Справа № 729/1352/19
2/729/39/20 р.
24 лютого 2020 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
Судді Демченко Л.М.,
за участю секретарки Горлач Д.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 08.09.2014 року вони з відповідачкою перебувають у шлюбі, зареєстрованому у виконавчому комітеті Кобижчанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. Від шлюбу дітей не мають. Причиною розлучення стало те, що спільне життя з відповідачкою не склалося у зв'язку із різними поглядами на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаємопорозуміння та повага один до одного. На примирення він не згодний, оскільки впевнений, що зберегти сім'ю неможливо. Відповідачка відмовляється розірвати шлюб в позасудовому порядку, тому просить його позовні вимоги задовольнити.
Згідно ухвали суду від 12 грудня2019 сторонам було визначено строк для примирення 2 місяці.
В судовому засіданні позивач вказав, що вони з відповідачкою не примирилися, у зв'язку з чим свої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу із позивачем. Вказала, що вона має велике бажання зберегти сім'ю. В наданому суду відзиві зазначає, що стосунки з позивачем дійсно погіршилися, однак це не є підставою для розірвання шлюбу, у зв'язку з чим вона докладатиме всіх зусиль щоб сім'я не розпалася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 08.09.2014 рокувиконавчим комітетом Кобижчанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, актовий запис №14, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5). Спільних дітей не мають.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
В пункті 10 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 21 грудня 2007року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З урахуванням вимог викладеної норми та того, що відповідачка заперечувала проти розірвання шлюбу, судом було вжито заходи для примирення подружжя шляхом винесення ухвали про призначення строку на примирення з метою збереження сім'ї, а розгляд справи зупинено на вказаний термін. Зі спливом визначеного судом двохмісячного терміну сторонами не було досягнуто згоди на примирення і позивач в справі наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи те, що спільне життя у сторін не склалося, фактичні шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть та те, що сторонами не було досягнуто згоди на примирення, позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд знаходить поважними причини розірвання шлюбу і вважає, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 258,259, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 24,110,112 СК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08 вересня 2014 року виконавчим комітетом Кобижчанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, актовий запис №14 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Найменування сторін: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ); відповідачка - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Демченко