Справа № 570/5726/14-ц
Номер провадження 2-др/570/1/20
"02" березня 2020 р.
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.
представників сторін - ОСОБА_1 , адвокатів Шміда В.В., Затинного С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне заяву ОСОБА_2 про відвід судді у справі за заявою ОСОБА_3 про постановлення додаткового рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності; визнання права власності на майно, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, -
До суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід судді у справі за заявою ОСОБА_3 про виправлення описки у рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 24.01.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності; визнання права власності на майно, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Заявник зазначає, що у провадженні судді Рівненського районного суду Рівненської області Красовського О.О. перебуває справа за заявою ОСОБА_3 про виправлення описки у рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 24.01.2017 року.
Раніше у провадженні судді Рівненського районного суду Рівненської області Красовського О.О. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності; визнання права власності на майно, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Суддя поділив будинковолодіння не так, як бажалося заявнику.
Окрім того, суддя відмовив в ухваленні додаткового рішення суду у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення судових витрат. В подальшому ця ухвала була скасована Рівненським апеляційним судом.
Отже, заявник не має довіри до судді Красовського О.О., який не є безстороннім та об'єктивним суддею. Суддя раніше неодноразово ухвалював рішення на користь ОСОБА_3 .
А тому він заявив відвід.
На розгляд справи ОСОБА_2 не з'явився.
Представники заявника підтримали заяву з підстав, що в ній викладені.
На розгляд справи ОСОБА_3 не з'явилася.
Представник ОСОБА_3 вважає, що немає підстав для задоволення заяви про відвід судді.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що суддя не є безстороннім, об'єктивним, приймає рішення на користь іншої сторони.
Однак таке твердження ОСОБА_2 є безпідставним.
При прийнятті рішення про розподіл майна суд зауважив про наступне: «Зважаючи на порядок користування майном, що мав місце до смерті спадкодавця та враховуючи порядок користування майном, що склався пізніше суд вважає, що позивачеві слід виділити майно згідно варіанту розподілу № І, додаток 1 до графічної частини (синій колір) згідно висновку експерта № 50901/1_ЮШ від 05.01.2016 року із урахуванням висновку експерта додаткової судової інженерно-технічної експертизи № 160524/1_ЮШ від 15.07.2016 року; відповідачці слід виділити майно згідно варіанту розподілу № І, додаток 1 до графічної частини (чорний колір). На думку суду, такий варіант є більш прийнятним з точки зору користування будинковолодінням. При цьому суд не враховує вартість поліпшень, що мали місце зі сторони відповідачки, оскільки такі поліпшення були здійснені без згоди іншого співвласника майна».
Саме на варіанті розподілу майна, що мав місце до смерті спадкодавця, й наполягав сам позивач.
Тому звинувачення судді у тому, що він приймає рішення на користь іншої сторони, є абсолютно безпідставним.
Щодо того, що суд не прийняв рішення про ухвалення судового рішення про стягнення судових витрат, то слід звернути увагу на наступне.
В ухвалі суду від 28.10.2019 р. зазначено:
«Статтею 141 ЦПК України визначено порядок подання сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) щодо понесених з розглядом справи витрат.
Зокрема, частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту понесення витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у сумі 6 500 грн., одночасно з поданням апеляційної скарги - 02.02.2017 було надано копію договору від 01.09.2015 (т.2, а.с.74), копію акту виконаних робіт від 05.01.2016 (т.2, а.с.73), копію рахунку - фактури від 01.09.2015 (т.2, а.с.72) та копію квитанції про сплату коштів у сумі 6 500 грн. (т. 2, а.с.72).
Оскільки рішення суду в даній справі Рівненським районним судом Рівненської області було ухвалено 24.01.2017 року, і до закінчення судових дебатів доказів стороною позивача щодо оплати експертизи надано не було, і такі докази були надані зі спливом встановленого ЦПК України 5-денного строку з дня ухвалення рішення, то суд не знаходить підстав для ухвалення додаткового рішення».
Незгода сторони з процесуальними діями судді не є підставою для відводу судді, і про це прямо зазначено у ЦПК України.
Також додатково суд зазначає про наступне.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. в справі “Мироненко і Мартенко проти України” зазначається, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.
Але жодної дії, які б свідчили про необ'єктивність чи упередженість судді, головуючим не було вчинено.
Протилежне заявником доведено не було.
Окрім того, положення статті 270 ЦПК України визначають наступне:
«1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, ухвалення додаткового рішення суду проводиться тим же складом суду, який раніше ухвалив рішення.
За наведеного відсутні підстави для задоволення заяви про відвід судді.
Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді у справі за заявою ОСОБА_3 про постановлення додаткового рішення (справа № 570/5726/14-ц) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 06.03.2020 року