Справа № 303/7517/19
Іменем України
06 березня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача - Кожух О.А.,
суддів - Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року (головуюча судді Гутій О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, визначених заочним рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21.05.18, з 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/7 частки від заробітку ( доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21.05.2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання онуки ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, з того часу його майновий та сімейний стан змінився, зокрема 22.04.2010 року уклав шлюб з ОСОБА_4 , у якому народилось двоє дітей, які знаходяться на його утриманні. Крім того, з вересня 2018 року він не працює, перебуває у скрутному матеріального становищі. Відповідно до довідки Мукачівського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області станом на 31.10.2019 загальна сума заборгованості становить 12934,97 грн., щомісячно позивачу нараховуються до сплати аліменти у розмірі 2215 грн., і така сума для нього є надмірною.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вказавши, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що позивач тимчасово не працює, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податкова від 26.09.2019 №44431, що свідчить про значне погіршення його матеріального становища; крім того, на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей, у сукупності вказані обставини є підставою для зменшення розміру аліментів. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідач подала відзив, у якому вказала, що позивачем не наведено жодної обставини, що може бути підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст.192 СК України; при цьому, посилання на зміну сімейного стану як підставу для зменшення розміру аліментів є безпідставним, оскільки такі зміни існували при ухвалення рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21.05.2018. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволення апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно з рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 23.02.2016 над ОСОБА_3 встановлено опіку у зв'язку із смертю матері (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та позбавленням батька батьківських прав.
Опікуном призначено бабусю ОСОБА_2 , яка відповідно до довідки №2855 1882 6488 НОМЕР_2 перебуває на обліку в Мукачівському ОУПФУ та отримує пенсію за віком.
Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №44756 від 18.12.2019 відповідач жодних доходів не отримує.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 22.04.2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб.
У цьому шлюбі у них народилось двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21.05.2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі ј частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із довідкою Мукачівського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області станом на 31.10.2019 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 12934,97 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що у позивача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі матеріали справи не містять, як і доказів незадовільного матеріального стану та неможливості працевлаштуватися, що свідчить про відсутність визначених ст.192 СК підстав для зміни розміру аліментів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч.2 ст.182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З наведеного вбачається, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів, виключно після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру таких присуджених аліментів ОСОБА_1 , як на підставу такого зменшення, відповідно до ст.192 СК України, покликався на зміну сімейного стану (одруження та народження двох дітей, які разом з дружиною перебувають на його утриманні) та погіршення свого майнового становища (з вересня 2018 року тимчасово не працює).
Разом з тим, доказів про перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного в пошуках роботи після свого звільнення позивач суду не надав.
Тимчасове безробіття заявника не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною/
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 464/3480/17-ц, провадження № 61-891св17.
Той факт, що відповідач має на утриманні двох малолітніх дітей, не звільняє його від обов'язку забезпечувати належне утримання своєї неповнолітньої дочки від першого шлюбу та сплачувати аліменти на її утримання.
Крім того, рішення суду про стягнення аліментів ухвалено 21.05.2018 та на час його ухвалення позивач вже перебував у новому шлюбі та мав на утриманні двох дітей від цього шлюбу, а тому посилання на ці обставини, як на підставу для зміни розміру аліментів, судом до уваги не приймаються, оскільки такі існували на час ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Суд звертає увагу на те, що позивач має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 31.10.2019 становить 12934,97 грн. (довідка Мукачівського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області №56702517 від 20.11.2019), що ставить відповідача в більш вразливе матеріальне становище, оскільки донька позивача від першого шлюбу - ОСОБА_3 , перебуває під опікою та на утриманні відповідача.
Аналізуючи надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не надав достатніх доказів щодо наявності підстав для зменшення розміру присуджених до стягнення з нього аліментів, а наведені останнім факти не є, на думку колегії суддів, передбаченими законом обставинами, що свідчать про наявність у позивача підстав, з якими законодавець пов'язує зменшення розміру стягуваних аліментів.
Таким чином, посилання позивача на вказані вище обставини правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки за змістом ст.192 СК України у системному зв'язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів дитини.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявленого позову про зменшення розміру аліментів. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 березня 2020 року.
Головуюча Судді