Справа № 344/19795/19 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 33/811/255/20 Доповідач: Урдюк Т. М.
02 березня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно непрацюючого, на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті гривень) грн. 00 коп. в дохід держави із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 30.10.2019 року о 13 год. 06 хв. в м. Івано-Франківськ на вул. Вовчинецька, 225 керував транспортним засобом марки «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: вул. Млинарська, 21, м.Івано - Франківськ,
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2020 року скасувати та провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що документи, на підставі яких його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, складені із порушенням норм чинного законодавства, у таких наявні недостовірні дані, ряд документів, з яких вбачається відсутність в організмі ОСОБА_1 алкоголю не долучені до матеріалів справи (акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №559 від 30 жовтня 2019 року).
Зокрема, ОСОБА_1 наголошує, що під час огляду в диспансері було надано зразки сечі для аналізу на вміст алкоголю, результати аналізу показали відсутність вмісту алкоголю в організмі, однак матеріали огляду з невідомих причин не були долучені до матеріалів справи.
Окрім цього, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності пропуску якого покликається на те, що розгляд справи відбувся у його відсутності, жодних судових повісток він не отримував, а оскаржувану постанову отримав лише 06.02.2020 року і в цей же день ознайомився з матеріалами справи.
Заслухавшиособу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, копію оскаржуваного рішення він отримав 06 лютого 2020 року, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційні вимоги та заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, висновки судді першої інстанції щодо винуватості останнього відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.
Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2019 року серії ОБ № 207124 (а.с.1), 30 жовтня о 13 год. 06 хв. в м. Івано-Франківськ, на вул. Вовчинецька, 225, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м.Івано - Франківськ, вул. Млинарська, 21, в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зі змістом складеного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, про що розписався у відповідній графі, зазначивши, що пив вчора 50 грам.
Згідно з даними роздруківки з приладу «Драгер», ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6820», прилад ARHK 0087, і результат тесту показав 1.16‰ (а.с.2), що значно перевищує допустиму норму. У вказаній роздруківці міститься вся повна та необхідна інформація щодо часу, місця, температури повітря, даних про освідувану особу та прилад, яким проводився огляд, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено акт (а.с.3), згідно з яким огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний та становив на момент проведення 1.16‰.
З отриманими внаслідок проведеного огляду даними ОСОБА_1 ознайомився, без жодних заперечень підписав акт огляду та роздруківку з приладу «Драгер».
Факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6820», результат якого показав 1.16‰, також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5).
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 жовтня 2019 року №550 (а.с.4), огляд ОСОБА_1 проводився у КНП «ПМУ ІФ ОР» 30 жовтня 2019 року о 13 год. 25 хв., за наслідками якого в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з нормами Розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду . Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду є допустимим доказом підтвердження перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий складений з дотриманням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що під час проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у нього не відбирали зразки крові, натомість ним було надано зразки сечі, які не показали вміст алкоголю в його організмі, однак такі результати не були долучені до матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки в силу вимог п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов'язковим лише у випадках визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Натомість щодо ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вимірювальної техніки, що п.9 Розділу ІІІ цієї ж Інструкції не забороняється.
Окрім того, посилання апеляційної скарги на те, що до матеріалів справи не долучено акт медичного огляду, не відповідають положенням п.19 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відповідно до якої акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Не спростовують факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та керування в такому стані транспортним засобом доводи апеляційної скарги про невідповідність часу проходження останнім огляду з часом, вказаним в письмових поясненнях свідків.
На переконання апеляційного суду, дії працівників поліції відповідали вимогам КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Доводи апеляційної скарги про те, що суддя місцевого суду не дослідив наявний у справі диск із відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, не впливають на правильність прийнятого суддею місцевого суду рішення, оскільки наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, та інших переконливих даних, які б безумовно спростовували висновки судді про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено.
Щодо покликань ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у його відсутності, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення участі останнього в апеляційному розгляді.
Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини, та в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк