Справа № 638/535/19
Провадження № 2-а/638/94/20
03.03.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді: Омельченко К.О.
За участю секретаря: Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Харківській області сержанта поліції Гончарова Володимира Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспектора сержанта поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Гончарова Володимира Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.01.2019 року співробітником УПП в Харківській області сержантом поліції Гончаровим В.С. було винесено постанову серії ЕАВ № 857612 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.. З постановою позивач не погоджується, вважає, що вона прийнята з порушенням його законних прав та інтересів, просить суд її скасувати.
Ухвалою суду від 05 червня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, від представника позивача адвоката Ашурової А.Р. надійшла заява про розгляд справи за її та позивача відсутності, позовну заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов не надав, заяв про розгляд справи за його відсутністю суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом встановлено, що 13.01.2019 року сержантом поліції УПП в Харківській області Гончаровим В.С. винесено постанову серії ЕАВ № 857612 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до постанови серії ЕАВ № 857612 від 13.01.2019 року, 13.01.2019 року о 17.34 год., в м. Харків, вул. Шевченка, 332, інспектором УПП в Харківській області ДПП сержантом поліції Гончаровим Володимиром Сергійовичем було зупинено транспортний засіб MERCEDES-BENZ G 63 AMG, днз. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який під час перестроювання зі смуги в смугу не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.2.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч. 3ст. 79 КАС України зобов'язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст.77, ч.3 ст.205, ст. 286 КАС України безумовно зобов'язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.
Крім того, поліцейським УПП в Харківській області при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не були зібрані належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В розділі постанови, який передбачає можливість вказівки на докази, на підставі яких прийнято рішення («До постанови додаються»), наявні дописи ручкою, що є недопустимим доказом у справі, оскільки він отриманий (складений) з порушенням вимог законодавства. Вчинення таких виправлень (дописок) до змісту протоколу після того, як він підписаний та його копія видана особі, стосовно якої його складено, є суттєвим порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015 р.
Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст. ст.278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
Відповідачем в супереч вказаному вище на спростування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було вказано в постанові жодних достатніх, належних та допустимих доказів, а тому така постанова не може вважатись обґрунтованою.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке порушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях257,268,277,278,279,280 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що постанова серії ЕАВ № 857612 від 13.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Дослідивши заяву про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд встановив наступне.
Згідно пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки, позивачем та представником позивача в позовній заяві не було заявлено вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, судом розглянуто справу за відсутності сторін та по справі не проводились судові дебати, то суд відмовляє в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
З огляду на те, що позивачем та представником позивача в позовній заяві не було заявлено вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, судом розглянуто справу за відсутності сторін та по справі не проводились судові дебати, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст.4,8,11,94,99,159,160-163,171-2,246 КАС України, ст.ст.121,122,126,247,251,254,256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора УПП в Харківській області сержанта поліції Гончарова Володимира Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАВ № 857612 від 03.01.2019 року.
Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через відповідні суди.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.03.2020 року.
Суддя: К.О. Омельченко