Справа № 462/723/13-ц Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/58/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
06 березня 2020 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Мельничук О.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. від розгляду цивільної справи № 462/723/13-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 06 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посадових осіб Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язнання до вчинення дій, -
02 березня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддям Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. від розгляду даної справи.
Заяву обґрунтовує тим, що суддя Мікуш Ю.Р. брала участь у розгляді справи №22ц-157/2009 про його звільнення та визнала його законним без видачі трудової книжки. Зважаючи на це рішення він не міг працевлаштуватись чи отримувати пенсію. Суддя Приколота Т.І. у справі №462/723/13 ухвалила рішення від 15.11.2015 року, в якому зазначила, що закриття виконавчого провадження без виконання судового рішення є законним. Суддя Савуляк Р.В. в ухвалі від 01.06.2017 року - справа №462/8526/14 зазначив, що боржник ДАП «Львівські авіалінії» ліквідований. Зазначені рішення суддів були змінені та скасовані. Верховний Суд зробив висновки, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що при здійсненні процедури ліквідації юридичної особи виконавче провадження підлягає закриттю. Посилаючись на вимоги ст.ст.36,37 ЦПК України та на практику Європейського суду з прав людини вважає, що дії зазначених суддів викликають сумнів в їх об'єктивності та неупередженості, а тому не можуть брати участь у справі та підлягають відводу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 04 березня 2020 року відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. - визнано необґрунтованим.
Вирішення питання відводу передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 приходжу до висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів в складі Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. з наступних підстав.
Згідно ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58)».
Також, відповідно до змісту п. 2.5. Бангалорських принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року N 2006/23:
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.
Відповідно до ч.3 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи заяву про відвід в контексті наведених у них доводів та враховуючи згадані вимоги закону, приходжу до висновку, що підстав для задоволення відводу немає.
Викладені в заяві підстави для відводу статтею 36 ЦПК України не передбачені, а щодо розгляду суддями Мікуш Ю.Р., Приколотою Т.І., Савуляком Р.В. цивільних справ за участю Сміщука С.Л., внаслідок яких судові рішення суду апеляційної інстанції були скасовані чи змінені, звертаю увагу, що суддя не може брати участь у новому розгляді цієї самої справи після скасування рішення суду, тоді як дана цивільна справа знаходиться на розгляді в суді в складі колегії суддів, судді - доповідача Мікуш Ю.Р., суддів Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. - вперше.
Крім цього, жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку вказаних суддів, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді справи і, які б можна було перевірити, - не наведено.
Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що колегія суддів в складі головуючого-судді Мікуш Ю.Р., суддів Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. не забезпечила відсутність сумнівів у їх безсторонності при розгляді даної справи, заявником не наведено та таких із матеріалів справи не встановлено.
Враховуючи наведене, об'єктивно обгрунтованих даних про те, що судді Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І., Савуляк Р.В.виявляють необ'єктивність, упередження або безсторонністьпід час розгляду даної справи у заяві про відвід не зазначено і таких матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Мікуш Ю.Р., суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.. - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
Апеляційного суду О.Я. Мельничук