 07.03.2020 відсутнє, -
Слідчий СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке мотивує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2020 року близько 12 год. 40 хв. гр. ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні приймального відділення Уманської центральної районної лікарні по вул. Київській, 50, с. Родниківка, Уманського району, Черкаської області, куди був доставлений працівниками Уманського районного відділення поліції, у зв'язку з вчиненням порушення громадського порядку в с. Степківка, Уманського району, Черкаської області, достовірно знаючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу у форменому одязі, який виконує свої службові обов'язки будучи в добовому наряді, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, діючи умисно та цілеспрямовано, завдав головою один удар в обличчя поліцейському СРПП №2 Уманського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виконував службові обов'язки по забезпеченню медичного освідування на стан сп'яніння гр. ОСОБА_4 , чим спричинив йому згідно довідки приймального відділення Уманської районної лікарні тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин обличчя справа.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та обрання йому міри запобіжного заходу в виді тримання під вартою, оскільки не визнає вину в інкримінованій йому підозрі. Не заперечував, що ударив поліцейського, але це було не навмисно, а з необережності. З приводу негативної характеристики зазначає, що довідка-характеристика надавалася сільським головою, з яким вони перебувають у неприязних стосунках. Просить суд обрати йому міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання відносно його підозрюваного міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає підозру необґрунтованою та безпідставною. Просить суд при вирішенні вказаного питання також взяти до уваги стан здоров'я його підзахисного ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ групи, тому обрати відносно останнього міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічну пору доби з 22.00 години до 07 години ранку наступного дня.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного
В Уманському СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, що внесене 06.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250250000291, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
06.03.2020 року о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
07.03.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, та під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
В статті 178 КПК України вказано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України підтверджується такими доказами, зібраними у кримінальному провадженні: заявою потерпілого ОСОБА_9 від 06.03.2020 року; показаннями потерпілого ОСОБА_9 від 06.03.2020 року; показаннями свідків ОСОБА_10 від 06.03.2020 року, ОСОБА_11 від 06.03.2020 року, ОСОБА_12 від 06.03.2020 року; довідкою з Уманської ЦРЛ про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 ; копією розстановки нарядів від 06.03.2020 року, копією службового посвідчення ОСОБА_9 .
Разом з тим, суд бере до уваги особу підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи стан його здоров'я, а саме той факт, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи загального захворювання, а тому вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічну пору доби, надавши йому можливість заробляти на життя, а також на життя своїх неповнолітніх дітей, на утримання яких ним сплачуються аліменти, своєю працею та обмежити домашній арешт нічним часом.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин клопотання слідчого необхідно задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби, строком на два місяці, за місцем його проживання, заборонивши ОСОБА_4 залишати місце фактичного проживання, з 21.00 години до 07.00 години щодоби, а крім того поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких доведена прокурором та випливає із особи підозрюваного.
Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, наявних доказів вчиненого правопорушення, особи підозрюваного, на цей час інший більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт у нічну пору доби до ОСОБА_4 не може бути застосовано.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, строком на 2 місяці, без застосування електронних засобів контролю, звільнивши його з-під варти із зали суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, який проводить розслідування цього кримінального провадження, або судді, у якого на розгляді перебуває провадження за кожним усним чи письмовим викликом для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; у період з 21.00 години до 07.00 години не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1