Справа № 451/719/17 Головуючий у 1 інстанції: КретА.І.
Провадження № 22-ц/811/2347/19 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н.М.
Категорія: 2
03 березня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - Курій Н.М.,
суддів: Ванівського О.М., Мельничук О.Я.,
за секретаря - Матяш С.І.,
з участю Петельки О.О., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюособи, яка не брала участі у справі ОСОБА_5 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року, постановлене в складі головуючого - судді Крет А.І.,
29 травня 2017 року позивач ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Радехівської міської ради Львівської області, в якому просив визнати за ним, право власності на капітальну будівлю, загальною площею 27,9 кв.м. по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 791769, виданого 05 березня 2010 року, належить земельна ділянка, площею 0,0230 га, розташована на АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої є обслуговування нежитлового приміщення з метою реконструкції під об'єкт комерції. Зазначив, що на цій земельній ділянці у 2011 році він побудував капітальну будівлю (торговий кіоск) та дане будівництво було ним здійснено без належного дозволу, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту. Стверджував, що існуюча будівля не суперечить вимогам Державних будівельних норм України, збудована в межах земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності та не порушує цільового призначення такої. З посиланням на ст. 376 України, просив позов задовольнити.
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_6 , право власності на капітальну будівлю, загальною площею 27,9 кв.м., по АДРЕСА_1 .
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року оскаржила ОСОБА_5 . Зазначає, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 межує з її земельною ділянкою, жодних дозволів та погоджень на забудову межі її земельної ділянки вона позивачу не надавала. Стверджує, що позивач без її згоди звів будівлю, провів труби з водою, незаконно під'єднався до її каналізаційної системи, чим порушив її законні права та інтереси. Звертає увагу на те, що суд не наділений повноваженнями присвоювати окремий поштовий номер самовільно зведеній будівлі, а про присвоєння окремого номера жодного рішення органами влади не приймалося. Стверджує, що позивач у порушення всіх будівельних норм та правил, без жодного розроблення та погодження проектної документації, без декларації про початок робіт та прийняття в експлуатацію, самовільно збудував та використовує спірну будівлю.
Просить скасувати рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь В.О. подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що до апеляційної скарги ОСОБА_5 не долучено жодних доказів, що ОСОБА_6 протягнув по її земельній ділянці будь-які труби та підключився до її каналізації. Збірним кадастровим планом земельної ділянки для продажу у власність ОСОБА_6 для обслуговування нежитлового приміщення з метою реконструкції під об 'єкт комерції в м. Радехові по АДРЕСА_1 , підтверджується, що як вода (водяні труби) так і каналізація (каналізаційні труби) проходять саме по земельній ділянці з кадастровим номером 4623910100:01:006:0320, загальною площею 0,0230 га., власником якої був ОСОБА_6 . Суд першої інстанції, із урахування думки Радехівської міської ради (про визнання позовних вимог) дійшов обґрунтованого висновку про те, що існуюча будівля (капітальна будівля, загальною площею 27,9 кв.м. по АДРЕСА_1 ) не порушує прав мешканців сусідніх будинковолодінь та сусідніх землекористувачів, не суперечить ДБН України та збудована в межах земельної ділянки (та відповідно до її цільового призначення), яка перебувала у приватній власності ОСОБА_6 . Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , особа, яка не була учасником справи при її розгляді судом першої інстанції, наполягала на порушенні оскарженим рішенням її прав та інтересів, так як торговий кіоск розташований на межі її земельної ділянки та ділянки ОСОБА_6 , а дозволу на будівництво вона не надавала, також ОСОБА_6 протягнув по її земельній ділянці труби та підключився до її каналізації і замінюючи огорожу змінив конфігурацію земельної ділянки. ОСОБА_5 також підтвердила, що їй було відомо про проведення будівництва ОСОБА_6 та будь-яких претензій до нього вона не заявляла, оскільки в них були добросусідські відносини.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що провадження за апеляційною скаргою необхідно закрити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
За таких обставин, судове рішення, яке оскаржене особою, що не була залучена до участі в справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржене судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній предмет апеляційного оскарження.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року про визнання за ОСОБА_6 права власності на капітальну будівлю, загальною площею 27,9 кв.м., по АДРЕСА_1 порушено її права як власника суміжної земельної ділянки.
З такими доводами апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.
30.11.2005 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі - продажу частини нежитлової будівлі згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю 14/100 частин нежитлової будівлі, позначених на поверховому плані літерою 4; 5, площею 37,0 кв.м., що знаходяться на АДРЕСА_1 , а Покупець зобов'язався прийняти зазначену будівлю і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі та пройти державну реєстрацію. Договір посвідчено приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстровано в реєстрі за №4449.
22.12.2005 року Державним комунальним підприємством Червоноградське МБТІ було зареєстровано право власності за ОСОБА_6 на 14/100 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 9386489.
Рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради Львівської області від 10.07.2007 року за № 188 «Про присвоєння окремої поштової адреси по вул. Львівська» за наслідками розгляду заяви ОСОБА_6 - присвоєно окрему поштову адресу нежитловому приміщенню на АДРЕСА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
04.07.2008 року за участі гр. ОСОБА_5 було складено Акт встановлення та узгодження меж землекористування земельної ділянки для продажу її у власність ОСОБА_6 на АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлового приміщення, яким було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки, площею 0,0230 га, що підтверджується копією відповідного Акта на якому міститься підпис ОСОБА_5
28.01.2010 року між Радехівською міською радою Львівської області та ОСОБА_6 з укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з яким Продавець передав Покупцеві у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,0230 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623910100:01:006:0320, цільове призначення земельної ділянки: обслуговування нежитлового приміщення з метою реконструкції під об'єкт комерції, а Покупець зобов'язався прийняти у власність Об'єкт продажу та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у Договорі. Договір посвідчено приватними нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу , зареєстровано в реєстрі за №112.
16.03.2010 року ОСОБА_6 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 791769, загальною площею 0,0230 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623910100:01:006:0320.
20.04.2011 року рішенням Радехівської міської ради № 16 «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для здійснення підприємницької діяльності на території міської ради» затверджено Схему розміщення тимчасових споруд (МАФ) для здійснення підприємницької діяльності на земельних ділянках - по АДРЕСА_3 на власній земельній ділянці ОСОБА_6
04.04.2017 року КП ЛОР «Червоноградським МБТІ» ОСОБА_6 видано технічний паспорт на торговий кіоск, загальною площею 27,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження при перегляді оскарженого рішення судом апеляційної інстанції.
Твердження ОСОБА_5 про присвоєння судом адресного номера самовільно зведеній будівлі, не відповідає дійсності, оскільки присвоєння окремої поштової адреси нежитловому приміщенні на АДРЕСА_1 здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради Львівської області за №188 від 10.07.2007 року.
Доводи ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_6 по її земельній ділянці труб та підключення до каналізації, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки наявним в матеріалах справи збірним кадастровим планом земельної ділянки для продажу у власність гр. ОСОБА_6 для обслуговування нежитлового приміщення з метою реконструкції під об 'єкт комерції в м. Радехові по АДРЕСА_1 , підтверджується, що як вода (водяні труби) так і каналізація (каналізаційні труби) проходять саме по земельній ділянці з кадастровим номером 4623910100:01:006:0320, загальною площею 0,0230 га., власником якої був ОСОБА_6 .
Зазначене свідчить про те, що оскаржене судове рішення жодним чином не стосується прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_5 , а вказані нею обставини про зміну конфігурації земельної ділянки не є підставою для скасування оскарженого рішення та надають їй право на звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за умови порушення такого права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.
Керуючись ст. 261, п. 3 ч. 1, ч.2 ст. 362 ЦПК України, суд
апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_5 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 06 березня 2020 року.
Головуючий Курій Н.М.
Судді: Ванівський О.М.
Мельничук О.Я.