Справа №705/2988/15-к
1-кп/705/20/20
07 березня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
У провадженні Уманського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено в розшук через неодноразову неявку до суду на виклики та неможливістю виконання примусового приводу, судове провадження у кримінальному провадженні було зупинене до розшуку обвинуваченого.
У зв'язку із затриманням обвинуваченого ОСОБА_4 05.03.2020 року, згідно протоколу затримання старшого о/у СКП Уманського РВП на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2017 року, провадження у справі було відновлено та призначено судовий розгляд.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній тривалий час ухилявся від слідства та суду, відносно нього було заведено розшукову справу, оголошено у міжнародний розшук з метою екстрадиції в Україну, він схильний до вчинення нових злочинів, а тому з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки відносно нього слід застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд застосувати відносно нього міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив про те, що 2 роки відбував покарання за вчинення злочину у Російській Федерації, звільнився у 2017 року і повернувся до України. Про наявність вказаного кримінального провадження йому було відомо, але не знав, що він перебуває у розшуку.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та просив суд обрати відносно ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника та вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно зі ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися відорганів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог ст. 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка, відповідно до вимог частини 1 стаииі 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. При цьому ОСОБА_4 був раніше судимий, ухилявся від суду, що вказує на ризик продовження ним злочинної діяльності. Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 20.11.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід в виді тримання під вартою та визначено доставити останнього не пізніше як через 48 годин з часу його затримання до місця розгляду кримінального провадження.
Окрім того ризик, що полягає у переховуванні від органів досудового розслідування та суду також доведений належним чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судові засідання з розгляду кримінального провадження не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, більше двох років перебував у розшуку, змінив своє фактичне місце проживання, про що не повідомив суд та органи досудового розслідування.
Також, ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працює, у зв'язку з чим обвинувачений може переховуватись від слідства та суду.
Медичних висновків що містять докази, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань суду не надано.
При цьому, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, суд на цьому етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи недоведеність на цей момент того, що злочини, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, спричинив загибель людини чи раніше йому обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімуму на працездатну особу становить 2102 гривні.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає 20 прожитковим мінімумам працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також суд вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на обвинуваченого відповідні обов'язки щодо прибуття на виклики до слідчого, прокурора, суду, можливості залишення місця проживання, повідомлення про зміну місця проживання слідчого, прокурора чи суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задоволити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в виді тримання під вартою строком на 60 днів в Черкаському слідчому ізоляторі № 30, з моменту затримання, а саме з 05 березня 2020 року до 03 травня 2020 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 42040 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: 1) прибувати до суду із встановленою ним періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінально провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов'язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 03 травня 2020 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на рахунок з такими реквізитами: Отримувач ТУ ДСА у Черкаській області, Код 26261092, р/р 37312075003652, Банк одержувача ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, Призначення платежу: Прізвище, ім'я, по-батькові, номер справи, кошти застави, згідно ухвали суду (назва суду).
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, начальнику ІТТ № 2 ГУ НП в Черкаській області, начальнику слідчого ізолятора, до відому та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1