Справа № 455/223/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/190/20 Доповідач: ОСОБА_2
28 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.02.2020, по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 20140320000018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, якою обрано ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді взяття під варту з визначенням розміру застави,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.02.2020 задоволено клопотання слідчого СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів з 21 лютого 2020 року до 19 квітня 2020 року включно.
Розмір застави визначено у розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 168 160 грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) одержувач. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Слідчий суддя суду першої інстанції вмотивовуючи своє рішення, про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України; ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, покарання за ч.2 ст. 307 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 6-ти до 10-ти років, який є тяжким злочином, за ч.2 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років, який є злочином середньої тяжкості, а також те, що він не займається суспільно-корисною працею, доказів такої праці слідчому судді не надано, свою вину у пред'явленій йому підозрі визнає частково, у нього наявні стійкі соціальні зв'язки, так як він одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, характеризується по місцю проживання позитивно, судимості немає, після вчинення злочину намагався втекти, чинив опір працівникам поліції, які його наздогнали; документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може чинити тиск на свідків кримінального правопорушення з метою зміни їхніх показів, наданих органу досудового розслідування; перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, а отже, прокурором доведено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. У зв'язку з цим слідчий суддя врахував, що більш м'які запобіжні заходи, в тому числі і домашній арешт, не зможуть запобігти наведеним ризикам.
Визначаючи підозрюваному розмір застави, у відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, його майновий стан, який ніде не працює, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти здоров'я населення, відповідно саме розмір застави у 80-ть прожиткових мінімумів для працездатних осіб може гарантувати виконання підозрюваним, покладені на нього обов'язки.
На дану ухвалу слідчого судді подана апеляційна скарга захисником - адвокатом ОСОБА_6 в якій вона ставить питання про зміну ухвали слідчого судді суду першої інстанції щодо розміру застави і просить визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апелянт заперечує що слідчим у клопотанні, прокурором в судовому засіданні, слідчим суддею в ухвалі, обґрунтовані належним чином підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених п.1-5 ст. 177 КПК України. Зокрема не підтверджено ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. У рішеннях ЄСПЛ зазначається, що ризик втечі має оцінуватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, віком , родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною у якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Зазначені підстави в ухвалі слідчого судді перераховані, але не вказані як вони враховані при прийняті рішення щодо застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою з визначенням максимальної суми застави.
Судом не враховано, що ОСОБА_7 не перебуває на обліку в наркологічному, психоневрологічному диспансерах; хворіє гепатитом «С», що підтверджено аналізом крові від 20.02.2020 (оригінал довідки міститься в матеріалах провадження) .
Крім того, з врахуванням практики Європейського суду, слідчим суддею не наведено підстав чому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти ризикам зазначених слідчим у клопотанні. Також не підтверджено можливість існування ризику продовження ОСОБА_7 злочинної діяльності у випадку, якщо до нього буде застосовано менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Згідно клопотання слідчого, ОСОБА_7 , керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із змінами та доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із змінами та доповненнями, 05.02.2020, приблизно о 19:30 годині, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, який розташований в АДРЕСА_1 , незаконно зберігав у житловому будинку з метою збуту наркотичний засіб - суміш канабісу, в якому згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів міститься канабіс в перерахунку на висушену речовину масою 3,26 грамм, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та який в подальшому незаконно збув ОСОБА_11 шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти в сумі 150,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 повідомлено про підозру в незаконному зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , керуючись прямим умислом спрямованим на незаконний збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із змінами та доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із змінами та доповненнями, 20.02.2020 , приблизно о 15:00 годині, повторно, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, який розташований в АДРЕСА_1 , незаконно зберігав у житловому будинку з метою збуту наркотичний засіб - канабіс, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та який в подальшому незаконно збув ОСОБА_11 шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти в сумі 200,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 повідомлено про підозру в незаконному зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , будучи особою, яка 05.02.2020 та 20.02.2020 вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, в невстановлений слідством час та за невстановлених обставин незаконно придбав, шляхом привласнення наркотичний засіб - канабіс та таблетки з надписом «субітекс» в кількості 5 шт., що відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та які зберігав у житловому будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без мети збуту, та які 20.02.2020 було виявлено та вилучено під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_7 повідомлено про підозру в незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 309 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
11.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140320000018 були внесені відомості про кримінальні правопорушення, за ознаками ч. 2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України (а.с. 7,8).
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.
Покарання за ч.2 ст. 307 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, який є тяжким злочином, за ч.2 ст. 309 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, який є злочином середньої тяжкості.
21.02.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України та вручено під підпис (а.с. 44-45) .
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даного клопотання слідчий суддя вірно встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України та про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Рішення про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.
Тому, на думку колегії суддів, слідчий суддя, приймаючи дане рішення, вірно врахував наявність обставин, передбачених ст. 183 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого та середньої тяжкості злочинів; дані про особу підозрюваного, який не займається суспільно-корисною працею, доказів такої праці слідчому судді не надано; свою вину у пред'явленій йому підозрі визнає частково; у нього наявні стійкі соціальні зв'язки, так як він одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, характеризується по місцю проживання позитивно, судимості немає; після вчинення злочину намагався втекти, чинив опір працівникам поліції, які його наздогнали, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може чинити тиск на свідків кримінального правопорушення з метою зміни їхніх показів, наданих органу досудового розслідування; перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того слідчий суддя, при визначенні застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, керувався вимогами ч.5 ст. 182 КПК України, та врахував особу підозрюваного, його майновий стан, який ніде не працює, тяжкість скоєних злочинів зокрема проти здоров'я населення, та дійшов до висновку, що саме такий розмір застави може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, при цьому врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного.
Визначаючи розмір застави, який дорівнює 80 прожитковим мінімумах для працездатних осіб в сумі 168 160,00 грн., слідчий суддя, на думку колегії суддів, обґрунтовано виходив з того, що саме такий розмір буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З огляду на зазначене вище, доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного про недоведеність у справі наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, щодо особи підозрюваного ОСОБА_7 та наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з взяттям під варту, не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного суду підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає та залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
постановила :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.02.2020 щодо обрання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з визначенням розміру застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: