Справа №611/31/20
Провадження №2-а/611/4/20
02 березня 2020 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Барвінкове у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського відділу поліції Головного управління поліції України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Харківського відділу поліції Головного управління поліції України в Харківській області (надалі також Харківський ВП ГУНП України в Харківській області) про визнання дій протиправними та скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 грудня 2019 року інспектором групи реагування патрульної поліції Липецького відділу поліції Харківського відділу поліції Почуєвим К.Ю. (надалі також інспектор ГРПП Липецького ВП Харківського ВП Почуєв К.Ю.) було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №354647, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Разом з тим, як вказує позивач, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України) він не порушував, а отже в його діях склад правопорушення передбачений ч.1 ст. 121 КУпАП.
Посилаючись на викладене, з врахування уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 15 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Крім того, зобов'язано інспектора ГРПП Липецького ВП Харківського ВП Почуєву К.Ю. надати в судове засідання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 В ОСОБА_3 .
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду і про причини своєї неявки суд не сповістив, копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не надав, а тому справа, відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, була розглянута за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову, з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог, поданої відповідно до ст.47 КАС України, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 грудня 2019 року інспектором ГРПП Липецького ВП Харківського ВП Почуєвим К.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №354647, за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.3).
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ч. 1 ст. 7 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до вимог ст.293 КУпАП та роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення", орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це також слідує з закріпленого ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.
Суд відмічає, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, правомірність рішення не довів, не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП. Крім того, як вже зазначалось ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 15 січня 2020 року зобов'язано Харківське ВП ГУНП в Харківській області надати в судове засідання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , проте відповідні матеріали представником відповідача не надано.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 . Таким чином, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №354647, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Харківського відділу поліції Головного управління поліції України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №354647, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП винесену інспектором Липецького ВП Харківського ВП Харківського ВП Почуєвим К.Ю.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 05 березня 2020 року.
Суддя Ю. А. Коптєв