Справа № 570/2475/18
номер провадження 1-кп/570/28/2020
20 січня 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42018180490000088 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сваричів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військвослужбовця призваного по мобілізації, рядового 2 навчальної батареї, 2 навчального взводу 5 навчального дивізіону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним по мобілізації та проходячи військову службу, діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 20 серпня 2015 року близько 12 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, самовільно залишив місце служби військову частину - польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та по 09 год. 00 хв. 10 вересня 2015 року, тобто до моменту добровільно з'явлення до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
Обвинувачений свою вину у вчинені злочину передбаченого ч.4 ст.407 КК України визнав повністю та дав в суді детальні показання стосовно вчинення ним злочину, вказав, що дійсно він 20 серпня 2015 року самовільно залишив розташування військової частини (польова пошта НОМЕР_1 ), яка дислокувалась в АДРЕСА_2 та відправився до місця свого проживання, де перебував до 10 вересня 2015 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить розглянути кримінальну справу та не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнає повністю.
У відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, суд оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що сторони у справі правильно розуміють зазначені обставини, сумнівів у добровільності їх позиції нема, останнім роз'яснено , що у такому випадку вони будуть позбавлені права на оскарження обставин, що не будуть досліджуватись, в апеляційному порядку.
Оцінюючи щиросердечні показання обвинуваченого, суд вважає що його вина у інкримінованому злочині доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.407 КК України як самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
До обставин, що пом'якшують покарання слід віднести те, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. При призначенні покарання судом враховується особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо. За наведених обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Оскільки обвинувачений має статус учасника бойових дій його слід звільнити від відбування покарання у зв'язку із застосуванням до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349 , 373, 374 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити покарання виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1