Справа № 944/4308/19 Головуючий у 1 інстанції: Кондратьєва Н.А.
Провадження № 22-ц/811/3593/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 65
03 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року в складі Кондратьєвої Н.А. в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиті комунальні послуги,-
встановила:
У серпні 2019 року ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» заборгованості в розмірі 11 235 грн. 48 коп. та судового збору.
Оскаржуваною ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив заявник ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс», з оскаржуваною ухвалою не погоджується.
Звертає увагу, що підставою для постановлення оскаржуваної ухвали було те, що до заяви про видачу судового наказу товариство додало деталізацію заборгованості по споживачу за теплопостачання, водовідведення та гарячу воду, при цьому споживачем зазначено боржника ОСОБА_1 , однак згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками квартири є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тому заборгованість підлягає стягненню солідарно із усіх споживачів.
Апелянт просить врахувати, що в базу даних внесені паспортні дані гр. ОСОБА_1 , тому заяву подано стовно нього, як боржника, інформацією про паспортні дані стосовно решти співвласників, товариство не володіє.
Просить скасувати ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про видачу судового наказу та стягнути судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленимицією главою.
Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково враховуючи таке.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального а бо спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
За частиною 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Судовий наказ може бути видано, крім іншого, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Згідно із ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про видачу судового наказу ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» просило стягнути з боржника ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 11235 грн. 48 коп. та судові витрати.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Старичівської сільської ради № 211 від 08 листопада 2007 року, ТзОВ «Енергія-Старичі» визнано виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг з підігріву води та постачання холодної води і водовідведення, централізованого опалення. Директора зобов'язано у місячний термін розробити та затвердити в установленому законом порядку економічно-обгрунтовані ціни/тарифи (а.с. 11).
В подальшому, рішенням Старичівської сільської ради № 322 від 09 вересня 2008 року ТзОВ «Енергія-Старичі» визнано виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної і гарячої води та водовідведення. Затверджено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення (а.с. 12).
Згідно наказу директора ТзОВ «Енергія-Старичі», на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 03 травня 2012 року, протокол № 03/05-12/1 з 08 червня 2012 року ТзОВ «Енергія-Старичі» перейменовано у ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» (а.с. 13).
Також, заявником ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» подано деталізацію розрахунку заборгованості по споживачу за відповідні періоди з послуг водовідведення і холодної води. В якості споживача-боржника зазначено ОСОБА_1 (а.с. 4-9).
В свою чергу, крім боржника ОСОБА_1 , якого зазначено у заяві про видачу судового наказу, згідно довідки ОСББ «Старичі Відродження» № 339 від 03.07.2019 співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с. 10).
Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що вимога про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 не обґрунтована та не підтверджується наданими до заяви документами. Зокрема, із доданої довідки № 339 від 03.07.2019 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 також є співвласниками квартири, а відтак зазначена заявником заборгованість підлягає стягненню солідарно з усіх споживачів.
При цьому, відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, за яким суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Статтею163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу.
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
В свою чергу, частинами першою, другою ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, керуючись нормами процесуального закону, який дає можливість суду за відповідних підстав відмовити у видачі судового наказу, суд першої інстанції помилково прийшов висновку про відмову у прийнятті відповідної заяви про видачу судового наказу, у зв'язку з чим постановив судове рішення, яке не передбачене нормами ЦПК України, що регулюють спірні правовідносини.
Наведене свідчить про часткову підставність апеляційної скарги у зв'язку з допущенням судом першої інстанції порушень норм процесуального права, відтак необхідності скасування оскаржуваної ухвали з цих підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На новому розгляді, суду першої інстанції необхідно визначитися з формою і змістом заяви «Енергія-Тепловодосервіс» про видачу судового наказу, їх відповідності вимогам ст. 163 ЦПК України, належністю та допустимістю поданих заявником документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги та постановити відповідне процесуальне рішення, яке передбачене нормами ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року).
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» - задовольнити частково.
Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку не оскаржується.
Повний текст постанови складений 03 березня 2020 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк