Провадження № 33/4820/66/20
Справа № 285/3695/19 Головуючий в 1-й інстанції Самойлович А. П.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Матущак М. С.
05 березня 2020 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Кашевської-Колос Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Сторожука Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції з Теофіпольським районним судом справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2019 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, житель АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з нього 384 грн 20 коп судового збору.
За постановою суду, о 22 год 20 хв 14 жовтня 2019 року на 236 км автодороги Київ-Чоп ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Ескорт, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від запропонованого інспектором поліції проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу з застосуванням технічного засобу або у закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 уважав постанову місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просив її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Посилався на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотне порушення норм процесуального права, що потягло за собою постановлення незаконного рішення.
Стверджував, що автомобілем не керував, однак судом його показання не взято до уваги, не допитані свідки, які могли підтвердити ці обставини.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сторожука Ю.В. на підтримання доводів, викладених у апеляційній скарзі, приходжу до висновку про таке.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, яким суд дав належну і ретельну оцінку.
Зокрема, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність його вини у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У місцевому суді ОСОБА_1 не заперечував, що вказаного дня вживав спиртні напої, однак стверджував, що автомобілем керувала ОСОБА_2 . При проїзді стаціонарного поста дорожньої поліції їх зупинив поліцейський та звинуватив його спочатку в тому, що не працював один з задніх габаритних вогнів на автомобілі, а пізніше і в керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Проте його твердження про керуванням автомобілем іншою особою працівниками поліції були проігноровані та складений протокол щодо нього за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Аналогічні пояснення він дав і в апеляційному суді.
З наданого ОСОБА_1 відеозапису вбачається, що особа, яка здійснює відеофіксацію, стверджує працівникам поліції, що автомобілем керував не він, а його жінка, яка стояла поряд та підтвердила, що це дійсно вона керувала, на що поліцейський вказав, що бачив, як саме він, тобто ОСОБА_1 , виходив з-за керма автомобіля.
Місцевим судом за клопотанням ОСОБА_1 оголошувалася перерва для виклику та допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак в призначений час ані ОСОБА_1 , з яким була узгоджена дата та час засідання, ані свідки, явку яких в суд він зобов'язався забезпечити, не з'явилися.
Водночас винуватість ОСОБА_1 у вчиненому підтверджена:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 22 год 20 хв 14 жовтня 2019 року на 236 км автодороги Київ-Чоп керував автомобілем Форд Ескорт, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від запропонованого інспектором поліції проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу з застосуванням технічного засобу або у закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно рапорту поліцейського взводу роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ОСОБА_6 .М ОСОБА_7 випливає, що близько 22 год 20 хв на автодорозі Київ-Чоп було помічено автомобіль Форд Ескорт, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з порушенням п.п.31.6 «б» ПДР України. Вказаний автомобіль був зупинений, а у його водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
Так, свідок ОСОБА_8 показав апеляційному суду, що він є поліцейським відділу роти №2 батальйону УПП в Житомирській області. 14 жовтня 2019 року він помітив транспортний засіб, що рухався з м. Новоград-Волинського у напрямку міста Рівного, на якому не працювали габаритні ліхтарі, у зв'язку з чим він зупинив цей автомобіль. Він чітко бачив, що автомобілем керував водій ОСОБА_1 , однак після зупинки автомобіля водій почав переміщатись на пасажирське сидіння, а жінка - на водійське. У подальшому водій відмовився пройти освідування в присутності двох свідків.
Підстав не довіряти показанням цього свідка судом не встановлено.
Допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_2 стверджувала, що саме вона керувала транспортним засобом.
Проте апеляційний суд оцінює такі її показання як непереконливі та такі, що спрямовані на уникнення адміністративної від відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами справи.
За таких обставин уважаю, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції з додержанням вимог ст.33 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та в межах санкції частини статті за дане адміністративне правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
Отже, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Теофіпольського районного суду від 28 листопада 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак