Справа № 686/9188/19
Провадження № 22-ц/4820/98/20
05 березня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач),
Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
за участю учасників справи: представника апелянта адвоката Свірневської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2019 року (суддя Мазурок О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на дитину,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду по справі №2-6378/2006 з нього на користь відповідача на утримання їх дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти в сумі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Сторони домовились, що ОСОБА_1 добровільно буде надавати гроші на дочку в сумі більшій, ніж стягнуто за рішенням суду, відповідач повідомила його, що 05.07.2007 подала заяву державному виконавцю про припинення стягнення з нього аліментів.
21.03.2007 року вони розлучились. Однак, починаючи з березня 2010 року вони знов почали жити разом, але без реєстрації шлюбу.
Під час спільного проживання позивач намагався заробляти гроші, брався за будь-яку роботу, повністю забезпечував сім'ю і питання сплати аліментів не піднімалось.
Від спільного проживання сторони мають другу доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У червні 2015 року, коли відповідач таємно від нього і дітей виїхала за кордон, вона подала заяву про нарахування боргу по аліментах.
З червня місяця 2015 року обидві дочки, в тому числі старша дочка, на яку стягнуто аліменти з нього на користь ОСОБА_2 , залишились проживати з ним на повному його утриманні.
На сьогодні йому відомі факти, що 06.07.2015 було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2-6378, виданому 20.12.2006 згідно заяви про примусове виконання, яка була подана 01.07.2015 (виконавче провадження №48011711). У вказаному провадженні державний виконавець нарахував йому заборгованість по аліментах з 01.10.2006, навіть не викликав його і не з'ясував чи дійсно є заборгованість. Коли він ознайомився із виконавчим провадженням, з'ясувалося, що його повідомляли за адресою проживання його матері.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.02.2017 (яке набрало чинності 14.03.2017) з нього припинено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання старшої доньки ОСОБА_5 . Але у вказаному рішенні не зазначено, з якого часу припиняється стягнення аліментів, тому стягнення аліментів припинено з часу набрання чинності вказаним рішенням суду. Крім того, вказаним рішенням встановлено факт його спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 по червень 2015 року.
Таким чином, позивач зазначив, що за період з березня 2010 року по 1 серпня 2017 року, він не повинен був сплачувати аліменти, оскільки з березня 2010 року по липень 2015 року вони з відповідачем проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, а з липня 2015 року дочка ОСОБА_5 залишилась проживати з ним, перебувала на його вихованні і утриманні. Дочка ОСОБА_5 виїхала проживати до відповідача в ОСОБА_6 01.08.2017. Вказаний факт відповідач підтверджувала під час розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (справа №686/13031/16-ц).
Після від'їзду за кордон і після ухвалення судом рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів відповідач не переслала йому жодної копійки на утримання дітей. На даний час він проживає разом із молодшою донькою, яка відвідує приватний дитячий садочок, він повністю її утримує забезпечує житлом одягом, їжею, іграшками.
У зв'язку з цим позивач просив суд припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з березня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача судові витрати.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на дитину відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вважає, що при ухваленні рішення суд порушив норми процесуального права, не надавши оцінки усім доказам по справі та не з'ясувавши обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що в межах цивільної справи (№686/13031/16-ц) було встановлено факт спільного проживання сторін однією сім'єю, внаслідок чого народилась друга донька ОСОБА_7 . Про вказану і встановлену рішенням суду обставину (спільне сімейне проживання) взагалі в оскаржуваному рішенні не йдеться.
Посилаючись на ст. 82 ЦПК України, суд при цьому не вказав, які саме обставини вважає встановленими, а які не встановлені.
Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, суд взагалі не згадав у своєму рішенні, і відповідно, не дав оцінки виконавчому листу, який був наданий суду як доказ, в якому державним виконавцем зроблено написи про повернення без виконання на підставі заяви стягувача 05.07.07 р., а також що в ньому зазначено «16.06.2015 р. закінчено… Борг станом на 01.06.2015 р. 22 700 грн.».
Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6-8).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.02.2017 року у справі №686/13031/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , в розмірі 700 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23.06.2016 року до їх повноліття та припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , що стягувались згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.12.2006 року (а. с. 6-8).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів тому, що виникли обставини, які дають право на звільнення позивача від сплати аліментів.
Крім того, за висновками суду, статті 3, 126, 160 Сімейного кодексу України, на які посилається позивач, в своїй позовні заяві, як на обґрунтування позову, не передбачає припинення стягнення аліментів.
З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.
Посилання апелянта, що в межах даної цивільної справи було встановлено факт спільного проживання сторін однією сім'єю, однак, про вказану і встановлену рішенням суду обставину взагалі в оскаржуваному рішенні не йдеться, є необґрунтованим. У рішенні по цивільній справі (№686/13031/16-ц) в резолютивній частині суд не зазначав про встановлення факту проживання однією сімєю. Таких позовних вимог при вирішенні спору по цій справі не було.
Твердження апелянта, що посилаючись на ст. 82 ЦПК України, суд при цьому не вказує, які саме обставини вважає встановленими, а які не встановлені, не може бути підставою для скасування рішення суду.
Позивач просить припинити стягнення аліментів за період з 2010 по 2015 рік, а саме заборгованості по сплаті аліментів, визначених судовим виконавцем за період з 2006 року по 2015 рік. При цьому, зазначає, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась з 2006 року. Доказів на підтвердження сплати аліментів чи надання коштів на утримання доньки до суду не надав. Зазначені в матеріалах справи докази не підтверджують обставин, на які посилається позивач.
Доводи апеляційної скарги, що суд взагалі не згадав у своєму рішенні, і відповідно, не дав оцінки виконавчому листу, який був наданий суду як доказ, в якому державним виконавцем зроблено написи про повернення без виконання на підставі заяви стягувача 05.07.07 р., а також що в ньому зазначено «16.06.2015 р. закінчено… Борг станом на 01.06.2015 р. 22 700 грн.», є безпідставними. Зазначений виконавчий лист спростовує обставини, якими позивач обґрунтовує свій позов.
За таких обставин Хмельницький апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не навів доказів, що підтверджують визначені законом підстави для припинення стягнення аліментів, аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову, а стосуються переоцінки доказів.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 6 березня 2020 року.
Судді А.В. Купельський
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк