іменем України
02 березня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1486/19
Головуючий у першій інстанції - Пархоменко П. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/340/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.,
із секретарем судового засідання - Шапко В.М.
Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Відповідач - ОСОБА_3
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди внаслідок скоєння злочину,
місце ухвалення судового рішення - м. Бахмач Чернігівської області
дата складання повного тексту судового рішення - 11 грудня 2019 року
У липні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок відповідача матеріальний збиток, витрачений на медичну консультацію МРТ в сумі 740 грн. 00 коп.; відшкодувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рахунок відповідача ОСОБА_3 витрати, пов'язані з правовою допомогою адвоката, солідарно, в кримінальному та цивільному судочинстві у розмірі 5900 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 моральний збиток у розмірі 20000 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 моральний збиток у розмірі 15000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України.
У вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані потерпілими.
У зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні в Бахмацькій ЦРЛ з 2 серпня 2018 року по 20 серпня 2018 року та проходила медичне обстеження в Конотопському медичному центрі «Діамаг плюс», внаслідок чого зазнала матеріальних збитків на суму 740 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
За твердженням позивачів внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину) їм спричинена моральна шкод, яку оцінюють: ОСОБА_1 - у 20000 грн. 00 коп., ОСОБА_2 - у 15000 грн. 00 коп. та яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 .
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 740 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що разом становить 10740 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди внаслідок скоєного злочину відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, внаслідок скоєного злочину відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції не враховано посилання відповідача на судові рішення в аналогічних справах, вважаючи, що наведені справи стосуються інших правовідносин і особисливостей застосування норм права.
На думку апелянта судом першої інстанції не враховано, що конфліктна ситуація була спровокована протиправними діями ОСОБА_1 , яка побила його малолітню доньку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3 , а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2019 року - без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції оскаржується ОСОБА_3 лише в частині розміру стягнутого з нього на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 морального відшкодування, а в іншій частині судове рішення учасниками справи не оскаржується і не заперечується, а відтак не може бути предметом перегляду апеляційним судом.
Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд першої інстанції посилався ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України та виходив з того, що заподіяна шкода настала внаслідок протиправних дій відповідача, за наявності його вини, причинного зявзку між протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками, які були заподіяні позивачам - завдано шкоди здоров'ю та позивачі зазнали втрати майнового і немайнового характеру.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 125 КК України у виді виправних робіт на строк 6 (шість) місяців; за ч. 2 ст. 125 КК України - у виді арешту на строк 2 (два) місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді арешту на строк 2 (два) місяці (а.с. 18-23).
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 19 червня 2019 року вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2019 року скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_3 покарання: за ч. 1 ст. 125 КК України у виді виправних робіт на строк 6 (шість) місяців із відрахуванням із заробітку засудженого 10% в дохід держави; за ч. 2 ст. 125 КК України у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік із відрахуванням із заробітку засудженого 15% в дохід держави. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді виправних робіт на срок 1 (один) рік із відрахуванням із заробітку засудженого 15% в дохід держави. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 11-16).
Судами встановлено, що 01 серпня 2018 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_1 , в ході якої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, наніс не менше двох ударів кулаком в область голови, чим заподіяв останній тілесні ушкодження голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, гематоми нижньої повіки лівого ока та потиличної ділянки голови, що в комплексі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я строком не більше 21 дня.
Судами встановлено, що 01 серпня 2018 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись в АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_4 , в ході якої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, наніс не менше двох ударів кулаком в область голови та руки потерпілої, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді гематоми обличчя в ділянці нижньої щелепи зліва та гематоми лівої кисті, які в комплексі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вищевказані вироки суду набрали законної сили і за приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України є преюдиціальним при розгляді цієї справи.
Відтак, факт скоєння кримінального правопорушення у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та завдання у зв'язку з цим позивачам шкоди є встановленим та не потребує додаткового доказування.
Зазначені обставини сторони не заперечували і не спростовували.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на положення ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, просили суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодуваня враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення урахував кримінальний характер діянь відповідача ОСОБА_3 , характер, тривалість, обсяг та глибину страждань позивачів, ступінь вини відповідача та обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів морального відшкодування внаслідок скоєного кримінального правопорушення, яка настала внаслідок кримінального діяння відповідача, а також із урахуванням ступеня тяжкості та моральних і фізичних страждань потерпілих внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять належних і допустимих документальних доказів, які б безсумнівно підтвердили наявність у відповідача ОСОБА_3 джерел доходів, які б достовірно надавали реальну можливість останньому сплатити потерпілим моральну шкоду у визначеному судом розмірі, загальна сума якої складає 17000 грн. Матеріали справи також не містять належних і допустимих документальних доказів, які б достовірно підтвердили, що стягнуте судом моральне відшкодування не буде для відповідача надмірним тягарем, зважаючи, що у нього є десятирічна донька, про яку він зобов'язаний піклуватись та належним чином утримувати.
Зазначені обставини, які є суттєвими при вирішенні цієї справи, залишились поза увагою суду першої інстанції і їм не було надано належної оцінки, що призвело до помилкового вирішення справи та стягненн
З огляду на сукупність обставин цієї конкретної справи та наявних у справі доказів та, виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості, апеляційний суд приходить до переконання, що розмір стягнення на користь позивачів необхідно зменшити до 5000 грн. на користь ОСОБА_1 та до 4000 грн. - на користь ОСОБА_2 .
Зазначені обставини згідно пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру морального відшкодування кожному з позивачів.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2019 року змінити, зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди з 10000,00 гривень до 5000,00 грн. та зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди з 7000,00 грн. до 4000,00 грн.
В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: