Справа 688/4505/19
№ 2/688/248/20
Рішення
Іменем України
(заочне)
05 березня 2020 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Марчук І.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову посилається на те, що є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку. У вказаному будинку зареєстрований ОСОБА_2 , який був чоловіком її доньки ОСОБА_3 . Після припинення шлюбних відносин з серпня 2016 року відповідач за цією адресою не проживає, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має. Перешкод у користуванні житловим приміщенням ні вона, ні члени її сім'ї відповідачу не чинили. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельниької області від 12.03.2018 року шлюб між її донькою та відповідачем розірвано. А тому, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність та відзиву не подав.
В зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, за згодою позивача на заочний розгляд справи, суд ухвалив у відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з наступних підстав.
Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положення цього конституційного принципу закріплені у ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Згідно вимог ст. 317 ЦК України кожен громадянин має право вільно володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому на праві власності майном.
Відповідно до статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 383 ЦК України та ст.150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру користуються ними для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Права членів сім'ї власника на користування жилим приміщенням врегульовані ст. 405 ЦК України, відповідно до вимог якої члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом, відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, гарантуючи захист права власності, закон надає власнику квартири (будинку) право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.
Як встановлено в суді та вбачається з договору купівлі-продажу будинку, посвідченого секретарем виконавого комітету Хролинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області 10.12.1992 року, зареєстрованого в реєстрі за № 60, довідки про належність житлової площі на домоволодіння, виданої КП «Шепетівське БТІ» 20.11.2007 року, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1 .
З інформації, що надійшла з Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 25.01.2020 року №13-10/145 на запит суду на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.12.2019 року № 1235 вбачається, що крім членів сім'ї позивача у вищевказаному будинку значиться зареєстрований її колишній зять ОСОБА_2 .
З пояснень позивача ОСОБА_1 судом встановлено, що відповідач був зареєстрований та проживав у належному їй будинку як член її сім'ї, оскільки був чоловіком її доньки ОСОБА_4 . Після припинення шлюбних відносин з донькою в серпні 2016 року добровільно змінив місце проживання, забравши свої речі. Перешкод у користуванні житловим приміщенням ні позивач, ні члени її сім'ї відповідачу не чинили, однак до будинку з того часу відповідач не повертався.
Вказані обставини стверджуються також рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.03.2018 року, що набрало законної сили 14.05.2018 року, відповідно до якого шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, оскільки сімейні стосунки припинені з серпня 2016 року, проживають окремо.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до акту встановлення факту не проживання від 06.12.2019 року ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_1 , але не проживає в даному будинку з 2016 року.
Даний факт підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є сусідами позивача, ствердивши, що відповідач ОСОБА_2 у будинку позивача з 2016 року не проживає, житлом з того часу не користується.
Разом з тим, як вбачається з повідомлення Рилівської сільської ради № 08/02-26 від 15.01.2020 року, відповідач проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 .
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 405 ЦК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 більше одного року не проживає по АДРЕСА_1 , а проживає в АДРЕСА_2 . Будь-які поважні причини, які б перешкоджали проживати йому у будинку АДРЕСА_1 , відсутні.
Таким чином, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов слід задовольнити, а відповідача ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Крім цього, у відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою і документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі ст.ст. 321, 383, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 30.12.2003 року) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С.В. Козачук