справа №619/4936/19
провадження №2/619/375/20
05 березня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.,
при секретарі - Суржкової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про визнання права власності в порядку спадкування за законом»,-
ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його прабабуся ОСОБА_4 , після її смерті залишилась спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав їй згідно рішення виконкому Дергачівської міськради від 15.03.1977 та дублікату свідоцтва про право власності від 30.03.2004, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, видана приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Коробець О.М. 16.12.2019 року.
Згідно технічного паспорту, виготовленого КПТІ «Інвенрос», садиба складається з жилого будинку літ. «А-1» житловою площею 32, 8 кв.м. загальною площею 45.3 кв.м. та господарчих будівель.
Вказана в технічному паспорті прибудова до будинку літ. «А1-1» з верандою «а» вартістю 125172 грн. є самочинним будівництвом, а тому до складу спадщини не відноситься.
Рішенням Дергачівського районного суду від 12.10.2004 (справа №2-1407/04) право власності на даний будинок було визнано за його та відповідача батьком ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько помер, заповіту після себе не залишив. Спадщину після його смерті позивач прийняв на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини, про що свідчать записи в будинковій книзі на будинок АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті батька, приватний нотаріус Коробець О.М. 16.12.2019 року шляхом доступу до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, встановила, що будинок до цього часу значиться зареєстрованим за покійною ОСОБА_4 , отже батько за життя не звертався до КПТІ «Інвенрос» в компетенції якого на той час було проведення правової реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому його право власності на будинок не було зареєстроване.
Ця обставина унеможливлює оформити право на спадщину після смерті батька за позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом.
Позивач проживає в спадковому будинку з 2010 року.
Його брат, відповідач по справі проживає та зареєстрований у АДРЕСА_2 , який залишився йому після смерті дідуся ОСОБА_5 .
Ще за життя батька була сімейна домовленість, що спадковий будинок АДРЕСА_1 перейде до ОСОБА_1 , а спадковий будинок АДРЕСА_2 залишається братові ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, вважає, що право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 повинно бути визнано за ним, як спадкоємцем першої черги за законом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав повністю, просив позов задовольнити, розгляд справи проводити без фіксації технічними засобами та в його відсутність, що суд вважає за можливе.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві позов визнав, не заперечував проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просив проводити без фіксації технічними засобами та в його відсутність, що суд вважає за можливе.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.
Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла прабабуся позивача ОСОБА_4 , після її смерті залишилась спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав їй згідно рішення виконкому Дергачівської міськради від 15.03.1977 та дублікату свідоцтва про право власності від 30.03.2004.
Рішенням Дергачівського районного суду від 12.10.2004 (справа №2-1407/04) право власності на даний будинок було визнано батьком ОСОБА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_3 помер, заповіту після себе не залишив.
Спадщину після його смерті позивач прийняв на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини, про що свідчать записи в будинковій книзі на будинок АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті батька, приватний нотаріус Коробець О.М. 16.12.2019 року шляхом доступу до єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, встановила, що будинок до цього часу значиться зареєстрованим за покійною ОСОБА_4 , отже батько за життя не звертався до КПТІ «Інвенрос» в компетенції якого на той час було проведення правової реєстрації речових прав на нерухоме майно, а тому його право власності на будинок не було зареєстроване.
Ця обставина унеможливлює оформити право на спадщину після смерті батька за позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.16 ЦК України cуд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даному випадку застосовується спосіб захисту-визнання права.
Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 15, 16, 1216,1261,1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 77-81, 89, 200, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,3 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було поставлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Є. Р. Остропілець