Номер провадження: 22-ц/813/3507/20
Номер справи місцевого суду: 509/920/18
Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
05.03.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року у складі судді Козирського Є.С.
У березні 2018 року Публічне Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24.06.2016 у вигляді процентів за користування коштами в розмірі у сумі 64377,63 грн станом 06.12.2017.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву б/н від 24.06.2016, згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Своїх зобов'язань відповідач не виконував, внаслідок чого станом на 06.12.2017 має заборгованість за кредитом у розмірі 64377,63 грн. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року позов задоволено.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 серпня 2018 року заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасовано.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року в позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій проситьскасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, щовідсутність підпису позичальника на цих Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Взагалі не має обґрунтованих підстав вважати, що існують будь-які інші Умови, ніж ті, що додані позивачем до позовної заяви. Окрім того, відповідно до заяви відповідач зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанка. Відповідач укладання чи не укладання кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, не заперечував проти наявності між сторонами кредитних зобов'язань, зустрічних позовних вимог не заявляв. На думку апелянта, доведеним є факт укладання між позивачем та відповідачем договору, який складається не лише з заяви позичальника, а й також з Умов та Правил надання банківських послуг.
В судове засідання, призначене на 03.03.2020, сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, заяв про відкладення розгляду справи не надали.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 05.03.2020.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти і випискою за період з 01.06.2016 по 17.09.2018 вбачається, що кредит в ромірі 10000 грн збільшувався, проте без зазначення збільшеного розміру.
Як вбачається з Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку на ньому відсутній підпис позичальника.
Відповідно до розрахунку станом на 06.12.2017 р. відповідач має заборгованість - 562238,59 грн, з яких: 375093,56 грн - тіло кредиту; 64377,63 грн - нараховані відсотки; 122767,40 грн - нарахована пеня.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладання договору сторони не досягли домовленостей щодо його істотних умов, що відповідач був обізнаний про умови кредитування, позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку заборгованості.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про унеможливлення задоволення позову про стягнення відсотків за користування коштами, виходячи з наступного.
Вбачається, що відповідачем оспорюється обізнаність про правила та умови кредитування, при цьому доказів про підписання ним Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не має.
Оскільки Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна 55 днів» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.06.2016 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань (такий висновок відповідає позиції ВП ВС у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року).
Предметом вимог є стягнення лише процентів за користування коштами, відтак з огляду на викладені правила вимоги позивача зволенню не підлягають.
Користування кредитним лімітом банку підтверджується випискою з рахунку (а.с. 102) та розрахунку заборгованості (а.с. 8), відтак позивач має право на стягнення тіла кредиту, проте такі вимоги у цій справі не заявлялися.
Висновки суду про ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку боргу не відповідають обставинам справи, оскільки розрахунок наданий (а.с.7), відповідачем не спростований, доводи апеляційної скарги в цій частині обґрунтовані.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржене рішення змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: