Єдиний унікальний номер № 616/1037/19
Провадження № 2/616/61/20
«04» березня 2020 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря
судового засідання КАПЛЕНКО А.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача не з'явився,
справа № 616/1037/19,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Великобурлуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 28 квітня 2018 року, актовий запис № 8.
На обґрунтування позову ОСОБА_4 пояснила, що від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, після народження сина сторони припинили шлюбні відносини, позивач переїхала проживати до своїх батьків. У зв'язку з чим позивач звернулася до суду та просить розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 13 лютого 2019 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином був повідомлений про розгляд справи, на його адресу були направлені судові повістки (а.с.32,44). На адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, клопотань та заяв від ОСОБА_5 не надходило.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 04 березня 2020 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 28 квітня 2018 року уклали шлюб, який зареєстровано Великобурлуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 08 (а.с.05).
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.06).
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, а згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб існує лише формально. Позивач в своїй письмовій заяві підтримала позовні вимоги та просила розірвати шлюб, при цьому зазначила, що не заперечує проти прийняття заочного рішення у справі у разі неявки відповідача. Відповідач про розгляд справи був повідомлений належними чином, судові повістки отримував завчасно, але жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надійшло, що вказує на байдужість відповідача щодо збереження шлюбу з позивачем. В зв'язку з цим суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін і впливати на їх психоемоційний стан, а тому шлюб слід розірвати.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
За ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, будь - яких заяв чи заперечень щодо вимог позивача до суду від ОСОБА_5 не надходило.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому, згідно із ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає розірванню.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, районний суд,-
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28 квітня 2018 року Великобурлуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 08 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_10 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Чорне, Великобурлуцького району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Благодатне, Вовчанського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 04 березня 2020 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 березня 2020 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ