Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа № 733/28/20
№ 2/733/128/20
Рішення
Іменем України
"06" березня 2020 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді: Т.В. Карапиш
при секретарі О.В. Кулак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська центральна районна лікарня» Ічнянської районної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська центральна районна лікарня» Ічнянської районної ради Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. В обґрунтування позовних вимог вказує, що вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року, який набрав законної сили 24 грудня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 роки. Разом із тим, судом встановлено, що 14 вересня 2019 року у вечірній час ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився у сквері поблизу м'ясного магазину «Домашня свинина» ФОП «Ємець», розташованого в м. Ічня пл. АДРЕСА_1 ,1 Чернігівської області, де святкував день міста. Також в даному сквері перебував ОСОБА_2 . Цього ж дня близько 23 години 40 хвилин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , жителем АДРЕСА_2 , на грунті раптово-виниклих неприязних відносин виникла суперечка, що переросла в бійку. З метою припинення даної суперечки до останніх підійшов ОСОБА_2 , в ході якої ОСОБА_1 , керуючись умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один проникаючий удар ножом в область живота зліва.
У зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня» у період з 15 вересня 2019 року по 25 вересня 2019 року. Фактичні витрати на лікування потерпілого становлять 4450 гривень 00 копійок. Оскільки витрачені на лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в розмірі 4450 грн. 00 коп. та перерахувати їх на відповідний рахунок на користь бюджету Ічнянського району в особі КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня».
В судове засідання сторони не з'явились, але надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2019 року у вечірній час відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився у сквері поблизу м'ясного магазину «Домашня свинина» ФОП «Ємець», розташованого в м. Ічня пл. АДРЕСА_1 ,1 Чернігівської області, де святкував день міста. Також в даному сквері перебував ОСОБА_2 . Цього ж дня близько 23 години 40 хвилин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , жителем АДРЕСА_2 , на грунті раптово-виниклих неприязних відносин виникла суперечка, що переросла в бійку. З метою припинення даної суперечки до останніх підійшов ОСОБА_2 , в ході якої ОСОБА_1 , керуючись умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 один проникаючий удар ножом в область живота зліва.
Згідно копії висновку експерта № 265 від 25 жовтня 2019 року потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкої кишки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с.8-9).
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року, який набрав законної сили 24 грудня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 роки (а.с.6-7).
У зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня» у період з 15 вересня 2019 року по 25 вересня 2019 року. Кількість проведених ліжко-днів становить - 10. Фактичні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок., які станом на момент розгляду справи є не відшкодованими (а.с.23-24).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1206 Цивільного кодексу України, особа яка чинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно пункту 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно пункту 3 Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров'я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.
У відповідності до п. 4 Порядку, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Оскільки фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, то витрачені кошти на лікування потерпілих від злочинів підлягають стягненню на користь закладів охорони здоров'я.
Відповідно до п. п. а) п. 3 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).
У зв'язку з цим, неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілих від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян.
У разі стягнення коштів з відповідача, вони будуть спрямовані на необхідні медичні послуги, забезпечення діяльності лікарні тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська центральна районна лікарня» Ічнянської районної ради Чернігівської області про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого потерпілий перебував на лікуванні у КЛПЗ «Ічнянська центральна районна лікарня», що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалене рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. З урахуванням чого, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська центральна районна лікарня» Ічнянської районної ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь бюджету Ічнянського району в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська центральна районна лікарня» Ічнянської районної ради Чернігівської області (реквізити: УК в Ічнян. р-ні/Ічнянськ. Р-н/24060300, код отримувача 38030010, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA368999980314050544000025133, МФО 899998, ККД 24060300) витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 06 березня 2020 року.
Суддя Т. В. Карапиш